Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про вибір, свободу і життя

На тему свободи і права вибору, коли йдеться про найдорожче, про життя, мене наштовхнуло інтерв’ю з дочкою Героя Небесної Сотні, волинянина Віктора Хомяка, Іриною Хомяк, яке я записав кілька років тому. Тоді на завершення розмови я попросив пані Ірину розповісти щось особливе про Героя України. На що вона, ледь стримуючи сльози, відповіла, що всі просять розповісти щось особливе. А він був особливим тому, що був її батьком… На цьому я тоді завершив одне з найважчих, з моральної точки зору, інтерв’ю в моєму житті, бо цією фразою було сказано найголовніше.

Волинянин Віктор Хомяк – один із тисяч сучасних Героїв України, які віддали своє життя за певні вищі цінності, суть яких і досі зрозуміла не всім. За гідність, свободу і право вибору для інших. На жаль, ми маємо вже чимало мертвих Героїв, які зробили свій вибір. А всі вони так були потрібні живими своїм сім’ям. Відзнака героя не замінить дитині – батька, дружині – чоловіка, а матері – сина.

З одного боку ми маємо таких яскравих моральних авторитетів, якими можемо пишатися і приклад яких наслідувати: Героїв Небесної Сотні та АТО/ООС. З іншого – ми маємо блогерів-мільйонників, так званих «лідерів думок», які несуть зовсім інші «цінності». Як один з останніх прикладів – «голодна тусівка», що сколихнула всю Україну.

Дві протилежні системи цінностей існують, як дві паралельні реальності в Україні. І початковим ґрунтом для обох є сім’я, в якій вони закладаються дітям з малечку.  

Сайт новин Луцька і Волині Конкурент продовжує серію публікацій «Що думає Бог». З представниками провідних конфесій Луцька спілкуємось про цінність життя і сім’ї, свободу, право вибору та небезпечну популярність деструктивних «лідерів думок».

Представник Православної Церкви України, протоієрей, ректор Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук Володимир Вакін розповідає, що свобода вибору – це найбільший дар, який дав Господь.

 

«Якщо в час гібридної війни почнемо нівелювати такі цінності, то чи можемо ми гарантувати, що через 10 років не будемо помирати від голоду, тримаючи своїх дітей на руках?» 

Свобода вибору – це найбільший дар, який дав Господь. Але цей дар пов'язаний із відповідальністю. Життя цінне, але цінне воно лише тоді, коли наповнене. Тому життя потрібно наповнити змістом, щоб воно мало цінність. Відтак, у  цій повноті цінність життя ми визначаємо смертю. Коли ж говорити про героїчні вчинки, то це, в першу чергу, зрілість самої людини. І це не спонтанне рішення, а саме усвідомлений вибір. Адже чоловік, коли приймає рішення йти на фронт захищати сім’ю, робить це свідомо. І, власне, захист сім’ї – це покликання чоловіка, його роль.

Сучасні лідери думок повинні мати цінності, адже вони є зразком, це їхня відповідальність. Але для немічних людей потрібні такі авторитети. Особливо вони популярні серед молоді, адже соцмережі – це копіювання. Для надихання вони відіграють позитивну роль. Але небезпека криється, коли починається сліпе копіювання, коли людина втрачає себе і не може жити, коли її хтось не похвалить.

Лідери думок мали б показувати правильні орієнтири. Ми можемо згадати останній скандал з «голодною тусівкою». Так, це сучасні тенденції! Інстаграм впливає на молодь. Але у нас культура користування ще не вироблена, вона лише формується. Добре, що наше суспільство так бурхливо відреагувало на цей інцидент, адже ми можемо знівелювати ці цінності. А якщо це станеться – ми перестанемо шанувати жертв трагедії Голодомору. А якщо в час гібридної війни, коли під нашими кордонами стоїть стотисячне військо, почнемо нівелювати такі цінності, то чи можемо ми гарантувати, що через 10 років ми не будемо помирати від голоду, тримаючи своїх дітей на руках? 

Настоятель православної парафії Української Православної Церкви міста Луцька на честь Волинської ікони Богородиці, священник Олександр Богданов переконаний, що право вибору й життя – рівнозначні цінності.

 

«Совість – це голос Бога всередині людини»

Життя та свобода і право вибору – це рівнозначні цінності. Життя – це дар Божий. Разом з тим Бог дарував людині свободу і право вибору. Тож людина сама може обирати: йти до добра чи до зла. Але окрім того, що Бог нам дав життя, свободу і право вибору, він дав нам ще й природній моральний закон – розуміння того, що є добре, а що є погано. Адже навіть якщо людина не читала Десять Божих заповідей, вона все одно знає, що вбивати – погано, красти – погано, чинити перелюб – погано і так далі. Звідки люди це знають, якщо не читали Святого письма? Бог, коли творив людину, заклав внутрішній моральний закон. Крім цього людина повинна керуватися законом Божим.

Як людина керується внутрішнім моральним законом і законом Божим – визначає її совість. Давши свободу і право вибору, Бог дав людині і совість, яка допомагає робити правильний вибір. Адже совість – це голос Бога всередині людини.

Важливу роль у формуванні цінностей людей відіграє сім’я. Адже саме в сім’ї закладаються такі важливі цінності, як любов до Бога, любов до ближнього, любов до Батьківщини тощо. Загалом саме у сім’ї закладається правильне сприйняття і розуміння світу дитиною. Саму у сім’ї формується той світогляд, який дитина буде мати у дорослому житті. 

Щодо християнських цінностей, то вони з покоління в покоління передаються у сім’ях, починаючи від того часу, коли князь Володимир хрестив наших предків. І саме християнські цінності сьогодні складають основу культури нашої держави.

Християнські цінності необхідні для того, щоб людина працювала над собою, удосконалювалася і духовно зростала. Це великий труд. А деструктивні лідери сповідують зовсім інші принципи – вседозволеність і безвідповідальність. Людина не задумується над тим, що в неї є безсмертна душа і за все доведеться дати відповідь. Ці лідери популярні тому, що вони пропагують легкий і безтурботний спосіб життя. 

Таке життя вабить людину тим, що у ньому не потрібно працювати над собою і давати відповіді на складні запитання. Але нав’язати свої цінності такі лідери не зможуть дитині, яка росла у сім’ї зі сформованими християнськими цінностями. Навіть якщо вони спробують це зробити, то не матимуть успіху серед таких дітей, підлітків і молодих людей. Адже коли така людина має сформовані християнські цінності, то вона порівнюватиме їх із тими деструктивними «цінностями», які несуть такі «лідери», і робитиме правильні висновки.  

Нотаріус управління Луцької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви отець Роман нагадує, що Ісус своїм прикладом показав, що життям потрібно жертвувати заради ближнього.

 

«Якщо блогер не несе доброго контенту, то який в цьому сенс?»

Ми всі християни, і дивимося на хрест, на якому розіп’ятий наш Господь. Він віддав життя за всіх нас. В такий спосіб Ісус показав, що даром життя потрібно жертвувати за ближнього. В релігійному контексті жертва Ісуса була віддана за гріхи всього людства, минулі й майбутні.

Римо-католицька церква глибоко переживає втрати, які несуть наші воїни, захищаючи східні рубежі нашої країни. Звісно, людина має боронити цінності, які вона вважає цінними у своєму житті. Сюди ж відноситься і цінність Батьківщини і життя свого ближнього – своєї родини, яку вони пішли захищати. А це нас повертає до тієї ж заповіді про любов до ближнього. Якщо я люблю ближнього, то я йду на фронт захищати не тільки себе, а й того, хто живе поряд.

А цінність сім’ї є надзвичайно важливою. Адже в сім’ї ми формуємося і формуємо власні цінності. Тому повинні створити свою сім’ю і передати ці цінності наступному поколінню. Можливо, не кожна сім’я може дати дитині матеріальні цінності, але вона дає більше – вічні цінності, про які ми говорили в попередній розмові.

Церква не нав’язує якісь переконання, вона пропонує. Якщо говорити про молодь, то, переживаючи ті чи інші потрясіння у житті, вона шукає певної опори й авторитету. Погано, якщо таким авторитетом стає вулиця. Хорошого там точно не навчать.

Але в останні роки вулицю потіснили соцмережі, які призвели до так званої «лайкоманії». Тому молоді люди, в гонитві за певним визнанням, намагаються копіювати поведінку лідерів, які задають тренд. Але перед цим варто подивитися на цінності, які цей лідер несе, і його спосіб життя. Адже окремі лідери сіють й мову ненависті.

Ми обговорювали з представниками різних конфесій сучасні тренди «Тік Току». Що робить молодь на цих відео? Танцює на цвинтарі, наприклад, на вічному вогні. Навіть поліцію довелося викликати до Меморіалу Слави, щоб припинити ці дії. Якщо блогер не несе доброго контенту, то який в цьому сенс? 

Голова Волинського ООЦ Євангельських християн-баптистів Ярослав Троць порівняв право вибору сучасної людини із біблійним сюжетом про Адама і Єву.

 

«Немає більшої любові, коли людина віддає життя за ближнього свого»

Що важливіше: свобода чи життя? Все залежить від мотивації. Якщо твоя мотивація – віддати своє життя заради життя ближнього, то це правильно. А якщо люди йдуть з життя внаслідок суїциду – то це неправильний вибір. Бог дає людині право вибору. Адам і Єва, які вкусили заборонений плід, також мали право вибору. Є в Біблії такий текст: «Життя та смерть пропоную вам, благословення та прокляття. Вибери, щоб тобі жити».

Ісус каже, що немає більшої любові, коли людина віддає життя за ближнього свого. І в нас є яскравий приклад Героїв Небесної Сотні. Це був їхній вибір, вони знали, куди вони йшли, тому ми глибоко схиляємось перед такими людьми.   

У нашій конфесії сім’я є дуже важливою цінністю, але, я думаю, що не тільки в нашій. Хтось сказав: «Міцна сім’я – міцна держава». А я кажу: «Міцна сім’я – міцна церква». Колись соратниця Володимира Леніна Надія Крупська сказала: «Якщо ви хочете забрати Бога із суспільства – зруйнуйте інститут сім’ї». Адже саме сім’я закладає основу для всього: для наших цінностей, моралі і поведінки.

Сьогодні наша держава витрачає величезну частину бюджету на неблагополучні сім’ї. Наприклад, наша конфесія займається допомогою будинкам сімейного типу. І я знаю, скільки держава витрачає на допомогу діткам з таких сімей. Тому для мене особисто це дуже велика цінність. І наша конфесія проводить семінари для чоловіків і жінок, і для молоді і для підлітків. Ми намагаємося йти на випередження, адже сьогодні 70% українських сімей розпадається. Це катастрофа. 

А щодо популярності деструктивних лідерів, то відповідь криється саме у їхніх внутрішніх цінностях. Члени суспільства з такими ж внутрішніми цінностями хочуть такими лідерами захоплюватися.

Був у нас президент, який мав судимість. І люди казали: «Ну й що? З ким не буває»?». Ми переступили «червоні лінії» і перестали зважати на такі важливі речі. Але я вважаю, що нам не потрібно забороняти дивитися на цих негативних лідерів, нам потрібно навчити наших дітей цікавитися кращими цінностями. Адже коли ти щось забороняєш – викликаєш ще більший інтерес до цього. Тому молоді потрібно давати правильну альтернативу таким лідерам.

Я знаю, що у Луцькій міській раді є хороша програма, спрямована на протидію поширенню таких негативних явищ серед молоді, як наркоманія, алкоголізм, паління, проституція тощо. Я це підтримую, адже нам, в першу чергу, потрібно виховувати правильне мислення, це дозволить сформувати правильну систему цінностей, а правильні цінності сформують правильну поведінку у суспільстві.

Заступник голови Волинського об'єднання Церкви Християн Віри Євангельської Василь Паламарчук на своєму прикладі розповідає, що віра для нього – важливіша цінність, ніж свобода.

 

«Багатьом доводилося робити вибір: тюремне ув’язнення або відвернення від Бога»

Життя – це цінність. Але є ситуації, коли ми обираємо, яка цінність для нас стоїть вище, аніж життя. Наприклад, мати даватиме життя дитині, ризикуючи своїм життям. В екстрених ситуаціях власне життя для матері відходитиме на другий план, а найціннішим буде життя дитини.

Я прожив радянський період, і багатьом тоді доводилося робити вибір: тюремне ув’язнення або відвернення від Бога. Я для себе поставив вище віру в Ісуса Христа аніж власну свободу. На щастя, так сталося, що я не сидів за свою віру.

Сьогодні ж через злам цінностей молодь починає обирати для себе фальшивих авторитетів. На жаль, християнські авторитети не показали себе настільки правильно, щоб бути популярними серед молодих людей. Тому молодь обирає інших авторитетів. Це як внутрішній протест.

Пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись вважає, що право вибору – це подарунок Божий. Але коли йде мова про вибір лідерів держави – то це велика відповідальність. Тож варто звертати особливу увагу на внутрішні цінності таких лідерів.

 

«Бог добром нікого не мучить»

Ми віримо в те, що Бог – це вершина контролю. Він контролює цей світ і може давати свободу. Я вважаю, що свобода вибору – це велика цінність. У Священному Писанні є такий цікавий текст: «Бог добром нікого не мучить». Навіть добрі речі Бог не нав’язує, він дає свободу вибору. Він каже: «Я тобі підкажу, що вибрати, вибери добро». Але він не змушує цього робити. Тому свобода совісті і право вибору – це не просто важливі цінності, це подарунок Божий. На жаль, так трапляється, що деякі люди хочуть забрати право вибору, дане Богом людині. Це неправильно, адже Бог це право дав людині, а Він – найвищий авторитет.

Наша конфесія дещо відрізняється від інших християнських конфесій. Ми схожі з юдеями, адже святкуємо суботній день, сьомий день тижня, так, як це написано у четвертій заповіді Закону Божого. Бог створив сім’ю ще до гріхопадіння, коли людина ще була в Раю. Тоді Бог дав відпочинок саме у сьомий день – в суботу. З часом релігійний світ відійшов від святкування сьомого дня, так само, як і відійшла цінність сім’ї.  

Дуже шкода, що сьогодні сімейні цінності не в пріоритеті. Адже якщо наші сім’ї будуть міцними, то й все суспільство буде міцним та успішним. Ми щодня йдемо кудись працювати, але після роботи завжди повертаємося у сім’ю, де й формуються наші цінності.

Щодо деструктивних лідерів, то небезпека їхня у тому, що, не маючи основ – духовних цінностей, вони беруться вести народ. У Біблії написано: «Коли сліпий веде сліпого, до обидва потраплять до ями». Ось в цьому і є небезпека. Куди такі лідери заведуть народ? Коли у нас вибори, на це потрібно звертати особливу увагу.

Чому ці люди такі популярні? Тому, що ми живемо на зламі моральних цінностей. Коли суспільство втрачає моральні цінності – кожен народ обирає собі подібних. Адже не дарма говорять так, що кожен народ достойний свого царя. Мені прикро про це говорити, і не хочеться цього казати, але так воно і є. Ми йдемо за тими лідерами, на яких ми є схожі.

Речник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів Володимир Денщиков розповідає, що у їхній вірі сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей.

 

«Бувають часи, коли необхідно стати на захист свого народу»

У нашому баченні сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей. Передусім Бог очікує від нас уваги і піклування про нашу сім’ю. Але оскільки ми говоримо з вами про обов’язки чоловіків у контексті подій останніх 7 років і війни, то, безумовно, бувають часи, коли необхідно стати на захист свого народу. В Біблії сказано, що «немає більшої любові над ту, як хто душу поклав би за друзів своїх». В такі особливі моменти історії нам потрібно бути мудрими і шукати божого провідництва під час прийняття рішень.
 
Що ж до деструктивних «лідерів думок», яких ми визначили як тих, що пропагують вживання наркотиків, самогубство, насильство тощо, то мені здається, вони не є зараз надто популярними. Щоб зрозуміти чому вони мають певний вплив, потрібно досліджувати кожний окремий випадок. Якщо виникає попит на такий контент, значить він задовольняє якусь потребу, займає існуюче пусте місце в житті людини. Впевнений, що розуміння мети цього життя, позитивні приклади того, як воно може бути влаштоване, доступ до корисних і цікавих занять і розваг, увага з боку осіб, яким не байдужа доля такої людини, в першу чергу з боку сім’ї, могли б багато чого змінити.

Членкиня правління юдейської громади у Луцьку Наталія Гавриленко погоджується, що є вищі цінності, заради яких люди готові жертвувати життям.

 

«З точки зору юдаїзму, чоловік і жінка вважаються неповноцінними, коли вони не мають сім’ї»

Одна із найважливіших цінностей – це життя. Але є речі і цінності, заради яких люди жертвують своїм життям. З точки зору юдаїзму, чоловік і жінка вважаються неповноцінними, коли вони не мають сім’ї. Сім’я дуже важлива в житті людини. Обов’язково потрібно шукати свою другу половинку, створювати сім’ю і народжувати дітей. Адже одна із перших заповідей, які Бог дав людині – це плодитися і розмножуватися.

Є три смертних гріха: розпуста, ідолопоклонство і вбивство. А життя людини – найвища цінність. Тому, відповідно Торі, все відходить на другий план, коли потрібно рятувати життя. Все, крім цих трьох смертних гріхів.

Якщо з малку привиті правильні цінності, то в дорослому житті людина зможе правильно розставити свої пріоритети. А «лідери думок» з низькими і спотвореними цінностями були завжди. Тому сучасні нічим не відрізняються від тих, що були раніше.

Чому вони такі популярні? Мені здається тому, що вони пропонують легкий шлях. Адже виховання в собі високих моральних цінностей – це велика праця. Так само як і створення і розбудова сім’ї – це велика праця. А сучасність пропонує дуже легко і швидко отримати бажане. Тому ці лідери й популярні, що їхній шлях не потребує багато зусиль.

У Духовному управлінні мусульман Криму в Луцьку Сервер Зейнідінов пояснює, що людина може йти будь-яким шляхом, але за свій вибір відповідатиме перед Господом.

 

«Якщо людина духовно пуста, то порожнечу будуть заповнювати песвдоцінності»

Ісламська концепція свободи волі передбачає, що людина вільна щодо свого вибору, і цієї свободи немає у ангелів. Нехай ми не можемо вибрати ким і коли народитись, але ми можемо вибрати те, ким ми станемо в цьому житті.

Всевишній Аллах наказує нам приборкати своє его, робити певні вчинки і робити певний вибір, але Він не примушує нас до цього. Мільйони людей у ​​всьому світі навіть не обтяжують себе вірою в Нього, не підкоряються Йому.

Господь дав життя і дав свободу вибору. Людина може йти тим чи іншим шляхом і за цей вибір буде відповідати перед Господом. А релігія покликана захищати п’ять речей, і одна із них – це життя людини. Життя людини – це найцінніше. А як розпорядитися цим життям – це вже питання вибору.

Наприклад, один чоловік втратив бізнес, його покинула дружина, через це він запив і, в кінці-кінців, наклав на себе руки. Це великий гріх. Господь каже: «Не йдіть до загибелі своєї через свої руки». Тобто, цей чоловік через своє право вибору заробив собі гріх, покінчивши з життям.

Другий приклад – людина робить вибір, що потрібно захищати свою родину, йде на фронт і там гине. Ця людина гине мучеником, тому вона не є грішником.

Є добро, це цінності, про які ми говорили. А є зло, яке намагається збити людину з правильного шляху. І робить це різними засобами, в тому числі при посередництві таких людей, «лідерів думок». Справа у тому, на скільки ми можемо їм протистояти і дозволяти нав’язувати свої цінності нам. Якщо людина буде духовно пуста, без поняття загальнолюдських цінностей, то святе місце порожнім не буває. Порожнечу буде заповнювати ця психологія і ці песвдоцінності.

Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, яка сповідує вікканство, пояснює, що є ціннішим в її вірі.

 

«Людям простіше, коли інтелектуальну «їжу» їм дають вже «пережованою»

Життя – це найбільша цінність людини. А свобода і право вибору – це наступна цінність після життя. В попередній розмові я говорила: «Роби, що хочеш, якщо це не шкодить нікому». Наша свобода неймовірно широка. І обмежуватися вона може лише тоді, коли посягає на іншу людину.

Сім’я дуже важлива, але ж ми щойно говорили про свободу вибору. Якщо ви хочете бути childfree (ідеологія, спрямована на свідоме небажання мати дітей – ред.) – будьте ними. Якщо вам до вподоби більш традиційні цінності – будь ласка. Нікого не має хвилювати, як ви себе ведете, якщо це не шкодить іншим людям.

Що ж до деструктивних «лідерів», то вони популярні тому, що люди не люблять думати. Адже думати, аналізувати, робити власні висновки, виявляється, дуже важко. Курсову студенту простіше купити, ніж написати її самому. Люди, окрім того, що вони соціальні істоти, вони, все ж таки, тварини. Тому їм простіше, коли інтелектуальну «їжу» їм дають вже «пережованою». А щоб читати книги, чи дивитися цікаві фільми, чи проходити якісь курси – треба докласти якісь зусилля, працювати над власним саморозвитком. Простіше коли тобі масова культура підсуне перероблений продукт.

Лучанин Ярослав Гнатюк, ведичний брахман, пояснює, чому деякі чоловіки відмовляються від сім’ї у його вірі – кришнаїзмі. Та чому лідери держав повинні дослухатися думки мудрих і благородних.

 

«В древні часи царі дослухалися до думки брахманів. Сьогодні ж державами часто керують люди, які мають низькі моральні цінності»

Ведична культура говорить про 4 варни: шудри, вайш'ї, кшатрії та брахмани. Це природні схильності людини, а не вроджені кастові речі. Тож людина може пройти 4 ашрами: брахмачарі – це навчання, гріхастха – це сімейна людина, ванапрастха – це коли в поважному віці людина частково відрікається, і сан'яса – повне відречення, яке, втім, обирають лише одиниць.

В наш час більш захищено бути в сім'ї, ніж відрекатись від матеріального світу, тому, що мало хто може по справжньому не прив'язуватись до матеріального, і жити по справжньому лише духовним життям, не будучи при цьому лицеміром.

В кожної варни і в кожного ашрама є свої обов'язки, які прописані самим Богом. Хоча вони тимчасові і виконуються лише в межах нашого інсування в конкретних умовах, вони допомогають виконувати вічні обов'язки. Тому виконувати сімейні обов'язки і будувати хорошу сім'ю дуже важливо для виконання своїх духовних обов'язків.

Піти із сім'ї і стати відреченим сан'ясі, тобто, монахом, можуть лише одиниці, і то з дозовлу дружини, якщо вона під захистом старших дітей. Тому, що жінку потрібно завжди захищати. В дитинстві це робить її батько і старші брати, в дорослому віці – чоловік, в старості  – старші діти. В наш, час нажаль, все перевернуто, і жінки бувають сильніші за чоловіків, відповідальніші. Тому важливо чоловікам ставати сильнішими і нести відповідальність як в сім'ї так і перед Богом.

Сьогодні державами часто керують люди, які мають низькі моральні цінності. І вони дослухаються до порад таких же людей. Вони не мають бажання служити іншим. І це стосується не тільки людей при владі, а й будь-кого, хто має вплив на інших.

Ці «лідери» самі досить деградовані і ведуть за собою світ до деградації. Адже риба гниє з голови. У ведичних писаннях говориться: «Що  робить велика людина – то інша слідує їй». Тому дуже важливо мати чистих, чесних і благородних авторитетів. Якщо таких не буде, то людство приречене на деградацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про злам цінностей ХХІ століття
• Справедливості немає, чи ми її не помічаємо
• Що думає Бог: релігійні діячі Луцька розповіли про справедливість