18 пласких питань директорові школи

Віктор Цейко уже 25 років є директором КП "Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №25" Луцької міської ради. Загалом має 37 років педагогічного стажу. За фахом – він вчитель фізики та математики. Отож, у пласких питаннях ІА "Конкурент" Віктор Цейко розповідає про роботу, школу та особисте.

1. Що найважче у роботі, коли ви – директор школи?

Наразі найважче спілкування з батьками учнів. Як би то дивно не звучало. Частина батьків відсторонилася від участі в освітньому процесі. Інша частина надто активно втручається, займаючи деструктивну позицію.

2. Що найважче у професії вчителя?

Найбільше тривожить те, що з кожним роком пізнавальна активність у дітей зменшується. І дедалі менше прагнення здобувати знання. Є просто прагнення отримати хорошу оцінку будь-яким способом. Навіть шляхом академічної недоброчесності. І батьки більше не зацікавлені в глибоких знаннях своїх дітей, а в оцінках.

3. Сучасні діти – це незкінченний клубок раптовостей. І часто – не досить приємних. Що допомагає вам проявити терпеливість з тими учнями, з якими навіть Бог не може впоратися?

Є в нашій школі багато таких дітей, які потребують посиленої педагогічної уваги. І тепер так боляче на це реагую, бо хочеться змінити це. Коли поговориш з дитиною, думаєш, що через деякий час вона тобі зміниться. Але з досвіду бачу, щоби досягти змін у дитини, яка має девіантну поведінку, треба навіть не місяці, а роки. Недаремно японці кажуть, що 90 % особистості дитини формується  у віці до 6 років. Після 6 початкова школа ще може дещо підправити. Вчитель там ще має авторитет в очах дітей. А починаючи десь з 5 класу, коли йде становлення особистості і свого «Я», вчитель відсовується вже десь на четверту позицію. Вулиця, ЗМІ, соціальні мережі роблять свою справу. І розуміючи, що я уже на четвертій позиції, досягти результату важко.

4. Що ви відчуваєте, коли школяр вас ігнорує?

Неприємно, звичайно. Але береш себе в руки і спокійно намагаєшся переконати, що то є доцільним і виправданим. Учнівські правила написані не для того, щоб учні їх виконували, а для того, щоб було добре всім, хто навколо.

5. Чи підтримуєте зв'язок з кимось із своїх колишніх учнів?

З багатьма. Оскільки 25 років тут директором, то багато випускників привели уже своїх дітей у цю школу. Щодня з ними вітаюся. Роман Романюк, голова батьківського комітету школи, –  наш випускник, зараз тут навчаються двоє його дітей. Він дуже активний в громадській роботі школи. Довгий час очолював піклувальну раду, доки вона існувала. Зараз більше почав спілкуватися з Тарасом Шкітером як з депутатом Луцької міської ради, гарні ділові стосунки підтримую з колишнім депутатом Андрієм Козюрою.

6. Якби ви мали можливість повернутися за шкільну парту, що ви змінили б?

Я був хорошим учнем. Вчився добре. Правда, медаль не отримав, бо мав четвірку з військового вишколу. Активний у громадській роботі був, відвідував спортивні секції. В принципі не знаю, що можна було б змінити. Принаймні проблем вчителям я не створював і в кабінеті директора жодного разу не був.

7. Як змінилася б школа у ваших очах, якби ви зараз стали її учнем?

Це нереально, але хотілося б позбутися двозмінності навчання. Тому що у школі 1600 учнів, а школа розрахована на 1150. Шестикласники закінчують уроки о 19.20. Це досить важко.

Коли я був учнем, то ми були більш активні в громадській діяльності. А зараз чомусь таких дітей одиниці. Залучити дітей до колективної справи дуже важко. Діти мусять мати внутрішню мотивацію для того, аби робити добрі справи. Зараз немає учнівських громадських організацій і, можливо, у цьому проблема школи.

8. Чи є щось таке, чому ви б хотіли навчити учнів, але не можете цього зробити?

Хотілося б, аби діти були більш моральними. В сучасних умовах це більше мають робити церква, ЗМІ. У ЗМІ позитиву дуже мало: там  – вбили, там  – зґвалтували. Нема тлумачення, чому це погано, як цьому можна запобігти. Це могла б робити церква, але дітей в церквах практично немає. А ще: як достукатися до батьків, щоб дітям більше приділяли уваги? Соціологи дослідили, що в середньому батьки розмові з дитиною приділяють до десяти хвилин на день. В силу певних обставин вони зайняті, тому тут не може йтися навіть про морально-етичне виховання.

Якщо, до прикладу, взяти той випадок з танцями на кладовищі. Хоча там учні нашої школи не танцювали. Але відео виклала в інтернет наша учениця, і так поширилися плітки. Але було, що учні нашої школи сфотографувалися з портретом на могилі. Ми проводили педагогічну раду з цього питання. Обговорювали, чому так сталося. Я декілька разів спілкувався з цими дітьми. І от що я для себе зрозумів: теперішні батьки дуже оберігають своїх дітей від, як їм здається, психологічних травм. Якщо хтось помер з родичів, дітей на похорон з собою не беруть. Мовляв, там люди плачуть. Для мене це помилка. Дитина вчиться не тільки на словах, а й на вчинках. Якщо дитина ніколи не була на похороні, не ходить у церкву, де також говорять про смерть, удома з нею теж не говорять, бо батьки заклопотані, то вона до кінця не розуміє, що таке смерть, життя та життєві цінності. Дитина, яка сфотографувалася з портретом, може, навіть цілком не усвідомлювати, що тут є щось погане.

В школі ми теж цього, до речі, не вчимо. Зараз порушується питання введення основ християнської етики. Деякий час я сам цей предмет  викладав, але це дуже важко було, бо у батьків йде нерозуміння суті самої дисципліни. Для багатьох батьків цей предмет асоціюється з викладанням релігії. Це предмет етики, але з позиції християнської моралі.  Батьки ж думають, що йде пропаганда православ'я, залежно від того, до якої конфесії належить вчитель. Але я жодного разу на уроках не порушував питання конфесійності.

9. Чи занижували ви коли-небудь оцінки своїм учням заради «помсти»?

Ні, ніколи я такого не робив і не вважаю, що це є виправданим.

10. А які у вас були виправдання перед учнями, коли ви спізнювалися на урок?

Був зайнятий важливими директорськими справами. З своєї вини я не спізнювався. Було, що затримували батьки чи виникала ситуація, яка вимагала термінового вирішення.

11. Які шпаргалки найменш помітні?

Зараз учні лінуються писати шпаргалки, вони роблять їх в телефоні. Потім намагаються дістати той телефон. Якщо писана, то колись на руці писали і одягом прикривали. Дівчата, мабуть, на нозі писали. Коли ми вчилися у школі, то були більш винахідливі. Додумалися вчителю фізики прикріпляти на спину листок з формулами та одиницями вимірювання фізичних величин. Це робили дівчата, обступивши його на перерві перед контрольною. Вчитель був молодий і неодружений. Весь урок він ходив  по класу, аби ніхто не списував. Наприкінці уроку листок непомітно знімали. Через деякий час вчитель це, звісно, помітив.

12. Чому дзвінок лише для вчителя?

Для частини учнів теж є дзвінок. Коли лунає дзвінок з уроку, то більшість дітей на автоматі в моменті закриває всі зошити й книжки. Я завжди кажу, що дзвінок з уроку  – для вчителя. Десь в процесі уроку вчитель відривався, робив зауваження, втратив час. До секунди закінчити урок неможливо, тому на 1 чи 2 хвилини можна продовжити. До речі, у нас в школі два дзвінки на урок, і перший лунає за три хвилини до початку уроку.

13. Є меми з формулами і написом на кшталт: «Я ще й досі чекаю, коли мені це знадобиться». Як вважаєте: теперішні учні перенавантажені непотрібною інформацією або навіть непотрібними уроками?

Ні, я так не думаю. Аналізую, коли я вивчав предмет у наш час, то ми дійсно тоді були перевантажені. Я вчив набагато більше і глибше. Тепер все спрощено і менше інформації. Можливо, деякі формули не варто вимагати, щоб дитина запам'ятала. Але вона мусить вміти їх виводити, тобто вчитися логічно мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. На оцінку "6" я дозволяю дитині користуватися підручником і робочим зошитом. Не пам'ятаєш формулу – підглянь, але ти маєш знати, яку ти формулу виводиш. На оцінку "7-12" є обов'язкові формулу, які дитина мусить пам'ятати, той самий закон Ома, Ньютона. Про всі закони фізики я намагаюся розповісти не лише формулами, а й так, де дитині це може знадобитися.

14. Якби у вас була можливість отримати щось від міністра освіта, що б це було?

Це була б STEAM-лабораторія для школи, щоб по-сучасному можна було викладати хімію, фізику, біологію. Історію, українську мову та літературу простіше  викладати – взяв якусь карту, запис. А ось тут треба прилади, затратні матеріали, а це вимагає капіталовкладень, яких, на жаль, немає.

15. Яка улюблена їжа у їдальні?

Найменше подобається гречаний суп. Гречку не люблю, хоча знаю, що це найкорисніша з усіх круп. А все інше в їдальні готують смачно. Якщо булочки, то подобаються з сиром і яблуками. Капусту тушковану люблю. Добре було б, звісно, з реберцями, але й так смакує.

16. Розкажіть про свій прихований талант.

Це не зовсім талант. Але я люблю співати українські народні пісні. Знаю їх дуже багато. Раніше у нас був шкільний хор. Зараз, на жаль, немає.

Зі школою у Польщі ми підтримуємо дружні стосунки. До введення карантину їздили туди щороку. Коли зустрічалися за вечерею, вони завжди просили нас співати. Кажуть, пісні наші дуже гарні і мелодійні. Вони заслуховуються. А ще їм подобається, що українці співають у декілька голосів. Це їх захоплює.

До речі, я закінчив музичну студію по класу баяна. Але вже років 30 не брав його до рук, тому, скажу відверто, зараз навряд чи щось заграю.

17. Чи є забобони у директора школи?

Немає. Для жарту хіба можу навести приклад: коли було ЗНО у школі, то черговий жартував, щоб я першим у приміщення впустив хлопця.

18. Як ви думаєте, яким вас запам’ятає колектив і учні: строгим чи лояльним?

Думаю, я запам'ятаюся демократичним. Бо сповідую такий принцип. Я не сприймаю диктаторства щодо себе особисто, тому ніколи не вчиню так щодо інших людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Як зекономити на квітах: 21 пласке питання флористці
• 18 пласких питань про трансплантацію
• 7 пласких питань про дистанційне навчання
• Коти, вино та сексуальна орієнтація: 25 пласких питань про Лесю Українку
• 16 питань про пневмонії: які бувають та як лікувати
• 12 пласких питань про волинських змій: кого не треба боятися, а кого остерігатися