Як розпізнати депресію та в чому її особливість: поради психолога (відео)

Дослідження показують, що кожен шостий житель планети у певний період свого життя хворіє на депресію. Проте важливо вчасно помітити депресію і розпізнати її. Адже пригнічений стан не завжди потребує спеціального лікування. 

Про те, як розпізнати депресію, в чому її особливість та коли необхідно звертатися до фахівця, розповіла кандидат психологічних наук та доцент кафедри загальної та клінічної психології ВНУ імені Лесі Українки Антоніна Мітлош у програмі «Поради психолога» на телеканалі «Конкурент TV».

У стані хронічного стресу стоншується наша лобна кора головного мозку. Цією ділянкою ми аналізуємо інформацію та приймаємо рішення. Також відбуваються зміни у гіпокампі – це та ділянка мозку, яка відповідає за перехід короткотривалої пам’яті в довготривалу. Тому люди у стані хронічного стресу часто скаржаться на погіршення пам’яті. Відбуваються зміни й у мигдалині, функції якої пов’язані з поведінкою в ситуаціях небезпеки («нападай, втікай або замри»). А ще мигдалина пов’язується із формуванням емоцій, як от злість, тривога. Всі ці зміни у нашому мозку можуть сприяти розвитку депресивного розладу. Цікавим є також те, що вчені помітили, що саме в цих ділянках виникають зміни під час розвитку деменції.  

Важливо вчасно помітити депресію. Пригнічений стан не завжди варто розцінювати як тяжку депресію, яку неодмінно треба лікувати. Адже буває таке пригнічене самопочуття, яке триває від кількох годин до кількох днів і минає без лікування.

Коли варто звертатись до фахівців?

До фахівців варто звертатися у випадку, якщо впродовж тривалого часу існує дискомфорт та симптоми, що можуть проявлятися під час депресії. А саме:

• сум, пустка, пригнічення;
• дратівливість;
• втрата сенсу; 
• думки про те, що все дуже погано, почуття безнадійності;
• байдужість;
• загальмованість;
• неспокійний сон (важке засинання, надто короткий, або, навпаки, надто довгий сон);
• зміна ваги, проблеми з апетитом;
• почуття власної нікчемності;
• втрата сексуального інтересу;
• проблемами із запам'ятовуванням та зосередженням уваги;
• постійне відчуття втоми та виснаження;
• зниження активності (іноді до непорушного лежання у ліжку протягом дня);
• думки про смерть.

Поява п'яти і більше таких симптомів, які тривають майже увесь день і майже щодня дня упродовж двох тижнів і викликають значний дискомфорт, порушують якість життя та функціонування людини, свідчить про настання клінічної депресії, а також потребу такої людини у допомозі лікаря. Самолікуванням у цьому випадку займатися не варто, особливо якщо з'явилися думки про смерть.

 

Лікар зможе провести діагностику та встановити правильний діагноз та порекомендувати лікування. Не варто соромитись цього діагнозу, це таке ж захворювання, як і інші захворювання нашого організму.

Чинники, які провокують депресію

Це захворювання провокують певні чинники. Дослідження показують, що кожен шостий житель планети у певний період свого життя хворіє на депресію. Ризик мати депресію збільшується, якщо у когось з батьків була депресія. Причиною депресії можуть бути як зовнішні, так і внутрішні чинники. Адже виокремлюють ендогенну причину виникнення депресії, яка пов'язана з внутрішніми чинниками. Мова йде про неправильну роботу нейромедіаторів у мозку, що може передаватись спадково. Та ще є психогенне походження депресії, яка виникає через зовнішні обставини. Наприклад, втрата здоров'я чи роботи, проблеми у сім'ї, розлучення, смерть близької людини, неприємні події, як от війна. І накопичується негатив. Ендогенні та психогенні чиники депресії можуть поєднуватись. 

Частіше страждають від депресії міські мешканці, а також жінки, особливо під час догляду за маленькими дітками.

Ступені важкості депресії

Депресія може бути легкою, середньою та важкою. 

1. Легка форма. Виявляється легкий ступінь депресії у відсутності гарного настрою, який може тривати доволі довго: іноді навіть протягом кількох років. Людина почувається втомленою від життя, відчуває легке невдоволення, розчарування. Буває, що ми сприймаємо це як особливість характеру. Бо в цілому людина справляється зі своїми обов'язками на роботі та вдома. Але при цьому чується нещасною. У цьому випадку варто звернутись до фахівця аби спробувати розібратись у причинах та відновити якість життя.
2. Середній рівень депресії більш помітний. Людина розуміє, що їй погано і їй нічого не хочеться робити. Не хочеться спілкуватись з друзями, мало що приносить радість. На роботу людина ще ходить, але їй важко працювати. І тут уже варто звертатись до психотерапевта. 
3. Важка форма депресії потребує звернення до лікаря та медикаментозного лікування. З важкою депресією людина не може зранку встати з ліжка і виконувати звичні справи. Загалом немає мотивації робити бодай щось. І це не про лінь. Це хвороба, якій притаманні усі ті ознаки, які ми уже розглядали. І в такому випадку необхідна допомога лікаря. Адже людина почувається виснаженою і не має ресурсів для повноцінного функціонування. І знову наголошу! Що не варто соромитись цього стану, а варто звертатись до лікаря!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Хронічний стрес: як відновитись та вистояти під час війни? (поради психолога, відео)
• Як зберегти психічне здоров'я під час війни: поради психологині Антоніни Мітлош (відео)