Як здати кров і не відкинутися
Кілька років тому я частенько здавала кров, як донор. Мені здавалося, це дуже правильно. Я відчувала себе корисною світові і уявляла, як пачка еритроцитів і плазми рятує когось, хто опинився за крок від смерті.
Моїй юнацькій героїзації і жертовності настав кінець одного весняного дня, коли після чергової здачі крові я втратила свідомість.
Це було вперше. І це було страшно. І хоча я зараз частенько жартую про те, як боюся голок, і що зомліла після того, як її побачила, причина була геть в іншому.
Нещодавно одній хорошій людині знадобилося трохи крові, і я знову через багато років опинилася в Станції переливання крові у Луцьку. І хоча все пройшло значно краще, ніж попереднього разу, все ж якоїсь миті в очах потемніло, а у вухах тривожно задзвеніло, і я перелякано впізнала ці неприємні симптоми. Я повторила попередню помилку, і знову ледь не вирубилася просто в холі Станції.
Поради про те, що варто і не варто робити перед здачею крові, можна нагуглити, а ось туть мій особистий, вистражданий досвід, який, сподіваюся, комусь допоможе.
Отже, поради:
- Перед тим, як іти здавати кров, добре виспіться, щоб бути бадьорими. Після цієї процедури бадьорості явно стане менше, але важливо, аби вона була.
- Поїжте. Краще двічі. Щось корисне і поживне.
- Пийте багато рідини, але не алкоголю.
- Не дивіться на голку. Серйозно. Вона дуже велика, просто повірте моєму досвіду).
- Думайте про те, для чого ви це робите.
Ці 300 мілілітрів крові у вашому тілі достатньо швидко відновляться. А комусь вони врятують здоров'я і життя. Тому в жодному разі не відмовляйтеся, якщо ви можете здати кров.
А ще не забувайте поїсти.
Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.