Поділитись:

Як ми готували фіолетову картоплю. ЕКСПЕРИМЕНТ

Автор: Міла Роспопа |
Неділя, 27 вересня 2020, 14:02

Світ завжди рухається вперед і стрімко змінюється. Навіть те, що здавалося нам найбазовішою основою основ, святою і недоторканою істиною, нині трансформується і несе нові сенси. 

Як от картопля. 

Проста і щира бульба настільки глибоко вкорінилася у побут українців, що нині з нею пов'язують не стільки кулінарний, скільки культурний пласт. Згадайте хоча б безцінні зразки іронії та сарказму, які виросли на поживному ґрунті, з якого нам щороку доводиться викопувати картоплю.

Варена, смажена, запечена, в салатиках з майонезом, універсальна, як Ван Дам, і проста, як один хлопець з Кривого Рогу. Картопля. Теж. Може. Змінитися. 

Уявіть собі олів'є, як вінегрет, і вінегрет, у який не треба класти буряк. Такі шалені метаморфози пропонує нам фіолетова картопля сорту "Солоха", яка все частіше займає презентабельні полиці в українських маркетах, і все далі відтісняє звичні нам "белларозу", "рів'єру", "тайфун" та "санте". І поки ви спокійно їсте свої вареники зі сметаною і нічого не підозрюєте, десь глибоко у родючій українській землі назріває справжня революція. 

Ми в ІА "Конкурент", усвідомлюючи глобальні перспективи і шалені загрози таких змін, вирішили насмажити картоплі.

ХІПСТЕРСЬКИЙ КОРЕНЕПЛІД

Якби цей сорт картоплі був людиною, це точно була би худа і виняткова дівчина із ядучо-фіолетовим волоссям і непоєднуваним одягом. Із тих, які щиро дивуються, коли ви дивитеся на них із подивом. Мовляв, чого ви, все ж ок: крохмаль є, шкірка є - чого вам бракує?

І ніби й нічого не бракує, але вареники фіолетові!

Мусимо зізнатися, що про революцію і витіснення ми трохи перебільшили. Фіолетова картопля "Солоха", хоч і займає помітне місце на прилавку одного луцького маркету, все ж поки не користується шаленою популярністю. Вона швидше екзотична, ніж затребувана. Такий собі овоч для "хіпстерів" – із тих, які готують для івентів з коучами у овпен-спейсах. 

Коштує вона близько 30 гривень за кілограм. Ми купили десь півтора кілограма, і вирішили приготувати їх трьома різними способами. 

КРАЩЕ ВДЯГНІТЬ РУКАВИЧКИ

Перші труднощі з'явилися ще на етапі підготовки овоча. Коли чистиш буряк, то нічого дивного, якщо на руках залишаться яскраві сліди. Від картоплі цього не очікуєш. 

Сліди залишилися на руках, а вода у мисці з почищеною картоплею одразу набула виразно космічного кольору. 

Ми зробили кілька фото, і неспішно перейшли до наступного етапу - нарізання картоплі. Варто зауважити, що якщо рухи ваші незграбні, а ніж негострий, в результаті ви отримаєте щось подібне до того, що отримали ми. Картопля, яку ми вирішили зварити і згодом розпюрешити, була нарізана хаотичними шматочками різного розміру (ми про це ще пошкодуємо) і кинута у воду. Картопля для смаження хотіла бути нарізана тоненькими довгастими шматочками, але не вийшло. Для запікання ми розрізали кілька картоплин вздовж на три частини товщиною приблизно у півтора-два сантиметри. 

І ось картопля в каструлі, на сковорідці та у печі. Приправлена спеціями і великими надіями. 

Спойлер: надії наші були марними.

ЗЕМЛЯНИЙ РЕП'ЯХ

Готували ми "Солоху", як звичайну картоплю. Вже через трохи шматки у сковорідці стали віддалено нагадувати ландшафт якоїсь особливо віддаленої планети. Всередині, однак, вони були кольору Мого-Маленького-Поні із дитячого мультика. Знаєте? 

Схоже трапилося і з картоплинами у печі. Шкірка їх, замість золотистої, стала вугільно-чорною. І тільки яскравий "внутрішній світ" страви утримав нас від проявів картопляного расизму. 

Великі надії ми покладали на шматочки відвареної "Солохи". Щоправда, нас трохи насторожила зелена вода, яка залишилася у каструлі. Чого їй бути зеленою? Картопля ж фіолетова. 

***

Перше, що вирвалося у нашої колеги-журналістки після того, як вона скуштувала фіолетове пюре, було "земляний реп'ях". Пізніше вона деталізувала свої враження:

"Це, знаєш, як бульба, яку щойно викопали з землі, і ти її піднімаєш, і кусаєш просто з землею. Вона брудна і сира, а ти в старих порваних штанах, бо інші у поле не можна, у татовій кофті, їси її просто посеред того поля".

Готова модна картопля добряче віддавала крохмалем, і не мала ніякого іншого вираженого смаку. Вона значно жорсткіша за звичайну, і не надто приємна у приготованому вигляді.  

Ми продовжили дегустацію, і виставили оцінки, як судді у популярних телешоу. Найменше отримала варена картопля (фіолетовим вареникам ще не скоро бути). Далі йшли вугільні шматки картоплі з печі. Найкраще показала себе смажена картопля з часником і купою спецій. 

Але навіть вона опинилася далеко позаду звичайної білої бульби з волинського городу десь у глибокому поліссі. Зі скоринкою, що стає золотою. З грибочками, салатом і соло. І з неповторним запахом, який за лічені секунди повертає у сите і задоволене дитинство. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
24 жовтня 2020
18 жовтня 2020
30 вересня 2020
17 вересня 2020
03 вересня 2020
29 червня 2020
06 червня 2020
01 червня 2020
20 травня 2020
20 квітня 2020
21 березня 2020
09 березня 2020
24 лютого 2020
17 лютого 2020