Сліпі, глухі та без лапок: особливі котики шукають дім у Луцьку (фото)

Про таких котів зазвичай пишуть найжалібніші дописи у соцмережах. 

Вони збирають тонни вподобайок і репостів, але часто так і не отримують найголовнішого – доброго господаря та власний дім. Ці тварини часто турбують тільки волонтерів, які про них піклуються. У когось немає ока чи лапки, хтось нічого не бачить і не чує. Дехто з них має інші "особливості" – наслідок непростого життя. 

Всі вони, однак, мають велике котяче серце, відкрите для світу. І кожен з них більше, ніж всі інші, заслуговує на найкращу людину поруч.

Цей матеріал ми підготували для того, аби допомогти цій людині знайтися. Ось кілька особливих котиків, для яких ви можете стати цілим світом.

Вишукана блондинка із різними очима може здатися дещо грізною. Насправді ж це лагідна і ніжна кішка, яка чимдуж намагається сконцентруватися. Вона ж бо нічого не чує. Кішці приблизно два роки. Вона живе у одному з луцьких підвалів. І хоча там створені всі умови для життя тварини, їй буде значно краще мати свою людину. 

Звертатися до Людмили Цебенко. 

Тримісячна Миша із Червонограда з радістю приїде до своєї людини на Волинь, якщо її людина таки знайдеться. Тваринка обстежена, чиста. Щоправда, око у неї таким вже і залишиться.

За деталями звертайтеся до Olena Baitsar (093 705 23 67). 

Ще одна пухнаста галичанка з міста Сокаль готова приїхати до Луцька, якщо тут знайдеться її людина. 5-місячна Аіша. Стерилізована, вакцинована. Має ваду зору, бачить півтінями. Надконтактна та розумна, ходить до лотка.

Більше питайте за телефоном: 0938006825

А ось і рудий тримісячний красень із Червонограда Айвусь. Після перенесеної хвороби є глухим. На лоток ходить.

Більше про малого питайте за телефоном: +380 (93) 328 31 18 

Суворий молодий Варвар із Луцька має тільки одне око. Інше він втратив у битві з інфекцією. Здоровий і лагідний тримісячний муркотун у їжі не перебірливий. Ходить на лоток.

За котом звертатися до Svetlana Dolgalyova.

Чорна трилапа п'ятимісячна кішка із Луцька втратила одну зі своїх кінцівок у часи безтурботного дитинства. Вона залізла під пасок автомобіля, коли мала всього два місяці. Сьогодні це здорова молода котиця, яка адаптувалася до своєї особливості. Лазить по деревах, ходить на лоток і готова жити повноцінне життя поруч із найкращою людиною евер. 

Більше про дівчинку розповість Ірина Киричук. 

Двоє малюків із Луцька вчаться бачити серцем. Може, їх пухнасті серця шукають саме вас?

По кота і кішку звертатися сюди.

Ці знедолені пухнасти живуть зараз у комунальному підприємстві "Ласка". Вибите око, очі, які виїла інфекція, травмована лапа, що неправильно зрослася, ампутована лапа... Ветерани вуличного життя одного дня опинилися там, де їм точно не місце. Все, чого вони просять від життя – маленький шанс на сім'ю і щастя. 

Звертатися за хвостами можна до Оксани Богданюк.

А щоб не сумніватися, чи саме ці котики вам потрібні, ось невелика бонус-історія про кота Марселя та його людину Елю Серкожаєву. 

"Коли мене просять щось сказати про мого кота «з особливостями», то я завжди дивуюсь і навіть трохи ображаюсь. У нього немає ніяких особливостей, а просто немає одного ока.

І я настільки звикла до цього, що навіть не звертаю на це уваги. Для мене, навпаки, двоокі коти — це коти з «особливостями». Адже все залежить від нашого сприйняття. Бо котики цим точно не переймаються.

Марсель вибрав мене три роки тому. Просто сидів крихітний у кущах і волав так, що доволався до самої глибини мого серденька. Пізніше виявилось, що це не був крик відчаю або прохання про допомогу. Зараз він так само щодня волає, коли хоче їсти, на балкон, води або просто хочеться покричати, дивлячись на стелю.

Одноокий кіт не зробить ваше життя ні гіршим, ні кращим, ніж двоокий. Це саме стосується лап, вух, хвостів, зубів або наявності благородної чи рідкісної породи. Кіт — це завжди весело, муркотливо і ніжно. І саме від вас залежить, який у нього буде характер та настрій.

Єдиний момент, коли я розумію, що мій кіт не бачить на одне око — це коли ми граємось у хованки. Пухнастий заскакує у ванну і ховає своїх 7 кілограм за шторкою для душу. Він дуже добре розуміє принцип гри у хованки, але досі не знає, що має лише одне око. Того половина «зрячого» кота акуратно схована за шторкою, а половина «незрячого» — вайлувато «палить контору». Однак, найголовніше у цій котячій тактиці — якнайщільніше прищурити вушка. Бо саме вони можуть зрадницьки його видати.

Від мене треба лише одне: пройти повз нього зі словами «ну де ж сховався кіт?» Тоді вушка ще більше прищурюються, око закривається і тварина всім тілом втискається у холоду ванну. Тепер він точно невидимий.

І це все, що я можу сказати про свого кота «з особливостями». Бо це просто звичайний котик, який хоче, щоб його любили і чухали за вушком. І йому абсолютно байдуже, скільки у мене очей, кінцівок або зубів. То чому ж ми так переймаємось якимись «особливостями»?"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На обід з котом чи собакою: куди в Луцьку можна прийти з твариною
• Директорка луцької "Ласки" відповіла вбивцям собак
• Безпритульних котів Луцька хочуть визнати частиною екосистеми міста
• Волонтери - не притулок: чому не варто дбати про тварин «чужими руками»