Як я зробила пластику: дешево, гарно. Але…

Є дні, коли любо на себе в дзеркало глянути, а то були дні, коли аж ніяк ні. Я гортала сторіси інстаграму і думала: пора б мені вже щось вколоти біля очей, чимось почати відбілювати ті веснянки, які в’їлися ще з минулого літа, пережили осінь та зиму, і може таки пошукати свою робочу сторону обличчя нарешті. Всі в сторісах були наче з червоної доріжки, сіяли. Я увімкнула камеру телефону на себе і не могла зрозуміти, чого я така – ну не те щоби страшна – а дуже реальністична. 

А потім помітила ледь не на кожному сторіс значок фільтру. Точно, в інстаграмі ж є фільтри! Знімаєш відео чи фото, а до зображення додаються метелики, якісь кольори чи надписи. Коли вони тільки виникли, я теж ними бавилася, бо вибір був невеликим і додавав зображенню світла чи якогось прикольчика, типу квіточки у волоссі. Але ця функція з того часу розширилася в рази! Я попробувала застосувати нові фільтри, які бачила в стрічці. 

Деякі просто підсвічували обличчя. Інші накладали вії. Але я була шокована, коли зрозуміла, що чимало з них заміняли пластичного хірурга. Багатьох користувачів я ніколи не бачила в живу і навіть не уявляла, що вони можуть виглядати інакше. 

Бо від фільтрації не лише моя шкіра на зображені виглядала гладенькою, сіяла, веснянки зникали, тон вирівнювався, а очі прикрашав макіяж. Ці фільтри, трясця тобі, робили ринопластику, збільшували очі, додавали виразність вилицям та помітно накачували губи. Це була вже не я по суті, а якась інша дівчина дивилася з екрану. Ну дуууже тюнінгована Таня. Так, у неї витонченіший ніс, пухкіші губи, виразніші очі, але… хто ти така, дівчино? 

Без фотофільтру

З фотофільтром

Я почала помічати, що багато користувачів щодня користуються такими фішками і задумалася, як це впливає на самооцінку. По-перше, мою, бо виглядати реалістично у світі ідеальних носів та вилиць якось важкувато. По-друге, усіх користувачів цих покращень. Та якщо друге діло – не моє, то перше змусило задуматися. 

Згадала, як свого часу нав’язливо виринала реклама якогось додатку, де помахом пальчика розробники пропонували звузити талію і збільшити груди. Зрозуміло, що ці фото не для сімейного альбому, а знову ж – для соцмереж, аби бути там кимось кращим. Для когось, для якогось віртуального світу.  

Пригадую, колись була епоха надмірного макіяжу, який змінює людину. Потім прийшов фотошоп. Тепер – фільтри. 

Нам вперто пропонують бути кращою версією себе. Але не для себе – а для когось. Бо як не крути, дзеркало не обманеш. Хоча хто зна – можливо вже десь на китайській фабриці рученята майструють дзеркала, в які одразу вмонтовані фільтри. І тоді віртуальна реальність ще дужче увійде у справжнє життя. Життя, в якому все менше і менше стає тієї справжньості.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Паска для прибульців та інші кулінарні ляпи
• А 30 років – то вже старий?
• Нафарбована і заражена
• Мами плачуть. Невже татам не болить?