«Проспали» 160 мільйонів євро: чому ВНУ і ЛНТУ досі не утеплили

Міністерство освіти та науки України в 2016 році уклало угоду з Європейським інвестиційним банком для фінансування заходів з тепломодернізації вищих навчальних закладів України на 160 мільйонів євро. Це приблизно 4 мільярди 800 мільйонів гривень. Тепломодернізацію за кредитні кошти могли провести і два волинські виші: Волинський Національний Університет імені Лесі Українки та Луцький Національний Технічний Університет. Однак за 5 років від підписання кредитної угоди роботи так і не розпочалися. Окрім втраченого часу і можливостей, бюджет України втратив ще й чималу суму грошей, адже за резервування кредитних коштів Міносвіти сплачувало чималі відсотки.

Сайт новин Луцька та Волині «Конкурент» з’ясовував, чому до цього часу проєкт так і не реалізували та яка його подальша доля.

Текст кредитної угоди розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України. Її підписали у Брюсселі 19 грудня 2016 року. Як вбачається з угоди, Європейський інвестиційний банк мав виплатити 30 траншів не менш як по 3 мільйони євро кожен, при чому не частіше ніж 1 раз на місяць. Позичальник, тобто Міністерство освіти та науки України, має право на відстрочення отримання траншу, однак, у такому разі зобов’язаний сплатити компенсацію. Окрім того, позичальник сплачує відсотки за непогашений залишок кожного траншу за фіксованою ставкою 2% річних один раз на пів року.   

Пункт 6.2 угоди передбачає, що позичальник реалізує проєкт відповідно до технічного опису. У цьому пункті також прописано, що позичальник, тобто Міністерство освіти і науки України, зобов’язане здійснювати повний контроль над усіма активами, що складають частину кожного субпроєкту. Тобто, відповідальність за реалізацію проєкту лежить виключно на Міністерстві.

 

Основний же камінь спотикання – процедура закупівель товарів, робіт і послуг. Угода передбачає, що Міністерство освіти зобов’язане забезпечити такі закупівлі «шляхом прийнятної процедури закупівель, що є задовільною для Банку та відповідає політиці і стандартам, зазначеним в Посібнику з питань закупівель (включно з публікацією в Офіційному журналі Європейського Союзу оголошень по компонентах, що передбачають міжнародні конкурсні торги).

Відповідно до умов Угоди, МОНУ зобов’язане надати Банку повний контроль над процедурами закупівлі. Також, відповідно до Угоди, Банк у певних випадках має отримати доступ до бухгалтерських книг підрядника по проєкту.

У відповіді на запит сайту новин Луцька і Волині «Конкурент» Міністерство освіти і науки України відповіло, що загальна сума фінансування проєкту «Вища освіта України» становить 160 мільйонів євро, з яких 120 надає Європейський інвестиційний банк, 30 – NEFCO та 10 мільйонів євро – грантові кошти фонду Е5Р.

Як вбачається із відповіді, університети, які беруть участь у проєкті, здійснюватимуть співфінансування податків та інших обов’язкових платежів, які не можуть бути профінансовані з кредитних коштів, за рахунок власних коштів або інших джерел.

Волинські університети розпочали участь у проєкті з другого етапу та були включені до переліку 17 липня 2019 року. Як пояснили в Міністерстві, проєкт передбачає здійснення комплексних заходів з енергоефективності у визначених будівлях університетів (реконструкція без будівництва) у відповідності до європейських і українських вимог. Проєктна документація з реконструкції має бути розроблена на підставі проведених енергоаудитів.

 

«Летаргічний сон» Міністерства освіти

Проєктування реконструкції будівель мало відбутися протягом 2018-2020 років, а роботи розпочатися протягом 2019-2022 років. Однак наразі в 10 українських університетах лише розпочали роботи з проєктування, у 4 стартувало фінансування з кредитних коштів і вже у 2022 році там планують здійснити роботи. В інших 9 університетах, зокрема й ВНУ імені Лесі Українки, триває процес закупівель послуг із проєктування. Участь ЛНТУ в проєкті тимчасово призупинили внаслідок рішення Північної екологічної фінансової корпорації. Однак, відновити її планують у 2022 році, після уточнення суми фінансування інших університетів.

«Затримки з реалізацією проєкту пов’язані з процесом узгодження стратегії закупівель за міжнародними правилами та підготовкою проєкту до реалізації (проведенням початкових енергоаудитів, підтвердженням можливості співфінансування), а також з обмеженнями, викликаними пандемією СOVID-19», – йдеться в офіційній відповіді Міністерства.  

Міністерство освіти і науки України планує розпочати офіційну процедуру щодо пролонгації проєкту до кінця 2027 року з метою повної реалізації.

На офіційному сайті Міністерства відверто зазначають: «Попри старт проєкту у 2016 році, до 2020 року жодних заходів з його реалізації не вживалося».

Чотири роки Міністерство ніби перебувало у летаргічному сні. Але кредит «проспали» ще не остаточно. Починаючи з 2020 року, після довгої стадії підготовки, відбувся перехід проєкту до безпосередньої реалізації. Міносвіти підписало контракти щодо комплексного енергоефективного оновлення будівель шести українських університетів. Однак, волинські виші до цього переліку не входять. У ВНУ лише триває тендерний процес на закупівлю послуг із проєктування та здійснення авторського нагляду.

Тож Міністерство саме визнає, що проєкт, виконавцем якого воно є, не зсунувся з місця впродовж 4 років. Кінцевими вигодонабувачами у разі реалізації цього проєкту є, власне, заклади вищої освіти, які мали б бути, в першу чергу, зацікавлені у «педалюванні» процесу, адже енергоефективність – це колосальні заощадження.

Сайт новин Луцька і Волині «Конкурент» звернувся до представників волинських вишів, аби дізнатися, чому за стільки років ніхто не зміг змусити Міністерство «ворушитися» і почати процедуру запуску проєкту.

 

Лесин виш не здається

Аналітик консолідованої інформації Волинського Національного Університету імені Лесі Українки Марта Сидорук розповіла, що ВНУ працює над втіленням проєкту, тож є всі шанси того, що кредитні кошти таки будуть використані за призначенням.

«Створений тендерний комітет в межах другої фази реалізації проєкту. У комітет увійшли представники університетів, які беруть участь у другій фазі. Ця фаза розбита ще на дві групи університетів, щоб мати змогу пройти всі тендерні процедури. Зараз ми та етапі проведення тендеру із закупівлі послуг з проектування та авторського нагляду», – розповіла Марта Сидорук.

Аналітик зазначила, що тендерний комітет відібрав 3 компанії, які можуть виконати проєктування та авторський нагляд. Серед них виберуть одну, яка й стане підрядником та приступить до виконання.

«До моменту освоєння коштів потрібно пройти процедури, які є незворотними і довготривалими з огляду на те, що ЄІБ має свої певні умови. При Міністерстві освіти і науки був профільний заступник міністра, який курував питання стану проєкту. Цей великий механізм, який був запущений, працює. В цьому році ми вже будемо мати остаточне рішення щодо того, які у нас будуть підрядники і який об’єм робіт ми будем виконувати», – переконує Марта Сидорук.

Також аналітик розповіла, які саме заходи енергоефективності планують втілити у ВНУ. Йдеться про покращення енергоефективності будівель: заміну вікон, утеплення фасадів і дахів.

«Головний корпус університету є об’єктом історико-архітектурної спадщини. Тому енергоефективні заходи в цій будівлі будуть проходити в дещо інший спосіб. Відповідно, також будуть утеплені підвальні приміщення. Для деяких будівель встановлять ІТП. Також передбачено впровадження єдиної системи моніторингу витрат, щоб цей процес був керованим. Щоб ми бачили, де і скільки ми споживаємо і як можемо оптимізувати свої витрати»,  – розповідає Марта Сидорук.  

 

«Технарі» не вірять у дива

З оптимістичного настрою аналітика консолідованої інформації Волинського Національного Університету імені Лесі Українки Марти Сидорук можна зробити висновок, що там твердо переконані у втіленні проєкту в недалекому майбутньому. А ось ректорка Луцького Національного Технічного Університету Ірина Вахович не приховує своє розчарування проєктом і висловлює песимістичні прогнози щодо можливості його втілення.  

Ректорка ЛНТУ розповідає, що, не дочекавшись реалізації цього проєкту, її виш почав працювати з Державним фондом реконструкції і розвитку.

«Програма з енергоефективності від ЄІБ не настільки вигідна, як хотілось би. Наприклад, у 2021 році Харківський університет відмовився від програми тому, що там потрібно було співфінансування у розмірі 25% з місцевого бюджету. У Харкові дуже великий університет, тому сума співфінансування виявилася значною і вони відмовилися», – розповідає Ірина Вахович.

Ректорка ЛНТУ додає, що проєкт постійно відкладався та пояснює довгу і складну процедуру.

«Спочатку виготовляється проєктно-кошторисна документація, потім сам проєкт. Потім визначається перелік робіт… Тобто, це дуже затяжна процедура. Ми точно не відмовляємося від цього проєкту, але ми вже повинні це робити. Щодо коштів ЄІБ, то ми їх не використовуємо, але сплачуємо за резервування немалі гроші. Нам однозначно потрібно проводити тепломодернізацію, адже поставити ІТП ми можемо лише у будівлі, яка вже тепломодернізована»,  – пояснює Ірина Вахович.

Поки Міністерство проводить тендери, в ЛНТУ за кошти Державного фонду реконструкції і розвитку проводять модернізацію. Зокрема, саме за кошти ДФРР відремонтували корпус Б та спорткомплекс. За словами Ірини Вахович, лишилося модернізувати лише декілька корпусів і гуртожиток. Та, каже ректорка, розраховувати на кошти ЄІБ не варто, слід шукати інші джерела.

«Міністерство лише у 2021 році почало активні дії у цьому проєкті. Можливо тому, що не давали можливості ті, хто надає ці кошти. Програма діє з 2016 року, а до 2021 року нічого не зробили. Навіть пріоритетів не визначили. Затягується процедура. Мабуть, Західна Європа не дуже зацікавлена у фінансуванні Східної Європи», – припускає Ірина Вахович.

Ректорка ЛНТУ переконує, що процедури затягуються точно не з вини університетів, адже вони в першу чергу зацікавлені в реалізації проєкту.

«Міністерство освіти всі ці роки було на паузі й тільки у 2021 році активізувалось. На вищу освіту відразу ж почали звертати увагу після призначення нового міністра (Сергій Шкарлет – ред.). Мені подобаються ці підходи, я бачу, що є результат», –  підсумовує Ірина Вахович.

Тож чому Міністерство освіти і науки України з 2016 по 2021 рік не спромоглося розпочати проєкт і «узгодити  стратегії закупівель за міжнародними правилами» – відкрите питання до попередніх міністрів освіти. Можна лише припускати, що українські топові чиновники не змогли знайти спільної мови з європейськими структурами у визначенні підрядників. Тотальний контроль тендерів з боку Банку, передбачений угодою, ймовірно, став основною перешкодою для старту.

Не дивлячись на «Прозоро», яке, загалом, все ж дозволило заощадити України колосальні суми, журналістам-розслідувачам відомо чимало класичних схем «протягування» на «жирні» тендери «правильних» підрядників. А тендери на 160 мільйонів євро, погодьтеся, досить «жирні» за будь-якими мірками. Завдяки таким інструментам, як, зокрема You Control чи Clarity Project дуже легко провести ниточки від будь-якої фірми «Роги та Копита» до досить відомих, а подекуди й одіозних прізвищ. Тож тепер не менш цікаво – які прізвища стоятимуть за підрядниками, які виграють тендери за європейськими процедурами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Медичний факультет ВНУ відремонтують за 12 мільйонів: що зміниться
• Встановлять сигналізацію: ректор ВНУ прокоментував пожежу в гуртожитку
• З міністром і народним хором: як у Луцьку відкривали оновлений басейн ЛНТУ (репортаж, відео)
• На Волинь їде міністр освіти Сергій Шкарлет: що відвідає