Петро Ластівка створює в Луцьку новий театр "усім на радість"

Колишній художній керівник Волинського облмуздрамтеатру Петро Ластівка розповів в інтерв'ю газеті "День" про про конфлікт між ним та адміністрацією з колективом, наклепи та "відмивання грошей", а також створення нового театру в Луцьку.

"Саме моє втручання в фінансові зловживання директором та адміністрацією і призвели до інсинуації проти мене", – стверджує він.

Збори, на яких йому висловили недовіру, вважає нелегітимними й такими, що суперечать законодавству України. Проти Ластівки найпершими постали ті, кого він просив перейти на півставки, пенсіонери, і хто порушував трудову дисципліну.

"Мене звинувачували в тому, що я хам – що це значить, в чому це проявляється? В тому, що сварю недолугих акторів, котрі запізнюються на репетиції? Так, сварю, бо систематичне порушення дисципліни є неповагою до режисера, театру та професії. В тому, що я роблю зауваження? Але якщо актор постійно забуває текст та мізансцени, як я можу не робити зауваження? У мене така професія – робити зауваження", – підкреслює Ластівка.

Також були звинувачення у "відмиванні" грошей, і водночас ніхто нічого просто не зміг довести. Все це "видали" на телебачення, яке запросили на збори.

"Там є пряме втручання в мої особисті сімейні справи. Є наклепи, які збурили колектив, що став проти мене голосувати. Я не підписував жодного фінансового документа, але, так – наполягав, що треба купити і те, й те, і те, що має бути в театрі. І багато що було куплено, завдяки чому Волинський театр – не зачмухане болото", – продовжує Ластівка.

"Для мене було важливо, щоб театр поїхав на фестиваль "Слов'янські театральні зустрічі" до Чернігова, на гастролі до Києва. Якщо проти мене проголосували 80 осіб – щоправда, не знаю, як рахували голоси, і не впевнений, що актори саме так проголосували – я не вважаю за потрібне нав'язувати себе, якщо люди не хочуть зі мною працювати. Я написав заяву і йду з театру. Хоч що б мені там закидали, але працював на театр, на його розвиток. За моєї каденції відбулося багато гастрольних поїздок, на яких театр не просто виходив "у нуль", а заробляв гроші. На виставах були аншлаги. Театр – це не тільки приміщення. Це стан душі. Це не тільки любов до себе, а й любов та повага до інших, розуміння інших", – каже Ластівка.

Він наголосив, що намагався виховувати колектив, "підтягуючи" його до найкращих зразків, щоби він завжди був у тонусі.

"Театр побудований на тому, що на "возі" сидить багато людей, а до голоблі причеплений один чи пара коней, які все тягнуть. І коли один кінь починає ходити наліво, другий робить те ж саме, вони зашпортуються і разом із тим возом перекидаються. Я бажаю театру, щоби вони не перекинулися і не розтягнули того воза по своїх дворах…", – каже Петро Ластівка.

Режисер збирається "зробити в Луцьку новий театр усім на радість", та навіть уже почав набирати трупу.

"Багато людей погодилось зі мною працювати. Приміщення є. А щодо планів театру цілковитої ясності немає. Директор Анатолій Глива лише сказав, що, згідно з чинним законодавством, має бути оголошено конкурс на заміщення вакантної посади художнього керівника. Наразі ситуація в підвішеному стані. Її можна описати, перефразовуючи жанр вистави "Приборкання норовливої": "Кому – комедія, кому – трагедія, а взагалі – драма", – каже Петро Ластівка.