Кількість людей з ПТСР зросла: як війна вплинула на волинян

Війна вплинула не лише на економічну, екологічну ситуацію в країні, а і на психологічний стан нації. Від початку повномасштабного вторгнення, на Волині зафіксовано вдвічі більше людей з синдромом ПТСР, у порівнянні з 2021-им роком.

Журналістка сайту новин Луцька «Конкурент» поспілкувалася з кандидаткою психологічних наук, психологинею в напрямі КПТ та схема-терапії Антоніною Мітлош та Любавою Казмірчук, психологинею медцентру реабілітації учасників бойових дій.

Вони розповіли, чому виникає психічний розлад, як розпізнати його симптоми та чи не позбулося суспільство стереотипу, що до психологів звертаються лише слабкі люди.

Що таке ПТСР?

Абревіатура ПТСР розшифровується як посттравматичний стресовий розлад. Виникає він внаслідок травматичного досвіду, якого зазнала людина.

«Якщо ми говоримо про ПТСР, то мова йде про раптові, неочікувані події та їхні шокуючі наслідки. Як от тілесні ушкодження (напад на людину), загроза життю, сексуальне насильство, страшні автомобільні аварії, військові атаки, булінг в школі чи лякаюча медична процедура. Розвивається ПТСР через місяць після травматичного досвіду. Тобто, цей діагноз ставлять лише тоді, коли симптоми тривають понад місяць після травми», – розповіла психологиня Антоніна Мітлош.

Серед симптомів цього розладу виокремлюють чотири групи: нав’язливі, раптові тривожні думки про травматичну подію (інтрузія, флешбеки); негативні зміни в мисленні та емоційному стані; уникнення розмов та місць, які нагадують про неприємну подію; надмірне збудження.

Антоніна Мітлош додає, що спогади про травматичну подію можуть спричиняти повторне переживання звуків, запахів та відчуттів у тілі.

«Людина може звинувачувати себе у тому, що сталось. У неї виникають негативні думки про себе і світ. У людини з ПТСР може бути пригнічений стан, спалахи злості, поганий сон», – пояснила психологиня.

Постравматичний розлад також часто супроводжується супутніми розладами, як от депресія, зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами.

Проте, наявність травматичного досвіду ще не означає, що у людини виникне розлад ПТСР. Адже на психічний стан впливає не лише інтенсивність події, а і реакція на неї. Має значення також наскільки контрольованою видавалася у той момент негативна ситуація.

«Є види травм, які частіше за інші можуть призводити до ПТСР. Наприклад, сексуальне насильство. Близько у 50% жінок та 60% чоловіків розвивається ПТСР після зґвалтування. Проте, варто зауважити, що важливо не стигматизувати людей, які страждають від ПТСР, що ніби-то вони самі винні через своє сприймання травматичної ситуації. Адже в такій ситуації може опинитись будь-хто», – наголошує Антоніна.

Важко стверджувати, які чинники мають вирішальний вплив на ураження психіки. Генетичні особливості, вік, вид та тривалість травми, реакція людини на складну ситуацію, додаткові стресові події та інше – усе це визначає рівень ПТСР.

Скільки людей з ПТСР на Волині?

Ми вирішили проаналізувати, яка кількість людей з ПТСР звернулася до волинської психіатричної лікарні від початку повномасштабного вторгнення. Наразі, у лікарні отримали допомогу 835 осіб з цим розладом.

У 2021-му році кількість пацієнтів з синдромом ПТСР складала 407 людей. У 2022-му кількість звернень зросла більше ніж на сотню – 521 особа.

Варто зауважити, що кількість людей, які страждають через психічний розлад може бути значно більша. Адже це лише число тих, хто став на облік психлікарні. І цьому є раціональне пояснення: люди соромляться звернутися за допомогою.

«Якщо порівнювати з минулим роком, то зараз ситуація краща. Психологічне просвітництво дає про себе знати. Проте, є і ті, які вважають, що їхня проблема не важлива. У моїй практиці були пацієнти, які казали: “Я розумію, що є люди, які цього потребують більше. І я довго думала чи приходити до вас, чи справді воно мені треба”», – поділилася досвідом Антоніна Мітлош.

Як розповіла Любава Казмірчук, недовіра до працівників зі сфери психічного здоров’я зумовлена ще й радянськими наративами. Адже у СРСР, влада використовувала психіатрів, як каральний орган. Окрім того, серед пацієнтів побутує переконання, що до психологів звертаються лише слабкі люди.

Що кажуть у реабілітаційному центрі?

У Медичному центрі реабілітації учасників бойових дій обслуговують: цивільних, військових, ветеранів та їхні родини, родини загиблих і зниклих безвісти.

«Найефективнішими методами лікування є науково-доказова медицина. Це когнітивно-поведінкова, наративно-експозиційна (коли пацієнт розповідає історію і фокусується на переживаннях, які його травмували – прим.авт.) та тілесно-орієнтована терапії, які ми й використовуємо у нашому центрі реабілітації. З військовими та ветеранами ми ще маємо формат індивідуальних та групових терапій», – розповіла Любава Казмірчук, психолог.

Для стабілізації психоемоційного стану підопічних в реабілітаційному центрі застосовують арттерапію та заняття з гончарства.

Робота із наслідками психотравми складається з декількох етапів: стабілізація, робота з травмою, відновлення. Наразі, в Україні, зокрема і в центрі реабілітації, фахівці переважно працюють з етапом стабілізації. До цієї фази, Любава Казмірчук додає й психоедукацію – пояснення пацієнтам їхнього психічного стану та причин, які його зумовили.

«Ми багато говоримо з пацієнтами про надію. Про те, що вони зможуть впоратися з труднощами», – додала психологиня.

Людям з ПТСР дуже важливо створювати максимально безпечне середовище.

«Якщо травматична подія становить загрозу життю саме від рук людини, то психіці складніше “перетравити” це, ніж небезпеку від надзвичайного лиха», – розповіла Любава.

Як зрозуміти що у рідної людини ПТСР? Симптоми

Психологи налічують такі симптоми:

• надмірна тривожність
• чутливе реагування на гучні звуки,
• перенапружене тіло,
• пригнічений настрій,
• потреба ізоляції, складна комунікація з людьми.

«До прикладу, якщо військовий повернувся з передової додому, й минуло два тижні, а його надмірна пильність не зникає, у нього порушений сон, постійно сняться жахіття, а коли він прокидається й не може усвідомити, де він: на війні чи вдома… Родичі не мають діагностувати ПТСР, для цього є спеціалісти. Проте рідні мають поговорити з цією людиною, запитати, що вона сама думає про свій стан. Й не соромитися звернутися до фахівців», – наголосила психологиня центру реабілітації.

Небезпека постравматичного розладу полягає у тому, що він може виникнути й через роки. Або ж після місяців лікування зденотувати через якийсь подразник.

Куди звернутися, якщо у вас чи у близької людини ПТСР

1. Центр психічного здоров'я і травматерапії «Інтеграція». Діє у межах проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я» у виконанні PACT.

Організація надає безкоштовну допомогу людям, які постраждали від російської агресії, а саме:

• визволеним з полону;
• внутрішньо переміщеним особам;
• людям, які втратили члена сім’ї на війні;
• демобілізованим військовослужбовцям;
• членам родини військовослужбовця.

2. Волинська обласна психіатрична лікарня №1 міста Луцька.

Лікування здійснюється завдяки індивідуальній чи груповій психотерапії, фізіо- та медикаментозної терапії. Також використовують методику психокорекції та масаж лікувальної фізкультури (ЛФК).

3. Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької МТГ.

Окрім консультацій спеціалістів, у центрі можна отримати послуги: водолікування у вигляді перлинних, гідромасажних, автоматичних та індивідуальних ванн, душів Шарко і циркулярних, заняття ЛФК в басейні, а також реабілітаційні заходи у вигляді масажу, кінезотерапії, заняття на тренажерах, індивідуальної і групової лікувальної гімнастики, галотерапії (соляна шахта).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Кожен четвертий українець схильний до ризику психічного розладу через війну, - ВООЗ
• Волиняни зібрали понад 4 тонни городини для інфекційної лікарні (фото, відео)
• «Залізні ноги – це не свої», – тероборонівець з Луцька вчиться ходити на протезах (фото, відео)
• На Волині раніше судимий лікар взяв 5000 хабаря за довідку