Поділитись:

Чому люди часом поводяться нестерпно: відповідає психологиня (відео)

П'ятниця, 30 вересня 2022, 20:30

фото ілюстративне

У час війни, коли люди щоденно перебувають у стані хронічного стресу, багатьом непросто контролювати свої емоції, внаслідок чого стає важче знайти спільну мову з оточуючими.

Про те, чому нам буває складно порозумітись та досягти згоди з кимось, розповіла кандидат психологічних наук та доцент кафедри загальної та клінічної психології ВНУ імені Лесі Українки Антоніна Мітлош у програмі «Поради психолога» на телеканалі «Конкурент TV».

Тож чому у час війни багато хто пише про те, що стосунки зі знайомим, колегами, рідними та близькими людьми погіршились та стали гострішими? Тут знову варто згадати про особливості нашого мозку під час хронічного стресу або в ситуації загрози (якою є щоденна війна). Пригадуєте, як ми говорили про те, що наша префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за аналіз інформації та прийняття рішень, під час стресу чи загрози пригнічується? До теми стосунків ця особливість роботи нашого мозку також має відношення. Адже у стані хронічної втоми значно важче давати раду своїм емоціям. Окрім того, у часі війни піднялися на поверхню наші цінності. І якщо котрісь із них раніше не реалізовувались сповна у сім’ї, на роботі, у стосунках з друзями і люди це толерували, то зараз у часі війни готовності до толерування значно менше. Бо ж люди зараз більш схильні до спрощеного поділу на чорне й біле.

Для кращого й легшого розуміння того, що відбувається, коли дві особи розмовляють, ми застосуємо метафори, які пропонує американський психіатр Марк Гоулдстон, який займається темою стосунків.

Якщо врахувати особливості розвитку нашого мозку протягом мільйонів років, то варто зауважити, що він складається з трьох шарів, які довго розвивалися: перший шар – це примітивний рівень рептилії, другий шар дещо більше розвинений – це шар ссавця та найбільш розвинений – шар примата (наша кора головного мозку). Ці три шари, хоч і пов’язані, але виконують свої функції як три окремі мозки. 

Як працює кожен шар нашого мозку

Мозок рептилії або плазуна (часом ще кажуть рептилоїдний мозок) – це найнижча частина мозку. Саме тут виникає поведінка «бийся, втікай або замри». Тобто це ті реакції, які допомагають нам вижити і над якими не треба довго думати. Тож якщо з’являється ситуація загрози, то ми обираємо один з трьох варіантів, аби вижити.  Мозок ссавця (середній мозок) – це шар, у якому виникають емоції радості, кохання, заздрості, насолоди, горя. Та мозок примата – це найвищий шар, яким ми аналізуємо та оцінюємо ситуацію та складаємо чітко продуманий план наших дій та кроків. Саме цей верхній розумний шар збирає усю інформацію з двох нижчих шарів, ретельно її аналізує та ухвалює розумне та виважене рішення. Тож коли ми говоримо про етичну поведінку, то це теж про кору нашого мозку.

 

В часі еволюції ці шари мозку нашарувались один на одного і кожен з них має вплив на те, як ми поводимось. Думаю, що ви уже здогадуєтесь на що натякають вчені і до чого тут спілкування та порозуміння з іншими людьми.

«Для того, щоби ми могли встановити з іншою людиною добрий контакт, нам варто звертатись до її найвищого шару, до мозку людини (до кори головного мозку), а не до шару рептилії чи ссавця. Але якщо людина, наприклад, розгнівана чи налякана, то навряд ми зможемо встановити добрий контакт. Адже, можливо, ми маємо справу з ящіркою чи крокодилом. І тут, власне, важливо навчитись достукатись до мозку людини розумної», – розповідає Антоніна Мітлош.

Чому ж нижчі ділянки мозку таки беруть гору? Увесь секрет в мигдалині – ділянці мозку, про яку ми уже згадували у попередніх програмах, коли говорили про стрес та депресію. Мигдалина активізується у ситуації загрози. Причому йдеться не обов’язково про фізичну загрозу, це може бути й словесна провокація (сказані в нашу сторону неприємні слова).

Наша лобна кора головного мозку, яка відповідає за аналіз інформації та прийняття рішень, також у ситуації загрози чи словесної провокації переходить у режим  готовності. Вона намагається проаналізувати те, що відбувається, але іноді на це не вистачає часу. Тому мигдалина у певну мить може знизити активність нашої лобної кори. У ситуаціях високої загрози, коли ми дуже налякані, мигдалина вимикає вищі функції нашого мозку і ми тоді керуємось примітивними інстинктами. Тож настає кінець розумної поведінки. Але так відбувається не завжди. У більшості випадків мигдалина таки оцінює ситуацію перед тим, як вимкнути нашу кору.

Марк Гоулдстон порівнює процес активації мигдалини із закипанням каструлі з водою на плиті. Поки каструля повільно закипає, ми можемо розраховувати на вищі функції мозку. Але коли вода закипіла і почала витікати за вінця, то відбулось захоплення мигдалини. Це означає, що в цей момент розсудлива частка мозку втратила контроль над мозком і ми починаємо поводитись, як рептилія. В такому випадку людині уже важко думати і аналізувати інформацію та приймати розумні рішення. Наш організм продукує адреналін, який перешкоджає тверезому мисленню. І, аби відновитися, нам може знадобитися якийсь час.

Тож дуже важливо навчитись тих методів, які допоможуть взаємодіяти зі злими, наляканими або впертими людьми. Ці методи спрямовані на те, щоб запобігти захопленню мигдалини і мати справу з розумним мозком, який допоможе вас почути.

Детальніше – у відео.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів