Поділитись:

13 пласких питань до айтішників Луцька: хто вони та чим живуть

Субота, 08 лютого 2020, 09:05

Стереотипних уявлень про спеціалістів it-галузі – хоч греблю гати. Хтось думає, що вони заробляють мільйони і попивають коктейль десь на Багамах. Інші уявляють образи хлопців та дівчат, що слідкують за потоком цифр на чорному екрані десь у підвалі. Для третіх айтішніки – це той, хто може «переставити вінду».

А хто вони – спеціалісти it-галузі – насправді? Ми вирішили спитати напряму. У постійній рубриці «Пласкі питання» на нашій серйозні та не дуже питання відповідають ceo компанії ideil Вадим Махомед та Олександр Бондаренко, співзасновник агенції DevBranch, розробник сайтів на Drupal.

На запитання, хто такий айтішнік, люди (ми опитали колектив редакції) відповіли, що це людина, яка робить сайти, розуміється в комп’ютерах та налаштовує програми, «ламає Пентагон» та паролі від пошти, а хто такий айтішнік насправді? 

Вадим Махомед, ideil:

Сeo компанії ideil Вадим МахомедСeo компанії ideil Вадим Махомед
Автор фото:FB-сторінка В. Махомеда

Ну це ж просто: айтішнік – це той, хто працює в сфері інформаційних технологій. А інформаційні технології – це набір процесів, програмних та технічних засобів, з допомогою яких здійснюється обробка інформації, зокрема її розповсюдження.

Якщо доступніше та іншими словами, то айтішнік – це той, хто допомагає іншим людям отримувати інформацію з допомогою комп’ютерів. Айтішники бувають з кардинально різними знаннями, навичками та обов’язками та їхній перелік може бути дуже довгим:

  • це програміст, який створив веб-сайт, щоб ваші читачі могли читати новини;
  • це дизайнер, який проєктував той самий веб-сайт;
  • це 1С-програміст, який допомагає вашому бухгалетру нараховувати зарплатню з допомогою автоматизації цих процесів;
  • тестувальник, який перевіряє чи працює, те що хотів замовник і чи правильно то все реалізувала команда розробників;
  • дизайнер доповненої реальності, який розробляє моделі, світи для ігор, для вас та ваших дітей;
  • адміністратор баз даних, який відповідає за правильну побудову структури збереження інформації, зокрема новин вашого сайту, щоб вони швидко-швидко віддавались веб-сервером, коли приходять користувачі на сайт;
  • це керівник проекту, який керує командами розробників та намагається випустити робочий продукт, чи то веб-сайт, чи то мобільний додаток, чи програмне забезпечення, чи мультфільм, чи будь-що інше з ІТ;
  • це системний адміністратор, який робить так, щоб працювали ваші комп’ютери;
  • це адміністратор мереж, завдяки йому у вас в офісі є інтернет;
  • це інтернет-маркетолог, який налаштовує вам рекламні кампанії, щоб ваш веб-сайт можна було репрезентувати на велику авдиторію читачів;
  • це SMM-спеціаліст, який правильно вибудовує комунікацію з вашими читачами через соціальні мережі;
  • SEO-спеціалісти, які намагаються вашому сайту стати в ТОП видачі пошукової системи, а вони бувають білі, сірі і чорні: ті хто просуває веб-сайти законними (з точки зору пошукової системи) методами, не зовсім прийнятними і геть неприйнятними способами;
  • це і зловмисник, який ламає Пентагон і паролі від пошти, а потім шантажує вас тим, що почитав ваші листи.

Цей список можна продовжувати ще довго. Проте, треба згадати вайтішніка, а це той, хто хоче увійти в айті, долучитися до цих професій та змінити своє життя.

 

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Олександр Бондаренко, співзасновник агенції DevBranchОлександр Бондаренко, співзасновник агенції DevBranch
Автор фото:IG-сторінка О. Бондаренка

Насправді, в нашому розумінні «айтішник» не обмежується банальним описом програміста. До розробки будь-якого продукту залучено велику кількість людей, які впливають і оцінюють, розробляють продукт, тестують, супроводжують його, консультують користувачів і т.д.

Також айті галузь — це не тільки про розробку сайтів. Все, що нас оточує, потребує руки розробників. Від систем екстреного реагування, які керують подушками безпеки в вашому автомобілі, до мобільного застосунку, яким ми керуємо кавоваркою, яку каву хочемо спробувати цього разу.

Чи правда, що гуманітарій не може стати айтішніком?

Вадим Махомед, ideil:

Може, ще й як може. Наприклад, дуже часто гуманітарії приходять в контент-менеджмент, копірайтинг, маркетинг, SMM та таке інше. Більш наполегливі йдуть у верстку (вчать html, css, javascript), намагаються стати frontend розробниками, йдуть в дизайн, проектування інтерфейсів, управління проектами, тестування.

ІТ сьогодні сильно розростається і професій з’являється все більше і більше. І не для всіх потрібно знати булеву алгебру, алгоритми, мови програмування, парадигми.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Гуманітарії постійно супроводжують програмістів. Розробка — це тільки маленька частина функціонуючої системи та хорошого продукту. Підготовка задач, опис вимог до функціоналу, опис використання та доступності і багато-багато іншого часто лежать на плечах саме гуманітаріїв.

Якщо мова йде саме про програмування і як гуманітарію стати, наприклад, розробником сайтів, то в цій темі теж існує багато міфів. Наприклад, часто кажуть, що для програміста обов'язкове хороше знання фізики та математики. Але це не так! Складні математичні задачі трапляються в дуже вузьких галузях розробки, наприклад, в обробці графічних даних, або оптимізації вже існуючого процесу. Але якщо ви вирішите увійти в айті, то, скоріш за все, зіткнетеся з купою вже готового інструментарію, який просто потрібно правильно використовувати.

В будь-якому разі, не всім підійде професія розробника. Тому, якщо програмування вам не подобається, краще не витрачати час на це, а направити свої вміння та навички на те, що вам буде приносити задоволення.

Знання англійської мови - це обов’язковий елемент вашої професії?

Вадим Махомед, ideil:

Знову ж, залежить від того, що це за спеціаліст. Але знання мови, принаймні на рівні читання та розуміння технічної документації для програміста просто життєво необхідне. Бо всі першоджерела завжди англійською. Але з часом перекладаються іншими мовами. Практично кожен розробник/програміст вміє шукати та засвоювати інформацію англійською. Тому, моя порада кожному  – вчіть англійську, без неї буде важко, проте також можливо.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

В переважній більшості так. Принаймні, для росту тебе як розробника, я вважаю це обов'язковим. Зважаючи на те, що великий відсоток ринку айті в Україні спрямований саме на розробку продуктів для іноземців, рано чи пізно ви зіткнетесь із необхідністю працювати та спілкуватися з людьми зі всього світу.

Також важливим чинником є те, що абсолютна більшість документації та навчального матеріалу випускається саме на англійській. Тому, якщо ви хочете стати справді професіоналом, це обов'язкова вимога. Хоча, звичайно, існують виключення з правил.

Windows, Linux чи macOS: яку систему айтішнікі люблять понад усе?

Вадим Махомед, ideil:

Залежить від спеціалізації, вподобань та гаманця.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Діло смаку, в кожної з систем є свої недоліки і переваги.

Наприклад, якщо мова йде про розробку комп'ютерної гри, то скоріш за все, все буде тестуватись і розроблятись на тій системі, якою користується найбільше геймерів — Windows.

Якщо мова про веб розробку, то тут змінюються пріоритети, тому що за обробку даних відповідають сервера, а найдешевшим і безпечним способом розмістити сайт в вебі вважаються сервери на Linux.

Якщо ж брати до уваги такий аспект, як дизайн, то часто люди, які розробляють інтерфейси, надають перевагу MacOS. Частина програмістів (і я особисто) обирають MacOS як середовище розробки, бо тут поєднуються зручність, простота та потужність.

В цілому, тема дуже дискусійна, і вибір інструментів залежить повністю від смаку. Головне у виборі — це зручність.

Чому айтішнікі так люблять сорочки в клітинку та котиків?

Вадим Махомед, ideil:

Ага, а ще носять бороди та довге волосся, не миють голову, погано пахнуть, п’ють цілодобово пиво, сидять лише на порносайтах, грають у World of Tanks, носять окуляри товщиною у два пальці, а сорочка і кіт – для того, щоб було у що витерти руки після риби та чіпсів.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Програмісти, як і будь-які представники низки професій, пов'язаних з айті, не є унікальними людьми чи особливою кастою. Це люди, які вас оточують. Тому сумніваюсь, що є кореляція між сорочками або любов’ю до котів і видом діяльності людини.

Як швидко айтішнік може заробити на однокімнатну квартиру в Луцьку (це приблизно 30 тисяч доларів)?

Вадим Махомед, ideil:

Тю, це взагалі не модно. Сьогодні надворі ера оренди, а айтішники – це молоді і прогресивні люди, які розуміють, що замуровувати гроші у стіни нема смислу, краще купити новий комп’ютер та нову сорочку, щоб було у що витерти руки.

А коли виникне бажання купити, то це може бути по-різних сценаріях: заробити за день, якщо він зламає Пентагон, за рік, якщо він потужний спеціаліст, за кілька років, якщо не такий потужний, або може взагалі не заробити, якщо не є спеціалістом, або не вміє керувати своїми фінансами.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Винагорода за роботу в сфері айті, нажаль, в реаліях нашої країни вибивається з ряду середньостатистичної компенсації за працю інших професій. Пов'язано це з простотою експорту цієї послуги в інші країни світу. В країнах з розвинутою економікою цей стрибок не такий очевидний. Тому, надіюсь, це явище тимчасове, і наша країна дійде до того етапу, коли не важливо, чим ти займаєшся — оплата буде достойною за будь-яку роботу.

Якщо ж опустити лірику, то рівень зарплат можна приблизно оцінити на https://jobs.dou.ua/salaries/, де є калькулятор приблизних розцінок програмістів на ринку по місяцям, містам, мові програмування. Головне — тверезо оцінювати свій рівень знань, щоб не потрапити в пастку “золотих гір” в професії. Високо  оцінюються тільки досвідчені кадри, які можуть робити свою роботу професійно. Тому часто є люди, які хочуть набратися досвіду та йдуть працювати просто безкоштовно, вкладаючи цю недоотриману компенсацію в розділ “навчання”. Як і в будь-якій іншій професії, важливий тільки результат.

Чи правда, що професія айтішніка дозволяє жити та працювати з будь-якої точки планети, де є інтернет?

Вадим Махомед, ideil:

Дуже часто – так.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Айті — це, мабуть, найбільш поширеніша галузь, де працювати можливо саме таким чином. Тому так багато фрілансерів саме в цій індустрії. Пов'язано це з тим, що ти можеш виконувати свою роботу на ноутбуці і все, що тобі потрібно, це доступ до мережі. Про роботу з дому чи в офісі теж багато дискусій. Хтось може правильно організувати свій робочий день, хтось ні. Саме тому я розглядаю цю опцію бонусом до професії, але не основним фактором, чому вона мені подобається. 

А якщо інтернет зникне, то зникне і ваша професія?

Вадим Махомед, ideil:

Зникне комфорт, прийдеться вставати і ходити до комп’ютерів, переносити інформацію на жорстких оффлайнових носіях. Якщо зникнуть усі технічні засоби, як то комп’ютери, мережі – от тоді вже треба бити на сполох, бо прийдеться вигадувати нові заняття.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Дуже сумніваюсь. Технології ростуть настільки швидко, що навіть домашня праска тепер має “мозок”, а мозок потрібно комусь програмувати та розробляти. Ну і сам інтернет на архітектурному рівні побудований так, що повністю відключити його буде вкрай важко. Не існує одного вимикача Інтернету.

Через яку спеціалізацію в сфері зараз найлегше війти в айті?

Вадим Махомед, ideil:

Через ту, яка подобається і до якої душа лежить. Інакше входити буде дуже важко, перебувати там нестерпно, а виходити боляче.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Залежить від вашого уподобання та пріоритетів. Це може бути як саме програмування на будь-якій мові, так і супутні професії, як то проект-менеджмент, рекрутинг, тестування, пошукова оптимізація та багато-багато іншого. Сфер, де ви можете застосувати свої вміння, вкрай багато, і всі вони доступні.

Чи є на ринку it-індустрії брак кадрів?

Вадим Махомед, ideil:

Так само як на ринку професійних офіціантів, поварів, інженерів, касирів, прибиральниць, викладачів, бухгалтерів, лікарів та інших фахівців. Завжди є недостатньо якісних спеціалістів, а “входящіх” в професію достатньо багато, але будувати якісний сервіс чи виробництво на них неможливо.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Я уточню — брак кваліфікованих кадрів. Всі відчувають кадровий голод, і це стосується не тільки айті сфери, а, як можна побачити на сайтах пошуку роботи, усіх галузей. 

Що робити, якщо баги не фіксяться?

 

Вадим Махомед, ideil:

Фіксити. Самі вони не пофіксяться.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Змінити умови задачі. Кожен баг часто оплачується та має свою ціну. Завжди при фіксі багу потрібно оцінювати зусилля та час, який ти витратиш на фікс. Тому часто в таких ситуаціях простіше погодити зміну умови задачі і йти простішим і дешевшим шляхом, при якому всі учасники процесу будуть у виграші.

Від чого в айтішніка може бути кров з очей?

Вадим Махомед, ideil:

Від мемім з бородою :) та непрофесіоналізму.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Хорошого програміста від не дуже професійного відрізняє стиль написання коду. Якщо код читається добре, то проблем із підтримкою такого коду не виникає. Тому пишіть “чистий код”, це важливо і це збереже очі інших людей.

Вас пробували вербувати спец-служби, щоб ви працювали на державу?

Вадим Махомед, ideil:

Спец-служби вербують зазвичай тих, хто порушує закон, тих, хто ламає пентагони та пошти, веб-сайти та мережі, бо у цих людей є необхідні навички. Якщо їх не перехопить фейсбук.

Олександр Бондаренко, DevBranch:

Ця інформація секретна та не підлягає розголошенню :)

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
01 серпня 2020
31 липня 2020
30 липня 2020
28 липня 2020
24 липня 2020
23 липня 2020
22 липня 2020
18 липня 2020
10:00
17 липня 2020
15:00