Поділитись:

Мами плачуть. Невже татам не болить?

Четвер, 28 травня 2020, 07:40

Мами плачуть. Невже татам не болить?

За останні кілька місяців моя стрічка у Фейсбуці перетворилася на плач мам. З іронією чи без, справжнім криком відчаю чи легким покрикуванням у найтяжчі хвилини одкровень.

Їх можна зрозуміти: діти бешкетують. Бо вони діти. Вигуляти їх не можна, а фантазії забавляти той згусток енергії в чотирьох стінах не вистачає навіть у найдосвідченіших педагогів. Меблі поламані, посуд побитий, взуття вже не налазить, купити ніде, а ота куртка, яка планувалася на весну — піде в оголошення на OLX, як жодного разу не одягнена. Мами зриваються.

До речі, кіт живе на шафі. Спускається лише вночі і тоді вже він влаштовує балаган. Бо коту теж треба простір! На бабусь з дідусями турботи не скинеш, бо ж зона ризику. Та й по правді, дідусі з бабусями щиро тішаться тими бешкетниками, коли вони приходять в гості. На кілька годин. Далі це перетворюється у важку неоплачувану роботу, яку вони вже робили свого часу, коли були молодшими. І відмовити незручно, і потіхи тої не так вже багато.

А ще та ненависна школа. Точніше, школу, як інституцію, якраз зараз мами оцінили, як ніколи досі. І вчителька вже не так дратує, аби лиш всі сіли за парти і це стало знову її роботою — пояснювати, тлумачити, вгамовувати ту дисципліну. Оті стіни школи, куди можна завести дітей і пів дня мати спокій, - як вас бракує! Як бракує часу, щоб спокійно попрацювати та зрештою привести до порядку те “звірятко”, в якого маму перетворив карантин.

Ненависним стало дистанційне навчання. Здавалося, яка прогресивна задумка! Але...

  • Куди тут ставити коми?
  • Який тут час вжити — do? Did? Had been?
  • А є в когось знайомий хімік?
  • А доставка вина?

Разом із курсом про дистанційне навчання держава би мала запустити загальнождержавний курс виживання для мам. Бо вони не звикли стільки часу проводити з дітьми. Як би дивно це не звучало.

І я задумалася: а чому не плачуть тати?

Одна з колег написала — вони вміють вчасно “збрити з хати” і тобі нічого іншого не залишається, як самотужки розбирати усі ці побутові проблеми.

Також тати менш схильні виплескувати свої емоції, тим паче на загал. Вони їх не позбавлені, а просто не так виплескують. Може, вони теж плачуться десь на дружньому плечі, що заробити зараз тяжче, а дома все ростуть апетити і оцей бардак, а зробиш зауваження, то “звірятко” знесе пів голови... І це нічого, що мені й так зносити іншу половину голови весь день на роботі? Але ж не у фейсбуці будуть про це писати, бо ж самі визнають, що з чимось важко впоратися.

Читала якось, що чоловіки більш однозадачні. Є задача вполювати мамонта — і от вони йдуть на того мамонта. Дощ, град, переламана нога — все пусте. Головне дійти до того мамонта. Вони концентруються на цій одній задачі.

Жінки ж мають пам’ятати про величезну купу речей: зараз буде мамонт, а отже треба буде його розфасувати на прийоми їжі. При цьому не забути принести паливо для вогню, якось загоювати ту поламану ногу. А ще ота сусідка може поцупити шматок мамонта: жінка пам’ятає, як три роки тому вона взяла ложку і не віддала, не тому що злопам’ятна, просто природа так її задумала, щоб вона пам’ятала всі небезпеки. Все сікла. Тому мами роблять кілька справ паралельно, при цьому безперервно тривожаться, чують кожен чих та шорох.

У червні 2018 року було опубліковане дослідження “Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до ґендерних стереотипів та насильства щодо жінок”. Воно є у вільному доступі. Запитували чоловіків про стосунки в сім’ях, розподіл обов’язків. І багато з них справді вважають і визнають, що саме дружини більше турбуються про хатні справи та доглядають за дітьми. Навіть, якщо вони теж працюють.

Мами плачуть. Невже татам не болить?

Мами плачуть. Невже татам не болить?

Чоловіки визнають, що не приділяють так багато часу дітям, як мали би. А один з них висловився так: в сучасному світі — або утримувати дитину, або бачити дитину.

І, схоже, цю модель вважають правильними — він і вона. Хоча...

А спитайте в неї.

Тільки відверто.

 

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів