Як під Луцьком ростуть новорічні ялинки (фото, відео)
Як тільки випадає перший сніг, насіннєво-селекційний центр волинських лісівників у Гаразджі, у народі відомий, як розсадник, перетворюється на справжнє казкове королівство. Гілки хвойних дерев красиво підкреслені білим, на заметених доріжках видно глибокі сліди, а вздовж огорожі вже стоять рядом розсаджені у горщики новорічні дерева.
Журналісти сайту луцьких новин «Конкурент» пройшлися засніженим розсадником, аби дізнатися, які ялинки цього року тут можна купити, як вони ростуть та скільки коштують.
Офіційно продаж різдвяних красунь почався тільки вчора, 6 грудня, однак ялинки почали замовляти раніше, розповідає лісничий селекційно-насіннєвого центру Роман Марчук. За його словами, сезон починається одразу після першого замовлення, і закінчується останнім. Цікаво, що вже зараз можна обрати дерево собі до смаку, заплатити за нього, і залишити тут до свят. Лісівники позначають замовлені дерева стрічками.
Продають ялинки, які вже досягли п'ятирічного віку. Цього року продаватимуть близько тисячі дерев. По кілька сотень ялини звичайної, ялини колючої, ялини блакитної і сосни кримської, розповідає лісничий Воротнівського лісництва Ілля Шевчук. За його словами, дерев, готових прикрашати домівки волинян, тут росте більше, ніж по тисячі з кожного виду.
Ціна залежить від висоти дерева, однак починається від 200 гривень. Дорожче коштують ялинки у горщиках. Їх ціна може сягнути навіть півтори тисячі гривень при висоті трохи більше, ніж півтора метра.
Ілля Шевчук каже, що найбільш популярні у них традиційні ялина і сосна. Менше людей вибирає ялину блакитну. Рідше купують також дерева у горщиках, хоч це і дуже корисно для природи.
«У догляді ці ялинки не складні. Вони ж ростуть у таких лісових умовах, тому вдома їх треба мінімально підливати, а потім навесні висадити в ґрунт», – говорить він.
Сам лісничий вдома ставить ялинку у горщику, а потім висаджує у себе на подвір'ї, або ж везе до рідні.
При виборі ялинки лучани зважають також на її зручність. Сосна із тих, що довше постоять у теплі. До того ж, прибирати таке дерево легше, ніж ялину з дрібними голочками. Ялинки, яка би не колола руки під час наряджання, кажуть, не знайти. Це та невелика ціна, яку ми платимо за свято у нашому домі, впевнені в селекційно-насіннєвому центрі.
Але лісничий Ілля Шевчук, ніби між іншим, згадує про маловідому дугласію – пишне дерево з довгою м'якою хвоєю. Вона, каже, тут не продається, але саме це дерево, на його думку, найприємніше прикрашати.
У такі сніжні дні їхати до селекційного центру варто якщо не за ялинками, то хоч би за емоціями. Пройтися у тиші, яка порушується хіба що рипінням снігу під ногами, серед високих дерев і запаху хвої – ще те задоволення. І привезти звідси можна не тільки ялинку, але і святковий настрій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: