21 пласке питання ПРО БІГ до організаторів луцького півмарафону

Вже у цю неділю, 6 вересня, відбудеться п’ятий, ювілейний півмарафон у Луцьку. Реєстрація на дистанції 5 та 10 кілометрів повністю розкуплена. Залишилися вільні місця лише для тих бігунів, які наважаться долати 21 кілометр. Впродовж дня будуть розваги і для дітей, а всіх лучан і гостей міста запрошують підтримувати бігунів на дистанції. Бо ніщо так не додає сил, як щире вболівання.

Тож «Конкурент» вирішив поставити свої «Пласкі питання…» організаторам Дмитрук Лучеськ Півмарафон 2020. Відповідає палкий шанувальник бігу – Олександр Оришко, голова організації СК «Лучеськ», співорганізатора старту.

 

1. Навіщо люди взагалі бігають такі довгі дистанції? Яке від цього задоволення?

Якщо ми говоримо про людей, які лише почали займатися бігом, то для них це нагода випробувати себе. Той, хто вже триваліший час займається, хоче покращити час. А є й такі, які роблять це, бо просто подобається так проводити вільний час. Не обману, якщо скажу, що багато людей бігає саме довгі дистанції, щоб стати стрункішим. А щодо задоволення, то ейфорія бігуна існує, це правда. Особливо, якщо біжиш не сам з собою, а на заходах, у хорошій компанії, коли створена атмосфера свята, тоді час минає непомітно. Це надзвичайне відчуття, коли біжиш у кайф, а не мучишся. І якщо тренуватися та підходити до цього заняття з розумом, то від бігу справді отримуєш задоволення.

2. Чому за реєстрацію на забіги треба платити? Багатьох дивує той факт, що люди платять за те, аби пробігти 21 кілометр.

По-перше, у нас від радянської влади залишився якийсь нехороший стереотип, що все має бути безкоштовне. Якщо порівняти з біговими подіями у світі, то у нас одні з найдешевших реєстраційних внесків на події. Коротко пояснити структуру усіх видатків, затрат не вдасться. Але поясню, що реєстраційний внесок – це в тому числі і вартість самого стартового пакету учасника, медалі, мерчів, послуга електронного виміру часу, номер учасника, а також витрати на організацію дитячих забігів. Зазвичай вони у нас безплатні, але цього року ми встановили символічну ціну в 20 гривень, яка не покриває навіть 1/10  витрат. Але ми встановили таке правило, щоб люди більш відповідально ставилися до події. Бо досвід свідчить, що часто під час безкоштовної реєстрації люди не приходять на старт. А якщо хоч щось заплатили, то будуть.

3. Чи не ображає людей, які справді пробігли марафон, коли цим словом називають інші дистанції? Менші, аніж 42 км.

Я марафонські дистанції бігав кілька разів і особисто мене не ображає. Можливо, я вже набігався і для мене головне, аби люди просто бігали і називали це так, як їм зручно. Допускаю, що є спортсмени, яким не приємне таке прирівнювання, бо відстані різні. Але можна пояснити, що марафон у термінології – це 42 кілометри 195 метрів. Багатьом знайома легенда про виникнення цих 42 кілометрів. Солдат біг таку відстань із поселення Марафон до Афін, щоб розказати про перемогу греків над персами. Але ця відстань між містами фактично становить менше 40 кілометрів. Потім під час різних Олімпіад відстань змінювали і зрештою затвердили на зразком змагань у Лондоні, де спортсмени бігли від точки до точки, дистанція між якими була саме 42 кілометри 195 метрів. Але насправді це філософське питання. Мене не ображає, коли менші відстані називають марафоном, бо для когось і 5 кілометрів – це саме для них справжній марафон.

4. А що таке «стіна» на слензі бігунів?

Цей стан називають по різному: стіну зустріти, серпом по ногах. Він часто наступає після 30 кілометру. Відчуття, коли в один момент накопичується кислота в м’язах – у народі крепатура. Ноги закислюються, важко їх переставляти. Наче стараєшся, а бігти важко. Але у кожного це проявляється по різному, у когось взагалі не наступає, якщо правильно харчуватися, в тому числі під час дистанції.  

5. Чому вимагають, аби номери учасників забігу кріпили на груди, а не на інші ділянки? То так принципово?

Це дуже важливо – номер має бути спереду на грудях чи животі. Не внизу, не на ногах, голові чи спині. Адже номер – це інформація про подію, учасника. Глядачі бачать, що відбуваються офіційні змагання, можна відслідкувати, який це спортсмен, яку дистанцію долає. Це інформація для суддів, волонтерів, аби вони оцінили, чи не порушує він дисципліну, чи не зрізає. На номер кріпляться чіпи, які відслідковують час учасника, контрольні точки, тому його важливо не загубити. І зрештою на номері зображена інформація про спонсорів. Без них організація була би проблематична і спонсори зацікавлені, щоб номер був на видному місці. У європейській практиці, якщо номер не розміщений на грудях, то учасників знімають із забігу чи дискваліфікують.

6. На фініші в пакети учасників забігів часто кладуть банани, а напередодні роблять паста-паті. Чому саме ця їжа: чому не перловка і груша?

Макарони – це вуглеводи, які швидко засвоюються. Це не важка їжа, тому роблять напередодні забігу паста-паті. Ця традиція пішла з Європи і вона пов’язана не тільки з потребою добре підкріпитися за день до забігу, а й для того, щоб бігуни спілкувалися між собою, розслабилися, аби відчули атмосферу свята. А банан чи яблуко – це ті ж швидкі вуглеводи, які не заважатиму, якщо їх з’їсти за годину до старту, або ж швидко підкріпитися після старту.

7. Що таке «трусити»? І чому важливо «затрусити» забіг?

«Трусити» – це бігти підтюпцем. Російською – трусцой. Тобто повільний біг – коли швидка ходьба переходить у легенький біг. Це потрібно для того, аби після тренування чи забігу заспокоїти тіло. Так само, як ми готуємо організм до забігу розминкою, ми повинні його вгамувати заминкою. Різко зупиняти не можна. Заминка дозволяє тілу краще перенести навантаження, заспокоїти м’язи, серце, дихання. Для цього потрібно «затрусити» 5-15 хвилин.  

8. Часто на забігах пізньої осені чи навіть зими, коли люди носять пуховики вже та пальта, можна побачити атлетів, які виступають у шортах і майках, але в шапках. Хіба у такому вигляді не простудишся?

Ні, адже люди дуже швидко рухаються. Саме весною чи восени найкомфортніша погода для змагань. Тіло не витрачає зайвої енергії для того, щоб охолодитися, не пітнієш багато і не витрачаєш воду. Температура пізньої осені, наприклад, сягає +10…+20 градусів. А найкомфортніша температура для бігу – це +10…+13. Але за такої температури вже руки можуть мерзнути, бо туди поступає найменше крові, там найменше жирових запасів, тому одягають рукави на руки чи рукавички. Хтось мерзне в голову, тому вдягає ще шапку.

9. Делікатне питання: чому перед стартом так часто хочеться в туалет?

По-перше, аби не зупинятися на дистанції і не втрачати час, то треба це питання вирішити перед стартом. По-друге, багато у кого так проявляється передстартовий мандраж. Людина готується до події і нервується.

10. Ще делікатніше питання: чули, що бігуни використовують вазелін для грудей, або наліпки на соски. Що такого страшного робиться на дистанції, аби вдаватися до цих дій? 

Скажу більше, бігуни мажуть і заклеюють не лише соски. Але пояснення просте. Справа в тому, що коли людина біжить, то вона пітніє. І вологу делікатну шкіру дуже легко пошкодити, якщо спортивний одяг із жорсткого матеріалу, або у тих ділянках, де шкіра треться об шкіру. Наприклад, хтось відчуває дискомфорт під руками, хтось в області паху має неприємні відчуття. Аби цього уникнути, то обробляють шкіру вазеліном, або заклеюють соски лейкопластиром. Ось такі трюки.

11. Чи соромно недобігти дистанцію, перейти на ходьбу чи коли тебе обганяє дідусь, а тобі ще й 30-ти немає?

Для мене це не є проблемою. Вважаю, що треба бігти і робити все в задоволення. Я би не робив із цього проблему, а потішився би за того дідуся, що він добре біжить. А в тебе може бути не найкращий день, може бути травма, але ти хочеш закінчити дистанцію – то переходь собі на ходьбу на здоров’я. Я переходив на ходьбу не раз і вважаю, що краще це зробити, відпочити, послухати свій організм, а потім знову побігти, аніж просто впасти.

12. Чого категорично не радите робити бігуну перед стартом?

Не робіть того, чого не робили ніколи до цього. Якщо хтось дає якісь нові рекомендації – то ліпше відкладіть їх для тренувань. А на забігу дотримуйтеся стандартних речей, правил, які вже випробовували. Не варто слухати якісь поради щодо використання анаболіків, енергетичних гелів і ще чогось такого. Це зайве. Якщо ж практикуєте гелі в якості харчування на дистанції, то пробуйте конкретний гель на тренуванні, будете знати, як реагує на нього організм – чи засвоюється, чи подобається смак чи консистенція, чи не болить від нього шлунок. Добре харчуйтеся, не треба вживати алкоголь напередодні і в жодному разі не вдягайте нове взуття на забіг. Розбігайте кросівки хоча б на кількох тренуваннях, аби знати, чи вони не натирають.  

13. Професійні атлети ніколи не бігають з навушниками. Але ж так веселіше, хіба ні?

На офіційних змаганнях заборонено бігати з навушниками. Вважається, що це наче допінг. Якщо говорити про аматорів, то так – людину музика мотивує, багатьох підбадьорює, задає ритм. Але бігти на старті в навушниках навіть аматору – небезпечно. Бо трасою може їхати швидка, інший супровід і ви цього не почуєте.

14. Чому одні люди після бігу, як бурячки, а інші – залишаються природніх відтінків?

Це фізіологічні особливості організму – як проявляється втома.

15. А що робити, щоб гарно вийти на фотографії на фініші?

Певно, це питання не до мене) Можливо, треба відпочити і тоді сфотографуватися з медаллю. Але в будь-якому випадку головне усміхатися.

16. На пунктах гідрації на забігах є не лише водичка, а й інша рідина – ізотоніки. Що то за звір? Допінг якийсь?

Ні, це не допінг, все легально. Коли людина біжить, то з потом втрачає солі, мікро та макро елементи. А через це погіршується передача імпульсів до м’язів і можуть початися спазми, крепатура. Тому щоб відновити баланс, можна спробувати ізотонік, який трішки покриває ці потреби. Це не є якась рідина, яка дозволить вам швидко бігти чи щось таке. Але можете в це вірити і воно психологічно допоможе. Ефект плацебо ніхто не відміняв.

17. Чи бачать організатори, коли учасник махлює і зрізає дистанцію?

Видно, бо є помір часу. Систему обманути важко. Навіть якщо людина подолала дуже швидко дистанцію, то буде видно по часу, по темпу, чи справді вона це зробила. У нас на забігу будуть по всій дистанції волонтери, які слідкуватимуть, чи бігуни зрізають. Якщо хтось зріже, то за цією людиною бігти ніхто не буде, але запише номер і учасника чекає дискваліфікація.

18. Чому забіги завжди відбуваються у містах, а не десь за містом, аби нікому не заважати добиратися на базар в неділю?

Тому що це масовий біговий захід для популяризації здорового та активного способу життя. Зрозуміло, що популяризувати його треба в тому місці, аби чим більше людей побачило сам забіг, надихнулися. Учасникам важливо, аби рідні та близькі змогли їх підтримати на дистанції, а добиратися за місто буде не зручно. Ну і знову ж таки: забіги мають спонсорів, які покривають чимало витрат, а спонсорам важливо, щоб їх побачили і почули. Усім тим, хто дратується через перекриття, раджу вийти на дистанцію і підтримати бігунів кілька годин, а потім поїхати на базар. Тим паче зараз його вже майже повністю перенесли з центральної частини.   

19. Чому на довші дистанції бажано мати медичне обстеження?

Ми рекомендуємо любителям бігу проходити профілактичні обстеження, аби знати, в якому стані організм, яка форма, як тіло переносить навантаження. Це потрібно в першу чергу бігуну, а не організатору. Зазвичай початківці пробігають півмарафон за дві години, а то й більше. Це вже тривале навантаження на організм, тому треба знати про всі ризики і знати, що з серцево-судинною системою все гаразд.

20. Невже учасники будуть бігти у масках?

Ні, бігти у масках нереально. А у старто-фінішній зоні, місцях, де скупчуються люди, рекомендується дотримуватися дистанції, мати маску, дезінфікувати руки, не чіпати обличчя, ніс, рот та очі. Ми матимемо антисептики на території та маски, тож можна буде скористатися.

21. Скільки разів за час підготовки до масового забігу організатори хочуть полишити те діло?

Насправді, такі думки приходять рідко, бо вважаю, що ми робимо хорошу справу. Хоча, не буду кривити душею, часом руки опускаються, коли люди, від яких залежать якісь справді дрібнички, починають заважати всьому процесу. Але нічого, впораємось.  

(фото взяті зі сторінки СК "Лучеськ" в Фейсбук)

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Лучани готуються до півмарафону: як проходять групові тренування (ФОТО)
• У Луцьку відбудеться ювілейний п'ятий півмарафон
• 13 пласких питань до айтішників Луцька: хто вони та чим живуть
• Любов минула: 15 пласких питань до адвоката про розлучення
• 11 пласких питань, чому болить горло
• 10 пласких питань перекладачу
• 12 пласких питань про похмілля
• Близько 60% волинян не займаються спортом та фізкультурою хоча б раз на тиждень