Поділитись:

Американські експерти оцінили дії Плохого й правохоронців у Луцьку

Неділя, 26 липня 2020, 16:00

Іноземні експерти вважають Максима Кривоша радше психічно неврівноваженим, ніж терористом. 

Американські експерти у сфері контртероризму розібрали спецоперацію в Луцьку та розповіли, чи логічними були дії правоохоронців, чи варто було йти на виконання умов терориста, або ж був альтернативний варіант ліквідування небезпеки. Про це пише ТСН. 

Нагадаємо: 21 липня поліція Волині отримала повідомлення від терориста, який заявив, що взяв у заручники людей на Театральному майдані міста.  Центр Луцька перекритий і для людей, і для автомобілів. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко прокоментував захоплення заручників у центрі Луцька. Також він назвав ім'я зловмисника. ІА «Конкурент» знайшло сторінку терориста в твітері. Зокрема, там він опублікував вимоги, а раніше публікував відео. Відомо також, що він викинув одну гранату – її вдалося знешкодити вибухотехнікам. 

Згодом на події відреагував Президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що взяв ситуацію під особистий контроль.  СБУ розпочала кримінальне провадження щодо захоплення заручників у Луцьку за статтею терористичний акт.

Як відомо, готувався до операції заздалегідь. У Харкові затримали його спільника. Арсен Аваков зазначив, що це неврівноважена людина. Чоловік сформував власне уявлення справедливості, вигадав помсту світові.

Спочатку терорист звільнив трьох заручниківПісля діалогу з правоохоронцями чоловік вийшов з автобуса і здався

До слова, Зеленський розповів, як домовлявся із терористом про звільнення заручників. А в МВС прокоментували, чому зволікали зі штурмом. В Офісі Президента також розповіли, що терорист перебував під прицілом понад 20 снайперів. 

Максиму Кривошу, якого обвинувачують, зокрема, у захопленні заручників та скоєнні терористичного акту, обрали міру запобіжного заходу. Луцький міжрайонний суд 23 липня виніс ухвалу про арешт чоловіка до винесення вироку.

 

Експерт з протидії тероризму, професор університету Де Пола у Чикаго Томас Макатіс порівняв українського терориста з американським "унабомбером" польського походження Тедом Качинським. Гарвардський професор від 1978 до 1995 року відсилав посилки з вибухівкою та залишався невловимим. Врешті 95-го йому вдалося змусити The New York Times і The Washington Post опублікувати маніфест теж з критикою "системи". Лиш у тому випадку, на відміну від українця, Качинський виступав проти технічного прогресу. На думку експерта, вимоги Качинського були незв’язними і хаотичними – так само й у випадку Кривоша. 

Попри те, що українські спецслужби заявляють про затримання спільника у Харкові та пошук інших причетних, Макатіс схиляється до того, що це "терорист" – одинак. 

"Поки немає жодних доказів того, що зловмисник мав будь-які взаємодії з іншими групами, організаціями, тому малоймовірно, що подібні інциденти будуть повторюватися. Після проведення психіатричної експертизи може виявитися, що він дійсно має психічний розлад", – зазначив він. 

Колишній спецпризначенець та спеціаліст з антитерористичної діяльності американського S.W.A.T. Джордж Клайн вважає, що до Кривоша варто ставитися не як до терориста, а більше як до психічно хворого. 

"Я думаю, що він задовольняв внутрішню потребу зробити щось, зробити якусь заяву, і, очевидно, він був психічно хворим, мабуть, параноїдальний… І ставитися до нього треба як до психічно хворого. Це означає вислухати все, що він каже, дуже серйозно, просити пояснити хід його думок, що він збирається робити, просто слухати. Не треба підтримувати його слова, але сприймати їх треба серйозно. Ви даєте йому шанс висловитися, доки він не заспокоїться", – розповідає експерт. 

Він вважає: "Плохой" не мав кінцевої мети залишити за собою якомога більше жертв та вбивати, а хотів бути почутим та зробити в такий спосіб заяву. 

Водночас спеціалісту з контртерористичної діяльності Джорджу Клайну видалося дивним те, що президента взагалі залучили до переговорів, але "добре те, що добре закінчилось”. 

"Проста відповідь на це – він правильно зробив, але якщо відповідати глибше, то в подібних ситуаціях, якщо перемовнику не вдається досягти результату, за справу, як правило, має братися начальник поліції. Однак тут її передали президенту. Зазвичай це не ліпший вихід, тому що у разі наступних захоплень заручників, це знову піде аж до президента, що є неприйнятним. Але все закінчилося добре, тому ми не можемо дійсно звинувачувати його загалом", – пояснюює експерт. 

Він визнає, що у разі невиконання умов Кривоша все могло б закінчитися набагато гірше. Водночас Клайн визнає, що залучати до перемовин високопосадовців, а тим паче президента – погана ідея. 

"Я не знаю, що саме сталося, але це незвична ситуація, коли до звільнення заручників залучають високопосадовця… . Можливо, він сказав, що точно здасться, якщо президент поговорить з ним. І тоді вирішили спробувати, і це спрацювало цього разу, але загалом я думаю, що це погана стратегія", – зазначає він. 

Зі слів професора Макатіса, якщо під час захоплення заручників злочинець не вдається до насильства і вбивств, і немає підстав, що це може статися, починати штурм автобуса до його затримання не варто:

"Він не застосовував фізичної сили, а лише вимагав виконати свої умови, до того ж мав при собі вибухові пристрої. Якби штурм почався раніше, ймовірно, могли бути жертви". 

Про "правильну тактику" також говорить Джордж Клайн. Із його слів, штурму не було, і він тут не був потрібен, адже людина здалася. Перемовини протягом всього дня в таких ситуація зазвичай дають ліпший результат. 

"У поліції є вибір: врятувати якомога більше людей чи атакувати. 50 років тому вони просто б напали, як військова частина, і багато людей було б вбито, включно з більшістю заручників. Те, що намагаються робити зараз, просто говорити. Загальна думка психологів та правоохоронців: чим довше це триває, тим ліпше. Бо коли людина розпочинає щось таке, у неї надзвичайно високий рівень тривожності. І чим довше з нею розмовляти і не нападати, тим довше ситуація буде стримуватися. Навіть якщо для суспільства загалом це більш тривожно, окрема людина, навіть психічно хвора, з часом заспокоїться і врешті-решт, вона досягне певного рівня раціональності і зрозуміє, що вибір стоїть між тим, що здатися та тим, щоб померти", – пояснює він. 

У світі, де повно випадків терору та насильства, завжди є люди, які хочуть привернути увагу шляхом таких дій, до яких вдався "луцький терорист", вважає Макатіс. Після подібних інцидентів часто спостерігається зростання "фальшивих погроз", зокрема фейкових повідомлень про замінування. Цього не можна викреслити, адже є ризик появи ймовірних "наслідувачів". Однак у випадку Кривоша це радше схоже на поодинокий інцидент, який, ймовірно, не матиме продовження. 

Одиночним випадком це також називає Клайн. Водночас він радить не проводити паралелі із ситуацією в Полтаві, де в заручники взяли правоохоронця. 

"Другий випадок із чоловіком, який намагався вкрасти автомобіль, взяв у заручники поліцейського, а потім обміняв його і втік у ліс, у звичайний день не викликав би такої уваги, якби не інцидент з автобусом. Усі думають: ось, другий випадок, коли станеться третій? Коли людей знову візьмуть у заручники? Цього не станеться", – говорить Джордж Клайн.

На думку екскопа, це викликало резонанс через драматичність та захоплення людей посеред міста, але все скоро заспокоїться. Клайн переконаний, що "за кілька днів це почне згасати, і люди повернуться до буденних речей". 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ БІЛЬШЕ ПРО ЗАРУЧНИКІВ У ЦЕНТРІ ЛУЦЬКА

Надрукувати
мітки:
коментарів