Як не треба говорити і писати: пам’ятка
Усі люди помиляються, особливо, якщо говорити про мовлення і написання. Адже мова – явище динамічне. Щодня з'являються нові слова, а науковці мудрують, під яку мовну норму їх прилаштувати.
Попри те, що мовний фундамент ми отримуємо в школі, вчитися ніколи не пізно. Бо є слова й конструкції, які ми використовуємо щодня, але насправді вживаємо їх неправильно. Отож, навздогін Міжнародному дню рідної мови ІА "Конкурент" підготувало пам'ятку про те, як не треба говорити і писати.
Кандидат філологічних наук, доцент Наталія Шульська розповіла, що в усному мовленні найбільш частотні акцентуаційні анормативи (помилки в наголошуванні слів), неправильне вживання прийменників, позначення часу, ненормативне утворення реченнєвих конструкцій. А в писемній комунікації присутні орфографічні, лексичні, пунктуаційні, граматичні відхилення від норм.
Серед найпоширеніших помилок експертка назвала такі:
- Уживання називного відмінка замість виправданого кличного («Наталія!» замість «Наталіє!»).
- Неправильне позначення часу («в десять годин» замість «о десятій годині», «без п’ятнадцять одинадцять» замість «за п’ятнадцять одинадцята»).
- Послуговування ненормативним словосполученням «таким чином», коли правильно було б сказати «отже», «отож».
- Написання прийменника з іменником «за кордоном» разом.
- Використання у мовленні й на письмі пасивних конструкцій на -ся («проблеми вирішуються», коли правильно «проблеми вирішують», бо ж вони не можуть самі вирішуватися).
- Правопис словосполучення «день народження» з великої літери, коли це не державне свято. Спорадично як стилістичний прийом використовують написання «День народження» з великої літери у вітальній листівці.
- Уживання формули звертання «Доброго дня» замість виправданої для нашої мови лише «Добрий день» (старші люди ніколи не вживають «Доброго дня»). Можемо лише казати: «Бажаю вам доброго дня!».
- Використання тавтологічної сполуки «на сьогоднішній день», коли правильно казати «сьогодні», «зараз», «на цей час».
- Помилки в числівникових формах: ужгодження числівників з іменниками («півтори тижні» замість «півтора тижня», «п’ятеро учасниць» замість «п’ять учасниць»); відмінювання числівників («шестидесятники» замість «шістдесятники»).
- Коли говоримо про територію, а не сторону горизонту, то правильно писати з великої літери «На Сході України».
- За нормами нашої мови виправдано писати «атовець», а не «АТОвець» чи «атошник».
- Уживання неправильних безприйменникових форм («захворіти кором» замість нормативного «захворіти на кір»).
Радіоведуча Анастасія Передрій теж назвала помилки, які найчастіше зауважує у свої сфері діяльності.
Це слова, які неправильно наголошують:
- мережА замість мерЕжа,
- виданнЯ замість видАння (періодичне),
- показнИк замість покАзник,
- випАдок замість вИпадок.
А ще, зауважила Анастасія, люди вигадують наголос на перший склад: Алкоголь замість алкогОль, Експерт замість експЕрт тощо.
Редакція ІА "Конкурент" також склала ТОП помилок. Їх найчастіше можна побачити у стрічці "Фейсбуку":
На протязі можна стояти чи сидіти, адже протяг – це потік повітря. До речі, в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун дозволяла це робити. А коли маємо на увазі паралельний час двох дій, то краще вживати "упродовж".
Щей – це родовий відмінок російського супу "Щи". А от в українській мові частку ще і сполучник й треба писати окремо.
"Від" тут не в ролі прийменника. Це префікс. Тому слово "відсвяткувати" треба писати разом. Та й перед "щоб" тут треба поставити кому, адже це складнопідрядне речення.
Передусім зверніть увагу: апостроф не ставиться після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера, яка належить до кореня. Тобто відсвяткувати, а не відсв’яткувати. Не з дієсловами майже завжди пишеться окремо: не можу. Ну й "найти" згубило букву "з": правильно "знайти". І перед "де" потрібна кома – речення складне.
Мєх – це російською. А українською правильно називати мєх хутром. Жилєтка – це жилетка чи безрукавка. А в песеця є зайва буква "е", адже вона мала б випасти зі слова при відмінювання: песця.
Найбільше впадає в око прислівник "нарешті", який мали б написати разом. P.s. А також в Новому році має бути велика літера в першому слові, якщо йдеться про перший день місяця року, свято.
Слова "підскажіть" в українській мові немає. Натомість є "підкажіть". А "будь ласка", хоч і написане привильно, треба виділяти комами, адже це вставна конструкція. Також потрібно виділяти комою звертання: "Люди, ..." Сподіваємося, "лики" – це просто одрук.
Сичі в гаю перекликаються, як писав Шевченко. Бо вони – птахи. А в тексті, очевидно, йдеться про сечу. А ще в реченні загубилися розділові знаки і після "добрий день", і з обох боків "будь ласка", і перед "чи". Назву медзакладу теж варто було б взяти в лапки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як добре ти знаєш рідну мову? (тест)