Поділитись:

17 пласких питань про вакцинацію: відповідає луцький сімейний лікар

Субота, 03 жовтня 2020, 09:00

Навколо питань вакцинації багато міфів та науково необґрунтованих позицій. З’явилися навіть цілі рухи антивакцинаторів, які вважають щеплення шкідливими. Однак, ситуація із коронавірусною хворобою яскраво продемонструвала, як виглядає світ без вакцин. Тож, щоб відповісти на найпоширеніші питання, ми звернулися до сімейної лікарки МЦ Благомед Світлани Смаль. 

1. Який принцип (чи принципи) дії вакцини?

В основі принципу вакцинації лежить введення в організм медичного препарату – вакцини, яка є живою ослабленою, або вбитою бактерією чи вірусом. У відповідь на введення вакцини організм виробляє особливі клітини – специфічні антитіла, які і захищають людину від відповідної хвороби, яку ці бактерії чи віруси викликають.

2. Чи можна заразитися вірусом від самої вакцини?

Щеплення не призводять до розвитку інфекційного захворювання, але у відповідь на введення живих вакцин, тобто таких, які містять живі ослаблені віруси чи бактерії, можливий розвиток так званих вакцинасоційованих захворювань. Наприклад, вакцин асоційована кір, що супроводжується висипкою, спостерігається не більше, аніж у 5% вакцинованих. Особливістю недуги є те, що вона не заразна і швидко минає. А тяжке ускладнення вакцин – асоційований поліомієліт може розвинутись за статистикою в одному випадку на близько 3 мільйонів привитих. Це, як правило, у дітей з не виявленим до вакцинації вродженим імунодефіцитом. Вакцинасоційований поліомієліт головний і фактично єдиний недолік живої оральної  поліомієліт вакцини.

3. Чому після деяких вакцин піднімається температура, відчувається біль, оніміння і чи це нормально?

Після будь-якого щеплення може бути реакція організму у вигляді підвищення температури, відмови від їжі, загальної слабкості, головного болю, а також змін в місці уколу. Це нормально. Так організм виробляє імунітет до конкретної хвороби. Але потрібно розрізняти такі поняття як реакція на щеплення і ускладнення після щеплення. Реакції – це тимчасові розлади здоров'я, обумовлені вакцинацією, а ускладнення – це стійкі тривалі чи важкі розлади здоров'я. Розвиток ускладнень розцінюється як заборона на повторне введення вакцини. Реакція ж не є протипоказанням для його повторного введення.

Місцеві реакції проявляються припухлістю, почервонінням, ущільненням чи болючістю у місці ін'єкції і є реакцію тканин на компоненти вакцини. Інактивовані вакцини, тобто вбиті, викликають місцеві реакції частіше, чим живі. Це зв'язано з тим, що в складі цих вакцин включають компоненти, які називаються ад'юванти, що локально викликають запальний процес для посилення імунної відповіді. Найтиповішою і найрозповсюдженішою загальною реакцією є підвищення температури тіла, як правило, в перші доби після щеплення і це триває не більше, аніж дві-три доби.

4. Чому вакцини колють так рано? Наприклад, у перші дні народження дітей. Невже імунітет маленької дитини може впоратися з таким навантаженням?

Новонароджений має відносно невелику кількість антитіл, які йому передаються від мами. З моменту народження він починає контактувати з великою кількістю антигенів. Це об'єкти що несуть чужорідну генетичну інформацію. Дитина формує власний імунітет. Антигени оточують дитину зі всіх сторін, їх дуже багато. Протягом першого року життя малюк контактує з сотнями тисяч антигенів, тому додаткові кілька десятків антигенів, отриманих з вакцинацією, не є суттєвим навантаженням на імунну систему дитини. Вакцинацію проти деяких інфекцій проводять так рано, аби дитина не встигла інфікуватися і виробила імунітет до цих хвороб.

5. Чи правильно стверджувати, що після вакцинації імунітет людини знижується?

Ведення вакцини не викликає пригнічення імунітету. Це підтверджено науковими дослідженнями і спостереженнями за мільйонами вакцинованих дітей.

6. Проти деяких вакцин є протипоказання. Наприклад, якщо у людини є алергічна реакція на дріжджі, то їй протипоказана вакцина проти гепатиту В. Як перевірити, чи є така алергія, чи швидко вона проявляється після щеплення, у якій формі та чи не шкодить ця реакція людині більше, аніж сама вакцина?

 

На будь-яку вакцину, як і на будь-який інший медичний препарат, можливий розвиток алергічної реакції. До складу вакцин входять деякі компоненти, що можуть давати алергічні реакції. Це білок курячого яйця, желатин, білки дріжджів, латекс, деякі антибіотики. В окремих випадках для визначення цих алергій можна проводити лабораторні обстеження або шкірні проби.

7. Чи справді важливо, яка країна виробила вакцину? Індія чи наприклад, Швеція?

 

Неважлива країна-виробник, якщо вакцини виготовляються відповідно до технологій, проходять перевірку і сертифікуються. Взагалі створення вакцин потребує великих вкладень у дослідження, розробку технологічного процесу, виробництво, специфічні умови транспортування і зберігання готової продукції. Це не найпростіший і не найприбутковіший бізнес.

8. Чому вакцини колють у певні ділянки? Наприклад, у передпліччя, але не у сідницю? У яку тканину має попасти рідина?

Вакцини можна ввести в організм різними шляхами. Для кожного виду щеплення є свій правильний шлях введення. Це може бути прийом всередину, а також ін'єкції внутрішньошкірні, підшкірні чи внутрішньом’язеві. Що стосується внутрішньом'язових ін'єкцій, то оптимальним місцем ін'єкції для діток до року є введення в стегно. Старшим і дорослим – дельтовидний м'яз. Введення вакцини в ділянку сідниці нераціональне, оскільки висока ймовірність зниження імунної відповіді при попаданні в жирові тканини, а також є ризик пошкодження сідничного нерву. Як приклад, вакцина проти гепатиту Б, введена в сідничний м'яз, не зараховується.

9. Чому деякі вакцини не обов’язкові? Наприклад, від грипу чи ротавірусної інфекції?

 

Обов'язковість чи необов'язковість окремо взятої вакцини залежить від наявності її в календарі щеплень або схемі вакцинації, яка є різною для окремо взятої країни. Якщо для України вакцина від ротавірусу не є обов'язковою, то для багатьох країн Євросоюзу та Америки вона є обов'язковою. Усі країни мають національні календарі щеплень, які розробляються з урахуванням актуальності інфекції, небезпеки для здоров'я населення, епідемічної ситуації, рекомендацій ВООЗ, наявної системи охорони здоров'я та можливостей кожної окремої країни.

10. Якщо дитину, наприклад, не вакцинували у перший рік проти гепатиту В з різних причин. То далі це безрезультатно? Який алгоритм дій?

 

Вакцинацію від гепатиту Б можна розпочати робити в будь-якому віці. Для цього потрібна схема з трьох доз вакцини, яка водиться в певні терміни.

11. Кожного року від грипу розробляється нова вакцина. Чому так? Невже це спосіб фармкомпаній заробити більше грошей? Невже не можна вколоти щось від грипу раз на десять років?

Особливістю вакцинації проти грипу є те, що мінливість вірусу обумовлює необхідність щорічного щеплення. У 1948 році ВООЗ створила особливо програму, орієнтовану на боротьбу з грипом. На сьогоднішній день ця програма об'єднує чотири спеціалізованих міжнародних центри і понад 120 вірусологічних лабораторій, розміщених по всьому світу. Лабораторії відстежують циркуляцію вірусу і постійно обмінюються один з одним інформацією про те, які штами вірусу знаходяться в тому чи іншому регіоні. Всі отримані результати надходять до міжнародних центрів. У лютому кожного року комітет експертів ВООЗ оголошує прогноз щодо того, які антигенні варіанти вірусу грипу будуть циркулювати в найближчий сезон. За останні 20 років точність прогнозів склала 92 %. У березні лабораторії здійснюють посів вірусів і розсилають матеріал виробникам вакцин. У серпні вакцину пакують, у вересні вона потрапляє в аптеки, а у жовтні, листопаді та грудні проводиться вакцинація.

12. Чи може людина, яка вакцинована, наприклад, від кору, захворіти на кір? У чому тоді сенс вакцини?

Вакцинований може захворіти хворобою, від якої вакцинується. Суть вакцинації в тому, що він цю хворобу перенесе легше і без ускладнень.

13. Від яких серйозних хвороб вакцин так і немає, а хотілося б?

Більшість наявних вакцин було створено для профілактики інфекційних захворювань, проте нові технології виготовлення вакцин розширили сферу їх застосування від профілактики інфекційних хвороб до профілактики їх наслідків. Наприклад, вакцинація проти гепатиту Б запобігає розвитку раку печінки як наслідку хронічного гепатиту Б. Вакцинація проти вірусу папіломи людини профілактує рак шийки матки. На сьогоднішній день вчені працюють над розробкою вакцин від аутоімунних захворювань, алергічних реакцій, для лікування цукрового діабету, гепатиту С.

14. Часто можна почути, що у складі вакцини є якісь шкідливі речовини, як то ртуть чи алюміній. Чи справді їх кількість може нанести шкоду організму?

Розглянемо деякі компоненти вакцин. Мертіолят (синоніми: тіомерсал, тімеросал) – це органічна сполука ртуті, антисептик, який використовується, коли вакцини випускаються в багатодозових флаконах, високоефективний в якості речовини, що попереджає бактеріальне забруднення розчинів. Розробники вакцин, експерти ВООЗ, більшість токсикологів, гігієністів і лікарів вважають, що кількість ртуті, яка міститься в вакцинних препаратах, не може спричинити шкоду організму дитини. Доказова медицина шкідливості мертиолята підтвердити не змогла. Алюміній. У склад вакцинних препаратів може входити гідроксид алюмінію в якості ад'юванту. Гідроксид алюмінію – це практично нерозчинна сполука алюмінію, а шкідливий вплив на організм проявляють розчинні солі алюмінію, до яких відноситься алюміній нітрат, алюміній сульфат, алюмінію хлорид чи фторид, який не входить до складу вакцин. Розчинні солі алюмінію мають виражені пошкоджуючі властивості, особливо на нервову систему (нейротоксичність).

15. Чи можна вакцинуватися вагітнім жінкам і чи не зашкодить це дитині?

Станом на сьогодні вакцинація є безпечною для вагітних. Існує лише теоретичний ризик негативного впливу вакцинації на розвиток плоду. Бажано відкладати вакцинацію вагітних до другого або третього триместру з метою мінімізації суперечок щодо її тератогенного впливу на плід, хоча докази такого впливу відсутні. Вагітним протипоказані живі вакцини Інактивована (вбита) вакцина проти грипу вводиться незалежно від триместру, якщо вагітність припадає на період епідемії. В терміні вагітності після 20 тижнів є показана вакцинація проти правцю дифтерії та кашлюку (ацелюлярна вакцина). Це щеплення безпечне для жінки, захищає немовля від кашлюку протягом перших кількох місяців життя.

16. Яка температура тіла та інші стани людини є протипоказанями для вакцинації?

Протипоказання до вакцинації є загальним для усіх вакцин. Є протипоказання окремо для живих вакцин та для деяких окремих вакцин.  Щодо вашого стану консультуйтеся зі своїм сімейним лікарем.

Щеплення не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:
  • Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С (відповідно до настанов ВООЗ) .
  • Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини.
  • Імунітет може не сформуватися при хіміотерапії в онкологічних хворих, при вживанні великих доз стероїдних гормонів, при вживанні ліків, що пригнічують імунітет, при СНІДі.
  • При вагітності не можна робити щеплення КПК та іншими вакцинами, що містять живі віруси. 
  • Щеплення КПК не проводять також якщо були тяжкі алергічні реакції на аміноглікозиди. А якщо вводилися препарати крові, то відтерміновують. 
  • БЦЖ не роблять, якщо дитина при народженні важить менше 2,0 кг або має дефекти системи фагоцитозу, тяжкі порушення в системі імунітету. 
  • ОПВ (жива поліомієлітна вакцина) не вводиться, якщо є тяжкі форми гіпогамаглобулінемії (стану імунодефіциту) чи хтось із членів сім’ї має протипокази до цієї вакцини (за винятком вагітності). 

17. Якщо більшість дітей у класі вакцинована, то чи так страшно недопустити до навчання невакциновану меншість? Чому запровадили таку норму?

Чим більше людей вакциновано, тим менш інтенсивно протікає інфекційний процес. Якщо ж кількість вакцинованих від певного захворювання перевищує 90-95 %, інфекційний процес (тобто хвороби, від яких вакцинуються), як правило, припиняється. В цьому і суть колективного імунітету: 90-95% вакцинованих забезпечують стопроцентну ефективність вакцинації, оскільки 5-10% невакцинованих, або в яких не виробилися специфічні антитіла, надійно захищені колективним імунітетом. Зниження числа вакцинованих приводить до втрати колективного захисту і як наслідок до виникнення хвороб.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
24 жовтня 2020
23 жовтня 2020
20 жовтня 2020
19 жовтня 2020
15 жовтня 2020
12 жовтня 2020
05 жовтня 2020
02 жовтня 2020
01 жовтня 2020
30 вересня 2020
29 вересня 2020
24 вересня 2020
23 вересня 2020