Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про злам цінностей ХХІ століття

Ми живемо у 21-у столітті, де смерть перетворюється на шоу. Де доброта сприймається як слабкість, а довіра – як наївність. Де «любов невмируща вбивається побутом, а любов тимчасова користується попитом». Де заради лайків у соцмережах готові танцювати на могилах. Де загубити телефон страшніше, ніж загубити честь і совість.

Сайт новин Луцька та Волині «Конкурент» продовжує серію публікацій з представниками провідних конфесій, представлених у Луцьку.

Дійсно людство зараз переживає небезпечний злам цінностей, чи це відбувається постійно? Чому так і чи є вічні цінності?  Матеріальні цінності – фальшиві, якщо заради них жертвують дечим ціннішим?

Представник Православної Церкви України вчить, що в людей змінюється парадигма поглядів на життя, однак, в цьому немає нічого нового. Про це розповідає протоієрей, ректор Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук Володимир Вакін.

 

«Матеріальні речі – це добре, але лише тоді, коли ти ними користуєшся, а не вони тобою»

Коли ми говоримо про певні речі, то, в першу чергу, потрібно визначити термінологію. Що ми маємо на увазі під терміном «цінності»? Адже є два варіанти: перший – це те, що цінне для людини на певному етапі життя, другий – це вічні цінності. В людей змінюється парадигма поглядів на життя, але це нормально для історії. Я б з цього не робив трагедії.

Для історії природна циклічність. Тому наше суспільство переживає певні кризи. Якщо говорити про причини цих криз, то, я думаю, комфорт – одна із них. Адже, увійшовши в зону комфорту, ми перестали цінувати певні речі.

Якщо говорити про вічні цінності, то за ними стоїть Господь. І ці цінності розглядаються в призмі вічності. Адже часто ми на речі дивимось вузько, крізь світло своєї історії, а наша  історія – це обмежена кількість років. І через десять років ми на ці ж питання подивимось зовсім по-іншому. А в Церкви, яка має історію понад 2 тисячі років, погляд на ці теми ширший і мудріший.

Коли ж ми дивимося крізь вічний вимір, то наше життя виглядає масштабнішим, воно набуває буття і змісту. Ми беремо з собою у вічність не те, що ми маємо, а те, що віддаємо. Джерелом цих цінностей є Бог, тому вони вічні.

Є дискусії з приводу заповідей, мовляв, вони застарілі. Особливо молодь намагається міняти цю кон’юнктуру. Але насправді заповіді – це не вимога, це інструкція. Відтак, людина сама обирає, як їй жити, тому найбільша цінність – це свобода вибору. Це як Правила дорожнього руху, які написані кров’ю. Десь краще зменшити швидкість. Хай ти приїдеш пізніше, зате живий. Можна і на швидкості входити у небезпечні повороти. Один раз тобі пощастить, другий, а на третій раз може і не пощастити…

Відомий хірург Микола Амосов у інтерв’ю Дмитру Гордону сказав, що не вірить у Бога. Разом з тим зазначив, що, мабуть, Бог все ж є, інакше, як пояснити, що він, Амосов, робить операції безкоштовно і рятує людей, коли інші це роблять тільки за гроші. Так само, як пояснити подвиг воїна, який готовий гинути, захищаючи державу? Це виходить тільки з моральних цінностей цих людей, а за моральними цінностями завжди стоїть Бог. Але найбільш парадоксально, що люди, які не вірять у Бога, вимагають справедливості.

Щодо матеріальних речей, то вони швидше можуть бути фальшивою метою, аніж фальшивими цінностями. Всі ж люди хочуть бути щасливі. Ми всі хочемо поставити якусь мету і досягнути її. А дуже часто, коли ми неправильно визначаємо пріоритети і власну мету, ми витрачаємо час та енергію, а в результаті не отримуємо ні радості, ні задоволення.

Успіх і щастя – це, звісно, різні речі, але вони можуть перетинатися. Якщо людина успішна у визначеності своєї мети і її досягненні – то вона щаслива. А якщо мета визначена невірно, то людина може бути нещасливою, навіть досягнувши її. Тому на це питання потрібно дивитися в комплексі.

Матеріальні речі не є злом. Але навчитися ними користуватися – це мистецтво. Щодо духовних цінностей, то важливо знайти себе, бути оригіналом, а не копіювати когось. Також цінність – бути у свободі, тобто, вільним від пристрастей. А це – результат важкої праці над собою. І це творчість. Але в цій творчості потрібно мати культуру, в тому числі – культуру ставлення до матеріальних речей. Речі – це добре, але лише тоді, коли ти ними користуєшся, а не вони тобою. Речі потрібно цінувати, але вони не є цінностями, вони є лише засобами. А ми дуже часто навіть людей перетворюємо на засіб. Відтак відсутність культури правильного споживання речей призводить до споживацької культури життя.

Настоятель православної парафії Української Православної Церкви міста Луцька на честь Волинської ікони Богородиці, священник Олександр Богданов погоджується, що в наш час відбувається певний злам цінностей.  

 

«Життя стало досить егоцентричним. І таке життя диктує певні зміни цінностей»

Цінності бувають матеріальні і духовні. В наш час дійсно відбувається певний злам цих цінностей. Все, що людина бачить довкола, вона оцінює крізь призму власних цінностей, які виступають не лише критерієм оцінки, а й регулятором поведінки людини.

Сьогодні ж людина намагається жити сама для себе, і замість того, щоб випромінювати любов для інших, вона всю її намагається віддати самій собі. Тобто, життя стало досить егоцентричним. І таке життя диктує певні зміни цінностей. Саме через небажання людини працювати над власним духовним розвитком відбувається «перекіс» у бік матеріальних цінностей.

З точки зору церкви, духовні цінності – це цінності, які ведуть до життя вічного. Їх потрібно розвивати і вдосконалювати, а це певний труд. Іноді людина намагається замінити цінне «рівноцінним». Але вічні цінності нічим замінити неможливо. Людина намагається собі полегшити життя, зробити його комфортнішим. Християнські ж цінності передбачають працю над собою. Християнину необхідно вдосконалюватися, проявляти любов і жертовність.

Самі собою матеріальні цінності не є чимось поганим. Це важливі у повсякденному житті речі, але головне – як людина до цього ставиться і які у неї пріоритети. Ми знаємо, що у православної церкви було чимало святих, які мали певний достаток у своєму житті і вони правильно розпоряджалися цим достатком. Тому бідність не гарантує того, що людина потрапить у Царство небесне, а багатство не гарантує, що людина туди не потрапить. Все залежить від того, як людина несе хрест бідності, і того, як вона веде себе у багатстві та розпоряджається своїми достатками.

Нотаріус управління Луцької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви отець Роман вважає, що питання зміни цінностей актуальне у кожному столітті.

 

«Величезна проблема нашого часу – це брак виховання у сім’ї»

Тема зламу цінностей актуальна в кожному столітті. Питання у тому, чи християнські цінності, якщо ми говоримо про християнина, важливі для нього впродовж всього життя, чи тільки на певному етапі. Величезна проблема нашого часу – це брак виховання у сім’ї. В багатьох сім’ях цих цінностей просто не закладають. 

Звісно є вічні цінності. Почати варто з 10 Божих заповідей. Якби людина дотримувалася цих заповідей, то не виникало б багатьох наступних питань. Не було б того, що церква називає гріхами, а держава називає злочинами. З плином часу сформувалися цінності любові, родинні цінності, культурні цінності тощо. 

Що ж до матеріальних цінностей, то ніде в Біблії не написано, що людині заборонено здобувати їх для себе. Але йде мова про те, що матеріальні цінності не повинні стати ціннішими самої людини. Адже матеріальні речі повинні служити людині, а не людина має ставати рабом матеріальних цінностей. Коли вона заради них знищує своє здоров’я і забуває про свою родину. Наприклад, віртуальний світ має служити людині, але дуже часто він руйнує її психологічно.

Голова Волинського ООЦ Євангельських християн-баптистів Ярослав Троць цілком погоджується із тим, що людство переживає злам цінностей.

 

«Коли розум зіпсутий – псуються цінності»

Зараз відбувається не лише військова та економічна криза, зараз відбувається криза особистості. А особистість пов’язана з певними цінностями. Кожна особистість розвивається у трьох сферах: система мислення, система цінностей і система поведінки. Тому питання про цінності – це друга система, адже перша – це мислення. Навіщо дітки ходять у школу? Бо їх там навчають різним наукам. І коли ці науки правильні – у дітей формуються правильні цінності. А коли формуються правильні цінності – формується правильна поведінка.

У виправних колоніях намагаються змінити поведінку. Але без зміни мислення і цінностей зміна поведінки не може відбутися. Тому Біблія каже: «Відновіться відновою вашого розуму, щоб пізнавати, що є Божа воля». Коли розум зіпсутий – псуються цінності. Наприклад, сьогодні люди не хочуть працювати, але хочуть бути багатими. А так неможливо. Тому злам цінностей – це наслідок переміни нашого мислення. Тому Україна потребує оновлення і переміни ментальності. Система цінностей визначає те, що для нас є цінним, а цінності визначають нашу поведінку.

Звісно, є вічні цінності, але це нормально, коли людина живе земними цінностями: прагне мати здоров’я, сім’ю, достаток, жити в хорошій країні тощо. Це хороші цінності, але вони земні.

В Біблії написано: «Перш за все, шукайте Царства Божого». А Царство Боже – це не тоді, коли людина померла. І це не матеріальні речі, а праведність. Тобто, це те, що Адам і Єва втратили в Едемському саду – цілісність із Богом. Через це пізнали страждання, біль і смерть. Тому сьогодні люди шукають видимих цінностей – влади, грошей, невпорядкованої свободи. На жаль, милість, доброта і справедливість перестають бути цінними.

Заступник голови Волинського об'єднання Церкви Християн Віри Євангельської Василь Паламарчук каже, що людство відкинуло основу, на якій мало б будуватися.

 

«На похорон батьків діти несуть до могили квіти, а за життя навіть не завітають до них»

Кожен будинок має основу. Для людства основою є Бог і Слово Його. І цю основу людство відкинуло. І коли цю основу відкинули – почали будувати досить хиткий «будинок». Вічні цінності це любов, сім’я, повага до старших, навіть держава – це одна із цінностей. Адже яка сім’я, таке суспільство, така держава.

Матеріальні ж цінності працюють тільки до смерті. На похорон батьків діти несуть до могили квіти, а за життя навіть не завітають до них. Іноді один з одним сваряться і не задумуються, що життя на Землі рано чи пізно закінчується.

Пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись розповів, що зі зростанням матеріального благополуччя втрачають вагу вічні цінності.

 

«Ми робимо все зручнішим, але цей прогрес не робить наше життя щасливішим»

Матеріальне благополуччя зростає. В загальному, люди у світі починають жити краще, а ось моральні цінності ми дійсно втрачаємо. Навіть те, що всього 30 років тому було поганим, сьогодні стає нормою. Сьогодні питання про те, що є добро і що є зло турбує багатьох. Але, на щастя, людство стає віруючим, адже ми довгий час жили в державі, яка взагалі відкидала Бога. Але, як йдеться в одному з текстів Слова Божого, маси Божі прибувають, а сили Божої немає.

Сьогодні ми навчаємо наших дітей багатьом наукам, і це правильно, Слово Боже також закликає вчитися. Але ми не навчаємо наших дітей духовним цінностям, не закладаємо основи, для чого саме потрібно використовувати наукові знання. Сьогодні в Україні ще не дуже сильно відчувається злам моральних цінностей. Але зверніть увагу на багаті країни Європи чи Америки. Там, на жаль, моральні цінності мають ще меншу ціну. 

Світ стає дуже комфортним. Ми робимо все зручнішим, але цей прогрес не робить наше життя щасливішим.

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів розуміє, що цінності людей змінюються із часом. Про це розповідає речник Церкви Володимир Денщиков.

«Люди змінюють свої погляди на життя і життєві цінності»

Людство змінюється і разом з ним змінюються й трансформуються цінності. Це природний процес. Люди змінюють свої погляди на життя і життєві цінності.

Звісно, є вічні цінності, які прописані у Священному Писанні, – це любов, чесність, порядність тощо. Якщо ми говоримо про матеріальні цінності, то тут все залежить від мети, з якою людина їх здобуває, та як вона ними користується. Саме бажання заробляти багато не є гріхом. Наприклад, не є гріхом бажати хороше авто. Питання в тому, для чого. Якщо людина купує авто, щоб хизуватися ним перед своїми друзями і самостверджуватися за рахунок тих, хто собі не може цього дозволити, то, звісно, це погано. Якщо таке авто забезпечує мобільність та безпеку сім’ї – це вже зовсім інша справа. Гроші самі по собі не є чимось поганим. Все залежить від того, для чого їх використовувати.

Членкиня правління юдейської громади у Луцьку Наталія Гавриленко переконана, що тривожний злам цінностей у сучасному суспільстві видно неозброєним оком.

 

Дуже помітно як зараз відбувається злам цінностей, і, мені здається, що кожен відчуває на собі, як це відбувається. На мою особисту думку, це відбувається тому, що наближається прихід месії.

Є вічні цінності. В юдаїзмі це Всевишній, Тора і заповіді. Але й матеріальні цінності не завжди є фальшивими. Адже є люди, які завдяки матеріальним цінностям ратують життя інших людей, допомагають. Наприклад, волонтерський рух в Україні відбувається завдяки як духовним так і матеріальним цінностям. Тому ми не можемо сказати, що матеріальний достаток це щось погане.  

У Духовному управлінні мусульман Криму в Луцьку Сервер Зейнідінов пояснює, що зло вічно намагається збити людину зі шляху до правильних цінностей.  

 

«Годинники за 300 доларів і за 30 доларів показують один і той же час»

Злам цінностей та просування псевдоцінностей було, є і буде. Є зло, внутрішнє его, і воно намагається будь-яким шляхом збити людину з правильного шляху. Сучасна розважальна індустрія, сучасна політика, яка переживає епоху популізму… А політики – це відображення суспільства. Яке суспільство, такі й будуть у них правителі.

Звісно, є вічні цінності. Це релігія, це Божі закони. Я процитую Коран, де Аллах говорить: «Я сьогодні довів до вас свою милість і удосконалив вам вашу релігію. І утвердив для вас вашу релігію в якості ісламу».

Господь створив Всесвіт, небо і Землю, природу, ангелів тощо. Венець його творіння – людина. Він дав людині розум, дав свободу вибору і поставив її намісником на Землі, щоб вона користувалася всіма дарами, які створив Бог. Але як вона буде цим користуватися? Немає в релігії заборони мати гарний будинок чи машину. Питання в тому, яким шляхом ти заробив на це. Господь каже: «Невже щойно ви сказали, що увірували, і я вас не випробую?» Він випробовує людей майном, дітьми, хворобами…

Давайте загадаємо приклад зі світського життя. Був такий відомий бізнесмен Стів Джобс. Він помер від раку. І останні його слова були про те, що тільки перед смертю він зрозумів, що годинники за 300 доларів і за 30 доларів показують один і той же час. А якщо ми потрапляємо в авіакатастрофу, то падаємо однаково, і в бізнес-класі і в економ-класі. Ваше справжнє внутрішнє щастя виходить не з матеріальних речей цього світу.

Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук та журналістка, пояснює, що є цінностями у релігії, яку сповідує вона – вікканстві.

 

«Купівля найновішого «Айфона» приносить лише тимчасове задоволення»

Безперечно людство переживає злам цінностей. Саме тому інтерес до язичництва та неоязичництва стає таким популярним. Люди затиснуті у «кам’яних джунглях», через це з’являється велика мультизадачність. Через це люди частіше почали страждати депресіями. А люди, які живуть на лоні природи, не страждають від цього, адже живуть із природними циклами. У язичництві досить важливим є життя у відповідності із колесом року.  

Звісно, ми маємо вічні цінності, такі як любов, вірність та щира дружба. А матеріальні цінності цілком можна назвати фальшивими цінностями. Я не знаю, чи пов’язана моя думка із язичництвом, але я вважаю, що купівля найновішого «Айфона» приносить лише тимчасове задоволення. Тому можна сказати, що у нас сьогодні з’явилася нова «релігія» –  «шопоголізм». Через це ми забуваємо про те, що насправді є важливим: люди, які нас підтримують, наші батьки, наш рід, спорідненість із нашою планетою, з природою. Ось це справді важливо, а ми женемося за дещо іншим.

Лучанин Ярослав Гнатюк, ведичний брахман, розмірковує про цінності з точки зору його віри – кришнаїзму.

 

«Людство переживає не просто злам цінностей, а епоху деградації»

Людство переживає не просто злам цінностей, а епоху деградації. І сучасні цінності ведуть до цієї деградації. Адже люди сприймають як цінне те, що насправді не є цінним, і навпаки.

Життя людини – це великий дар. Адже, народившись людиною, ми можемо вирватися із круговороту народжень і смертей за допомогою свободи вибору, яка у нас є.

Ми нашу мінімальну свободу вибору маємо направляти на прославлення Бога. Бог один, але різні релігії Його називають по різному. Ми його називаємо Крішна, що означає всепривабливий, та Рама, що означає всерадуючий. Лише прославляючи Бога, оспівуючи Його Святі Імена з любов'ю та відданістю можна зупинити деградацію. Причина деградації суспільства в тому, що ми відвернулись від Бога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Що думає Бог: релігійні діячі Луцька розповіли про справедливість
• «Йде якийсь обман», – митрополит Михаїл розповів про карантинні обмеження (відео)
• Справедливості немає, чи ми її не помічаємо