Поділитись:

Що готують та як святкують Новий рік відомі волиняни (фото)

П'ятниця, 31 грудня 2021, 10:00

Новий рік уже на порозі, отож усі метушаться  в передсвяткових приготуваннях. А дехто у ці дні святкує свої дні народження. 

Як зустрічатимуть Новий рік та що будуть готувати, відомі волиняни розповіли сайту новин Луцька «Конкурент».

Тележурналістка на «Суспільне» Волинь" Лариса Андрійчук:

 

 

Особливих сімейних традицій зустрічі Нового року ми не маємо, особисто я сприймаю це як просто дату в календарі – просто зміна цифри на ньому. Зате новорічно-різдвяні свята  – це вихідні, які ми проводимо разом і в задоволення, ніхто нікуди не поспішає, всі справи максимально завершуємо, відпочиваємо.  Безперечно, це найкращий подарунок.  Звісно, ми обов’язково готуємо один одному сюрпризи, адже це приємна турбота й радість.

Три роки поспіль з чоловіком та донькою ми зустрічали новий рік у Карпатах – і це були найвеселіші, найцікавіші та найнасиченіші мої новорічні дні: каталися на лижах і 31 грудня, і 1 січня, насолоджувалися зимовою красою гір, гуляли серед засніжених ялин. Враження і спогади від таких святкувань значно яскравіші, аніж би ми просто клопоталися біля новорічного столу, продумували страви чи обирали святкові вбрання. Спогади та радісні емоції – це головне, що залишає нам Новий рік. Хай усім волинянам 2022-й принесе казку та здійснення мрій».

Начальниця управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліна Галан:

 

 

 

Новий рік –  це сімейне свято. Вірю в те, що для того, щоб цілий рік бути разом, потрібно і Новий рік зустріти разом. Діти у мене дорослішають, шукають свої компанії, але традиційно під бій курантів ми удома і загадуємо бажання. Ми також можемо бути в гостях чи приймати їх у себе, але завжди намагаємося підбивати підсумки про те, що вдалося зробити протягом року, а що – ні. Робимо фотоколаж, мріємо, загадуємо бажання, п’ємо шампанське, обов’язково на столі багато мандаринів.

Для мене відпочинок – це відпочинок на кухні. Я дуже люблю готувати. Якби я не стала управлінцем, то, певно, відкрила б свою кондитерську чи ресторанний бізнес. Я люблю тішити свою родину стравами, і традиційно кожного року готую щось особливе, і це має бути щось таке, що ще ніколи не куштували. Цього року це буде смачний десерт, рецепт якого я підглянула в журналі.

Ми любимо дарувати і вибирати подарунки. Разом з чоловіком обираємо їх для дітей ще з листопада. Під ялинкою обов’язково лежать підписані красиві подарунки. З самого дитинства діти дуже довго вірили у святого Миколая і в Діда Мороза. Удосвіта прокидалися і шукали свої подарунки.

Директорка Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова:

 

Новий рік я не позиціоную як свято. Це як підсумок життєвого року, прожитих років, оскільки в січні маю день народження. Та й святкування Нового року – не одноразовий захід. Працюю і люблю свою юнацьку бібліотеку, до речі, цьогоріч я тут уже 40 років, отож, новорічні вітання починаються в бібліотеці. Новорічна ніч вдома в колі сім'ї –я, чоловік і кіт Кузя. Спілкування з дітьми, родиною в телефонному режимі, бо ж карантин. Звичайно, традиційно відвідаємо ялинку на Театральному майдані. Загадую на новорічну ніч легенький сніжок, щоб все-таки проглядало небо, згадаю минуле і близьких в ньому, і хочеться миру, благополуччя, доброзичливості і щоб мрії здійснились. Ціную життя і головний подарунок – обняти тих, кого люблю.

Журналістка ІА «Конкурент» Тетяна Грішина:

 

 

 

 

Ми з батьками не мали якихось обов’язкових новорічних традицій. Адже не завжди через специфіку роботи батьків, а згодом і мою, вдавалося навіть бути у новорічну ніч разом. Головне, аби всі хоча б на трішки побули разом за столом. А що на ньому – це вже другорядне питання. Хоча в дитинстві мама балувала нас і тортиками-ялинками, і якимись салатами цікавими. Потім стали обмежуватися якимись легкими канапками зі смачними начинками.

Коли вже у мене з’явилася своя сім’я, то в родині чоловіка більше заведено уваги приділяти Різдву. Я людина не релігійна, але традиції поважаю та приймаю. На мене покладена місія до Миколая нарядити ялинку і щось зробити їсти на Новий рік. Я це сприймаю як час для експериментів і використання кулінарних книг Джеймса Олівера та Євгена Клопотенка, які є на моїй кухні. Чоловік, на відміну від мене, кожного разу трішки хвилюється, що я напартачу з невіданою стравою. Наприклад, якогось року я запікала курку під арахісовою пастою – це було щось дивне, але їстівне. Якщо ж це буде не їстівним, то на цей випадок у нас є картопля, домашня квашена капуста та баночка відмінної тушонки, якими не можливо не наїстися. План Б застосовувати ще не довелося, але, як кажуть, напередодні Нового року все трапляється. Я обираю якусь м’ясну чи рибну основну страву, салат, закуски та десерт. Десертом можуть бути і просто фрукти, а закусками – сири. Олів’є ми не готуємо, бо я плекаю надію, що воно буде в гостях. Кілька разів робила німецький штолен, багато страв було з італійської кухні, типу папарделе з кролятини, різні види різотто, лазаньї, з десертів люблю тірамісу чи панна-коту, бо вони готуються дуже легко. В останні роки полюбила рибу, і, мабуть, цього року надам перевагу їй.

Ну і 2021 рік став для мене роком в ролі мами, тому якщо всі страви до столу готуються довше, аніж годину – це не мої страви.

Представниця Інституту національної пам'яті у Луцьку Леся Бондарук:

 

На жаль чи на щастя, не святкую новорічних свят багато років. Для мене Різдво – свято. І все.

Прессекретарка поліції Волині Марина Балдич:

 

 

Єдина новорічна традиція, яка вже роки існує в нашій сім’ї, – разом зібратися у вечір перед святом у батьківському домі. За сучасними мірками ми дуже велика сім’я, батьки виховали вісім дочок, зараз майже всі створили вже свої сім’ї. Звісно, не всім виходить приїхати, але все ж ви уявляєте масштаби цієї зустрічі. Це для нас дуже особливий і важливий час єднання, можливість підбити підсумки минулого року, подякувати за все, що було, ну і трішки спланувати прийдешній. Напевно, ми одна з непересічних сімей, яка «не заморочується» над тим, що буде на столі. Ми не проводимо пів дня на кухні і з легкістю можемо обійтися без звичного олів’є чи оселедця під шубою. Зазвичай, готуємо щось разом і дуже швидко, бо головне – створити класну атмосферу, яка пам’ятатиметься довго. У нас немає традиції обмінюватися подарунками саме на Новий рік, їх під ялинку отримують лише найменші – племінники.

Головна редакторка ІА «ВолиньPost» Іванка Рудишин:

Насправді я не дуже люблю Новий рік як привід для святкування, більше люблю і сприймаю його як початок нового відліку. Це для мене завжди можливість проаналізувати і зробити особисті висновки. Цього року – висновків дуже багато, бо рік був найскладнішим поки з усіх в особистому плані. Сподіваюся, такий статус буде закріплений за 2021 роком вже назавжди) Не вірю в те, що як зустрінеш – так і проведеш, бо не один раз вже переконувалася в протилежному. Не люблю святкувати Новий рік в гучних компаніях. Мій формат – в затишку з близькими людьми чи людиною, з гірляндами, гарним фільмом, чимось дуже смачним і таким, що приготуєш тільки раз чи два в рік, купою мандаринок і смачним просеко) Минулого року готували лангустини в вершковому соусі.

На подарунках не акцентую, але якісь милі і тематичні дрібнички – завжди доречні у Новий рік)

Двоє волинян святкують дні народження у новорічно-різдвяні свята. Отож, журналістка Ірина Кудря,у якої іменини 6 січня, та луцький адвокат Богдан Ульчак, який народився 14 січня, розповіли про особливості святкувань у ці дні. 

Ірина Кудря:

 

Святкую у колі рідних за столом з 12-ти пісних страв і завжди без торта. Головне страва – солодка кутя, яку готую сама. Гостей у Святвечір, коли мій день народження, ніколи не кликали батьки і ця традиція тепер і в моій сім’ї.

Найоригінальнішим днем народження був, коли під вікна в 00:00 6 січня приїхали друзі і привітали з днем народження. Разом ми випустили в небо повітряні кульки і загадали бажання. Було, що забували, згадували вже надвечір, коли сідали за стіл і саме в цю пору, о 17 годині, я народилась, тоді і вітали.

Люблю, коли дарують емоції, увагу, щось на згадку, те, що буде через роки гріти серце і душу. В дитинстві у цей день ще клали подарунок під ялинку, але тепер я більше роблю різдвяні подарунки рідним і дитині. З роками, подарунків особистих, стає менше.

Доля подарувала мені число 6, воно щасливе для мене. Тому не змінила б нічого. Так мало бути, що мама спішила мене народити, бо хвилювалась, що зміна 7 січня не прийде вчасно в пологовий. Я народилась великою і майже вже дорослою дитиною з вагою 4, 850 і зростом 58 см.

Богдан Ульчак:

Так. День народження святкую. Я ж в душі той же малий хлопчисько!😂Зробив собі за правило завше бути в цей день дома. Зазвичай, це святкова вечеря і лише в колі самоі близькоі родини. Друзі, колеги – в обід.

Я запам'ятав один день народження – дитяче – багато улюблених цукерок «Метеорит» і дерев'яні шахмати. Це було щастя!

Від кого мені вітання дійсно важливі – ті не забувають вітати! Я не вибираю подарунків і не перебираю. Люблю змістовні речі. І найголовніше – не гроші. Я народився на межі 13-14 січня. Батьки обрали 14. Всі запитують, чому я не Василь. Але на той час мама хотіли Богдана. Дякую Богу і батькам і за цей день народин і за ім'я. А ще, що вони мене навчили у житті цінувати найголовніше – моі відносини з Богом!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
13 січня 2022
06 січня 2022
31 грудня 2021
20 грудня 2021
18:59
09 грудня 2021
26 листопада 2021
12:20
27 вересня 2021
16:00
25 липня 2021
20:30
22 червня 2021
29 травня 2021
14:45
09 травня 2021
09:00
13 березня 2021
06 січня 2021
03 січня 2021