Підсумки року-2016: топ гучних скандалів на Волині (частина 2)

2016 рік видався багатим на скандали та інтриги, більшість з яких були як грім серед ясного неба. Адже у вирі інформаційного потоку не часто трапляються новини, які стають центром уваги всього міста та навіть області.

Сайт новин Волині "Конкурент" підготувало частину другу добірки скандальних подій та ситуацій за 2016 рік. Зазначимо, що добірка не є рейтингом, а позиції опубліковані в довільному порядку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПІДСУМКИ РОКУ-2016: ТОП ГУЧНИХ СКАНДАЛІВ НА ВОЛИНІ (ЧАСТИНА 1)

КОНЦЕРТ ПОТАПА ТА НАСТІ В ЛУЦЬКУ

Скандал із виступом Потапа та Насті Каменських у Луцьку розпочався наприкінці березня з критичного висловлювання активіста Ігоря Алексєєва з приводу майбутнього виступу артистів.Тоді жваво обговорювалося питання заборони українським "артистам-зрадникам, які заробляють у Росії", виступати в Луцьку. Перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик зазначив, що не підпише дозволу на проведення концерту у Волинському обласному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.

У коментарі "Конкуренту" продюсер MOZGI entertainment Ірина Горова стверджувала, що інформація про виступи Потапа і Насті в Росії – неправдива.

"Є люди, які на всьому зроблять піар", – пояснила свою позицію Горова, додавши, що їхні слова "все одно перекручують".

З приводу інформаційної кампанії, спрямованої проти дуету "Потап і Настя", що набрала обертів напередодні виступів групи на Західній Україні, Олексій Потапенко (Потап) звернувся до волинян через офіційну сторінку ц фейсьуці, де розмірковував про закиди "псевдоактивістів", заборону концерту та одну тисячу проданих квитків.

Аби концерт в Луцьку таки не зірвали, організатори концерту вирішили перенести виступ до іншої області. Лучани на концерт відправилися, щоправда, і тут не обійшлося без сюрпризів: луцькі активісти провели лучан, які поїхали у Рівне на виступ дуету, під марш "Прощання слов'янки".

Після концерту Потап і Настя Каменських зібрали прес-конференцію щодо скандалу та скасування луцького концерту.

ФЕСТИВАЛЬ ЖУРНАЛІСТИКИ

У травні 2016 року в Луцьку вдруге відбувся конкурс громадських ініціатив, який організовувала Луцька міська рада. Він полягав у тому, що будь-хто з лучан, який мав не менше 15 однодумців, міг запропонували власний проект, вартість реалізації якого не перевищувала 50 000 гривень.Здавалося б, що у більшості, а то й у всіх учасників конкурсу, хороша мета, проте конфлікт все ж виник – дискутували про "накручення" голосів та фальшування підписів. Автори ініціативи – журналісти Степан Шегда та Михайло Савчак.

Усього до голосування були допущенні 23 громадські ініціативи.

Саме ініціатива проведення "Фестивалю Волинської журналістики" викликала спротив серед медійників, оскільки у проекті передбачалося такі статті витрат: нагороди переможцям обласного конкурсу НСЖУ, нагороди журналістів від міської ради, бланки дипломів, рамки, квіти для переможців, оплата виступу митців, оформлення сцени, оплата звукового супроводу, оплата вхідних квитків у Замок, оплата куліша польової кухні, оплата освітлення Замку, дитячий духовий оркестр, військовий духовий оркестр, гостьовий гонорар за виступи, презентаційний вечір, фуршет, кава-брейк, солодощі, прохолодні напої, екскурсія Луцьким замком.

Згодом ініціативна група вимагала скасувати результати конкурсу і провести нове голосування через BankID. Вже в липні 2016 року у міськраді повідомили, що "Фестиваль Волинської журналістики" не фінансуватиметься з міського бюджету. "Сьогодні надійшло звернення від автора громадської ініціативи "Фестиваль Волинської журналістики – літо 2016 року", у якому він відмовляється від фінансування її з бюджету міста", – зазначив заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко.

Зрештою, замість скандальної ініціативи переможцем визнали ініціативу "Велодоріжка (веломайданчик)" Іванюка Л. М. (1 050 голосів). Сам же "Фестиваль Волинської журналістики" також відбувся, проте бюджетні кошти на його проведення не виділялися.

БЕЗКАРНА "АМІЛА": БЕЗЧИНСТВО НА ДОРОГАХ

Невдоволення приватною фірмою "Аміла", власник якої – дружина депутата Волинської облради Романа Микитюка Анна Микитюк, триває уже декілька років. У 2016-му обурення у місцевих мешканців викликав ремонт доріг державного значення у Любомлі та Володимирі-Волинському. Зокрема, у Любомлі під час затяжного дощу робітники фірми-виконавця "Аміла" продовжували ремонтувати дорогу державного значення.

А у Володимирі-Волинському "Аміла", поклавши асфальтне покриття неякісно, двічі його знімала. Начальник Служби автомобільних доріг у Волинській області Анатолій Посполітак проблем у ремонті не побачив та дав підрядній організації другий шанс.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БЕЗКАРНА ХАЛТУРА "АМІЛИ" У ВОЛОДИМИРІ: ДОКУМЕНТИ В ПОРЯДКУ, РЕМОНТ НА "ТРІЄЧКУ"

ПЕРЕСУВНИЙ ЦИРК ТА ЗООПАРК НА МІСЦІ РОЗСТРІЛІВ ЄВРЕЇВ

У серпні 2016 року назрів скандал з міським головою Ковеля Олегом Кіндером. Причиною стало розпорядження посадовця про встановлення пересувного цирку та зоопарку на місці масових розстрілів під час війни євреїв.

Згодом сам Кіндер зауважив, що інформація, яку поширює "журналіст в лапках" Ярослав Гаврилюк, є повністю надуманою.

"На території кладовища розміщений палац Шевченка, який перебуває у власності заводу "Ковельсільмаш". Коли починають говорити за місце розстрілу, я хотів би знати, звідки така інформація. У Ковелі було багато гетто, на тих місцях зараз розташовані певні підприємства, заклади освіти, охорони здоров'я", – наголосив мер.

ЛОГОТИП ЛУЦЬКА

У грудні 2016 року одна з рекламних агенцій розробила концепцію бренда Луцька, включно з логотипом, яку, після обговорення з лучанами, планують запровадити у місті. Ініціатором розроблення "нового обличчя" Луцька став місцевий спеціаліст з маркетингу та реклами, начальник відділу маркетингу компанії Modern-Expo Group Микола Жичук.

Спеціаліст з маркетингу розкритикував логотип та слоган Луцька, який розробили у 2012 році. Зі слів Жичука, бренд міста має позиціонувати його, тобто візуальною мовою показувати цінність і унікальність для цільової аудиторії, а сучасний бренд у вигляді ключа з позиціонуванням "Приємне відкриття" є розпливчастим і не несе чітких меседжів.

Начальник управління туризму та промоції Луцька Наталія Бунда запевнила, що сучасний логотип міста хвалять не тільки в Україні, а й за її межами.

"Я рада, що ми маємо таких активних громадян, які піклуються про бренд міста, про розвиток міста, про розвиток туризму. Але хочеться також, щоб люди якось враховували попередні напрацювання і те, чим живе місто протягом кількох років. Наш логотип "Луцьк – приємне відкриття" входить в десятку найкращих логотипів в Україні ще за попередніми опитуваннями минулих років. Наш логотип є результатом проведення конкурсу. Багато фахівців оцінюють його не те, що позитивно, а дають йому високу оцінку, зокрема європейські маркетологи і дизайнери", – сказала вона.

Наталія Бунда наголошувала, що слоган "Луцьк – приємне відкриття" вдалий, адже раніше (2010-2011 роки) місто було "закритою перлиною" навіть для внутрішніх туристів.

Пізніше новий логотип Луцька обговорювали в соцмережах. Автор альтернативного логотипу Луцька, начальник відділу маркетингу компанії Modern-Expo Group Микола Жичук переконаний, що завдяки вдалому бренду Луцька навколишні села повинні виявляти бажання приєднуватися до міста.

ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПОТЕНЦІЙНОГО ГЕНКОНСУЛА ПРО СТЕПАНА БАНДЕРУ

Восени минулого року на комісії польського Сейму у справах еміграції та зв'язків з поляками за кордоном 21 вересня 2016 року затвердили ймовірну кандидатуру Генерального консула Республіки Польща у Луцьку – Веслава Мазура. На цій комісії він озвучив свою позицію з приводу Волинської трагедії.

"На жаль, так склалося, може навіть трохи недипломатично, що коли Президент Ющенко перед закінченням своєї кар'єри визнав Бандеру героєм, як і УПА, на питання журналіста, що я про це думаю, відповів відразу: як може бути бандит героєм? Таким чином, ці речі повинні бути названі своїми іменами, не маємо ховати голови в пісок", – сказав потенційний Генконсул Польщі у Луцьку.

Ситуація одразу набула неабиякого розголосу. Зокрема, в Луцьку депутат Микола Федік заявив, що не хоче бачити Мазура на цій посаді через його оціночні судження, а громадський активіст Михайло Шелеп додав, що питання набрало суспільного резонансу, тим більше, що такі вислови потенційного Генконсула можна розцінювати як політичні заяви.

Уже наприкінці жовтня 2016 року під час сесії Луцькради депутати прийняли рішення про звернення до міністра закордонних справ з вимогою не призначати Веслава Мазура генконсулом Республіки Польща у Луцьку.

Пізніше у Міністерстві закордонних справ України провели "виховну бесіду" з генконсулом Польщі у Львові та ймовірним консулом Польщі в Луцьку Веславом Мазуром щодо його висловлювання про Степана Бандеру. Також у Міністерстві зазначили, що слідкуватимуть за його діями і заявами, щоб визначити, чи доцільно Мазура затверджувати генконсулом Польщі в Луцьку.

Наразі Генерального консула Польщі в Луцьку не призначили.

СКАНДАЛ ІЗ РЕЖИСЕРОМ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛМУЗДРАМТЕАТРУ

У березні 2016 року великий скандал назрів у колективі Волинського академічного обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Майже всі працівники комунального закладу скаржилися на свого художнього керівника Петра Ластівку.

Збори, на яких йому висловили недовіру, сам Петро Ластівка назвав нелегітимними й такими, що суперечать законодавству України. Як розповів Ластівка в інтерв'ю, проти нього найпершими постали ті, кого він просив перейти на півставки, пенсіонери, і хто порушував трудову дисципліну. А згодом заявив – людей змусили голосувати проти нього. Після висловлення недовіри художній керівник театру написав заяву на звільнення.

"Мене звинувачували в тому, що я хам – що це значить, в чому це проявляється? В тому, що сварю недолугих акторів, котрі запізнюються на репетиції? Так, сварю, бо систематичне порушення дисципліни є неповагою до режисера, театру та професії. В тому, що я роблю зауваження? Але якщо актор постійно забуває текст та мізансцени, як я можу не робити зауваження? У мене така професія – робити зауваження", – підкреслив тоді Ластівка.

У грудні минулого року колишній художній керівник Волинського драмтеатру Петро Ластівка став новим директором Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.

"МИТНИЙ" КОНФЛІКТ

У квітні 2016 року на Волинській митниці понад три тижні тривала акція, яку організували громадські активісти та місцеві підприємці. Їхньою головною вимогою було звільнення виконувача обов'язків начальника Волинської митниці Олександра Шавлака, а також припинення призначення очільниками Волинської митниці керівників-"гастролерів".

25 квітня у селі Римачі Любомльського району на митному посту "Волинь-центральний" зібралися понад 400 мітингувальників. Вони перекрили проїжджу частину, ходили на пішохідному переході. Утворився затор із вантажівок протяжністю понад кілометр. Того ж дня група невстановлених осіб захопила будівлю митниці. За цим фактом прокуратура розпочала кримінальне провадження.

Голова Волинської облдержадміністрації назвав тоді дії активістів на Волинській митниці проявом неповаги.

"Погром, знищення державного майна – прояв неповаги не стільки до конкретної особи, як до держави в цілому. І тут не грає ролі, хто саме очолює митницю, подобається та людина громадськості чи ні", – сказав Гунчик.

А от народний депутат від Волині Ігор Гузь назвав штучним протистояння на Волинській митниці після призначення керівником Олександра Шавлака, оскільки "протидії Шавлаку – це штучні дії людей, які мають інтерес на митниці".

На 39-й день акції протесту на Волинській митниці виконувачу обов'язків начальника митниці Олександрові Шавлаку не продовжили термін перебування на посаді.

"ВІЛЬНИМ ШЛЯХОМ": БОРОТЬБА МЕДІЙНИКІВ З ВЛАДОЮ

"Розбірки" між Ківерцівською районною радою та редакцією районної газети "Вільним шляхом" розпочалися ще у квітні минулого року. Першим поштовхом до публічних звинувачень став конфлікт навколо приміщення, яке займає редакція газети – 167, кв. м другого поверху двоповерхового приміщення, де загальна площа будівлі – 339 квадратних метрів. Згодом районна рада почала вимагати підписання і реєстрації нового Статуту. Всі ці процеси відбувалися в період, коли місцеве видання вступило в процес роздержавлення.

"Районна рада, тобто громада, є власником будівлі, на що є відповідні документи. З об'єктивних чи необ'єктивних причин трудовий колектив газети не хоче віддавати майно районної ради. Претендує не на 167 квадратів, а на усі 339. Мовляв, це їхнє приміщення, на яке вони мають право", – зазначив голова Ківерцівської районної ради Григорій Недопад.

Григорій Недопад наголосив, що конфлікт надуманий редакцією, а звернути увагу треба насамперед на бухгалтерську документацію газети, де – повний хаос. Із 19 вересня трудовий колектив газети "Вільним шляхом" розпочав безстроковий страйк у відповідь на порушення трудового законодавство з боку співзасновників видання: Ківерцівської районної ради та Ківерцівської РДА.

13 серпня газета "Вільним шляхом" вийшла з чистими аркушами і зверненням до читачів, у якому висловила свою незгоду з діями місцевої влади через звільнення редакторки видання Марії Хітько за нібито прогул.

Також у серпні колектив газети написав заяву в поліцію про перешкоджання професійній журналістській діяльності та перевищення повноважень керівництвом районної ради через призначення виданню нового керівника і втручання засновників у діяльність газети.

У вересні того ж року представники ківерцівської районної газети "Вільним шляхом", Незалежної медіа-профспілки та Конфедерації вільних профспілок пікетували Адміністрацію Президента та Кабінет Міністрів України через утиски влади. Серед їхніх вимог – покласти край грубим порушенням прав трудового колективу газети "Вільним шляхом", звільнити голову Ківерцівської районної державної адміністрації Валерія Ткачука та голову Волинської обласної державної адміністрації Володимира Гунчика.

Зрештою, у листопаді 2016-го Кабмін затвердив перелік друкованих ЗМІ, реформування яких здійснюватимуть на першому етапі. Сюди увійшло 9 видань з Волинської області. Потрапила до переліку й Ківерцівська районна газета "Вільним шляхом", проте конфлікт з місцевою владою досі залишається нерозв'язаним.

СКАНДАЛЬНИЙ ПОЛЬСЬКИЙ ФІЛЬМ "ВОЛИНЬ"

Нечуваного обговорення набув фільм "Волинь" режисера Войцеха Смажовські про трагічні події у 1943-1944 роках. Ще до офіційного виходу у кінопрокат він викликав хвилю обговорення як серед українців, так і серед поляків.

У фільмі показана епічна історія про події "в східних околицях Речі Посполитої" (такий термін вживає польська преса, – ред.) під час Другої світової війни. Дія починається в навесні 1939 року і закінчується влітку 1945 року. Особливу увагу приділили опису подій літа 1943 року, відомих як Волинська трагедія, які польські журналісти називають виключно різнею та іноді геноцидом.

Після того, як влітку минулого року з'явився трейлер фільму, посол Польщі в Україні Ян Пєкло зазначив, що цей фільм є художнім, а не документальним і не є якимось історичним документом, тож "важливо зберегти холодну голову і зробити усе можливе, аби це (історія – ред.) не впливало на політику і не перешкоджало нам у досягненні спільних цілей, що стосуються стратегічної співпраці між Польщею та Україною".

Деякі польські експерти вказували на вади "Волині", які могли посилити негативний стереотип українця у Польщі й ускладнити взаємини двох народів.

Волинський науковець, професор Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк наголосив тоді, що фільм відверто антиукраїнський і антиісторичний.

"Не знаю, можливо, пан Смажовський вирішив теж погратися (на цей раз із глядачем) у таку витончену гру. Занадто багато у фільмі історичних невідповідностей. Певно, вершиною цього є епізод, де греко-католицький священик (на православній Волині!) святить сокири, ножі та вили, аби ними українці вбивали бідних поляків. Майже як за часів "уманської різанини" – правда, тоді знаряддя вбивства святили православні духівники. Але хто з польських глядачів знає такі "тонкощі", щоб запримітити подібні невідповідності. Пересічний поляк, для якого українські реалії загалом "терра інкогніта", а тим паче українська історія, сприйматиме все це за чисту правду", – підкреслив він.

Коли у жовтні минулого року в кінотеатрах Польщі розпочався показ художнього фільму "Волинь", Генеральне консульство Республіки Польщі у Луцьку організувало для волинських істориків, представників польських організацій, громадських активістів перегляд. Щодо вражень, то в основному вони були негативними.

"Я не думаю, що він є якоюсь загрозою для наших взаємних відносин. Фільм, як фільм, – і все. У вас також були фільми про складні часи, я думаю, що все нормально", – висловив свою думку після виходу "Волині" у прокат Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло.