Волонтери - не притулок: чому не варто дбати про тварин «чужими руками»

Попри те, що зоозахисний рух у Луцьку доволі активний, проблема з безпритульними тваринами все ще залишається актуальною. І поки місто і країна відверто її ігнорують, до справи беруться небайдужі громадяни. Так, силами активних лучан у зоомагазинах міста працюють спеціальні знижки для тих, хто опікується бездомними. Також існує притулок сімейного типу, працюють різного роду перетримки, і навть спеціальний фонд, де спільними зусиллями люди фінансують справу порятунку чотирилапих. 

Ця мережа вибудувана настільки добре, що зачасту люди сприймають її, як належне, і звертаються по допомогу волонтерів, ніби ті зобов'язані це робити. Чому волонтери - не притулки, і чому рятувати тварин їх руками - погана ідея, у коментарі ІА "Конкурент" розповіли відомі луцькі зоозахисники. 

Вероніка Цибульська, кінологиня, власниця готелю для тварин "Буржуй", волонтерка

Дбати про тварин, які з вини людини опинились на вулиці - це обов'язок місцевих комунальних служб в першу чергу. А те, чи хочуть і можуть до такої діяльності підключатись громадяни (міста, містечка, села) - це лише акт доброї волі самих громадян, і аж ніяк не їхній обов'язок. 

У всіх країнах, де на вулицях немає безпритульних собак (з котами - трошки інша історія),є велика мережа притулків для тварин різної форми власності (державні, волонтерсьвкі, приватні, сімейні). Без мережі притулків проблему присутності на вулицях безпритульних собак ще жодній країні не вдалось вирішити. Станом на сьогодні в Луцьку немає комунального Притулку - але він був до 2012 року, коли на місці тодішнього Притулку (фактично,замість нього) рішенням Луцької міської ради створили КП "Ласка". Тому, якщо хтось вирішив підібрати з вулиці тварину, але хоче допомогти їй чужими руками - то перекладати весь "процес порятунку " на когось іншого, то, як мінімум, непорядно. Якщо Ви зустріли на вулиці безпритульну тварину - то у цієї тварини вже є ВИ. І кожному цілком під силу все те, що роблять інші люди: взяти до себе додому, виділити зі свого бюджету кошти на ліквання і годування чи звернутись за допомогою про гроші  до інших людей, підлаштувтаи свій робочий графік, докласти зусиль для пошуку постійної сім"ї. 

Разом з тим, по-перше, "зоозахисниками і зооволонтерами" себе називають часто і ті, хто зациклений лише на двох видах тварин: собаки чи коти, і не має ніякого відношення до всього іншого зоосвіту. По-друге, люди без відповідної освіти для роботи з тваринами чи хоча б позитивного досвіду у цьому - теж відносять себе до таких захисників, хоча їхні методи захисту тварин часто суперечать поняттю "добробут тварин". Під таке визначення, на жаль, підпадають "чорні перетримки", де за тваринами немає належного догляду, зооаферисти, які під вивіскою "допомога тваринам" головною метою мають просто збір грошей, просто добросердні люди, яким насправді шкода тварин, і тому вони накопичують у себе завелику кількість тварин, але не мають змоги ні лікувати, ні годувати, ні утримувати в належних умовах. Таку ситуацію я вважаю перехідним етапом, і це все вже проходили інші міста інших країн, де на вулицях немає безпритульних собак, і власне сам зоозахист має більш цивілізовані форми. Має настати той час і в нас, коли в Луцьку та по всій Україні любителі собак та котів дозріють до розуміння необхідності стоврення мережі притулків, і в пергу чергу - державних комунальних притулків. А усі бажаючі присвячувати свій час допомозі твраинам - будуть волонтерами у таких притулках після сеціального навчання. 

Людмила Денисенко, директорка Луцького зоопарку

Не варто до зоопарку підкидати цуценят та кошенят. Тому що у зоопарку не має спеціального відділу, який займався б підкинутими малятами. Час, який витрачається на догляд, лікування підкидишів, забирається у інших тварин зоопарку,  які напряму залежать від доглядачів зоопарку. Натомість, ми завжди пропонуємо тим, хто зносить таких тварин до зоопарку, приходити до нас на вихідні та пропонувати відвідувачам знайдену тваринку. Але до цього потрібно у прямому сенсі долучитись перетримати маля у себе вдома, купати, годувати, прибирати за ним... А так же легше перекинути подальше спасіння на працівників зоопарку. При тому, до зоопарку передають поранених та скалічених диких птахів та тварин, яким, окрім працівників зоопарку, ніхто не надасть відповідну допомогу та реабілітацію. 

Яна Коханюк, власниця ветклініки "Кіт Леопольд", волонтерка

Волонтери - такі ж люди, як і всі інші. Вони так само ходять на роботу, мають сім‘ї. І крадучи свій особистий вільний час, витрачають його на допомогу безпритульним тваринам. За власний кошт лікують та стерилізують. І не тому, що заробляють багато. Зачасту це люди, які не мають достатнього доходу для себе, не те, що на волонтерство. Вони роблять це просто тому, що їм не байдуже. Ці люди не мають ні доходу від допомоги тваринам, ні підтримки, ні якогось «державного фінансування», подарованих приміщень для утримання та перетримки тварин. І допомагаючи тваринці, потрібно зрозуміти: або ти це робиш від початку - до кінця, або не роби нічого взагалі. Тому що знайти тваринку і намагатись потім перекинути її на когось - це не допомога.

Можу ще додати, що волонтери скоро зникнуть, як такі, тому що не мають ніякої підтримки, навіть моральної. До речі, моральна підтримка часто значно важливіша, ніж матеріальна.

Оксана Богданюк, директорка КП "Ласка"

На території КП “Ласка" категорично заборонене перебування безпритульних кошенят та цуценят через високу можливість підхоплення ними інфекцій від дорослих безпритульних тварин, які щоденно надходять на підприємство. Як наслідок, малюки помирають у муках. "Ласка" - не притулок. "Ласка" - стерилізаційний центр. Базова місія підприємства - регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами (шляхом стерилізації) та популяризація адопції.

Вадим Нечаєв, засновник фонду для допомоги тваринам

Напевно, кожен, хто бере участь у допомозі безпритульним тваринам, стикався с ситуацією, коли вам телефонують або пишуть зі словами "ми тут знайшли собачку (кішку, щеня, котеня), скажіть куди її можна прилаштувати, бо ми собі взяти не можемо, а ви ж допомагаєте тваринам". В такому випадку завжди пояснюю, що я допомагаю волонтерам з організацією фінансування на лікування та стерилізацію, а надавати послуги притулку не маю можливості. Раджу за допомогою та порадою звертатись у ФБ-групу «Загублені та Знайдені Тварини . Луцьк та Волинська обл.». 

В цій групі найбільша кількість волонтерів-зоозахисників, які можуть дати пораду, як вчинити. Але, на жаль, в більшості випадків вони можуть надати тільки тимчасовий прихисток тварині, яка потребує допомоги. Волонтери - це такі самі громадяни України, як і інші. В них нема державного фінансування, їм не допомагають грантами закордонні фонди, їх бюджет обмежений, а можливості не перевищують можливості звичайної пересічної людини. Та й потреби в них ті самі, що і у інших – робота, сім’я, діти, батьки, відпочинок та дозвілля. Крім того, в кожного, напевно, по декілька тварин, що живуть в квартирі чи будинку вже давно та на постійній основі. І збільшувати кількість тварин на своїй житловій площі до безкінечності неможливо. 

Якщо ви дійсно хочете допомогти, то беріть тварин під свою опіку, несіть в ветеринарну клініку, організуйте транспорт, тимчасову перетримку та пошук майбутніх хазяїв. А якщо у вас виникнуть потреби у коштах, якщо ви не в змозі самі оплатити великі рахунки, то звертайтесь до нас в групу, ми організуємо збір фінансової допомоги для вас. 

Часто волонтери стикаються з проблемою «підкидання». Це коли ви виходите за двері або ворота, а вас чекає сюрприз у вигляді коробочки з цуценятами/кошенятами або травмованої дорослої тварини. Це так «добрі люди», з самих «найщиріщих» намірів вирішили проблему з допомогою тварині. Сам нещодавно стикнувся з такою ситуацією. Спочатку побачив на ФБ, що на підприємстві знайшли кошеня, яке забилось в вентиляційну систему та йому шукали нову домівку. Дописувачка написала, що кошеня прилаштоване в моєму районі, начебто його забрала прибиральниця, яка знайшла йому родину. А через добу ми з сусідами шукали в своєму під’їзді, звідки лине нявчання. Добу ходили по підвалу та біля вікон, а воно залізло між сходовими маршами. Зауважу, що під’їзд має обмежений доступ. Витягли, забрав до себе, виклав на ФБ пост та фото з переляканими очима. І тут мені підказують, що воно дивним чином нагадує саме те, що залізло у вентиляцію. Звірили два фото, так і є. Тоді я зрозумів, що малось на увазі, коли писали про «прилаштування». Прилаштували до мене – «я ж волонтер». Наразі Фрейя склала компанію Геллі та Асі та вважає себе повністю прилаштованою.

Катерина Хоміч, волонтерка

Людям важливо просто зрозуміти, що "волонтер" - це звичайна людина. Ти, я, він, вона. Це не професія, не робота, на яку з 9 до 18, і можна забути про все до наступного ранку. Волонтер - не швидка допомога. Тому, якщо раптом, йдучи по вулиці, ти бачиш, що комусь пухнастому потрібна допомога, то включаєш в собі цю функцію і допомагаєш, а не дістаєш телефон, щоб перекласти це на когось. Можна почати з малого. Наприклад, влітку, купуючи собі холодну каву, захопити стакан води для песика, що лежить під сонцем на зупинці.. Купуючи собі обід, взяти пакетик корму або дешевий паштетик для пухнастих жебраків біля магазину. 

Що можна зробити, щоб допомогти? 

- не пройти повз тварину, якій необхідна допомога. Написати в групу, завезти у лікарню
- налити водички або підгодувати безпритульну тварину
- немає часу, допомогти хоча б мінімально у фонд, або допомогти фінансово з лікуванням якоїсь певної тваринки.
- взяти на перетримку. Дуже важливий пункт. Часто тварину не вдається врятувати, бо немає місця, де б вона змогла перебувати період лікування/соціалізації. 
- спробувати прилаштувати котика/песика. Інтернет, друзі, знайомі.. все можливо! 
- взяти собі. Це найкраще, що може зробити кожен.
- обираючи між метисом і звичайною безпритульною, просто обрати друге і стати світом для тієї тваринки

Повірте, ті, кого називають «волонтерами» , часто завантажені більше максимуму. Допоможіть їм, допоможіть безпритульним, просто роблячи самостійні кроки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На обід з котом чи собакою: куди в Луцьку можна прийти з твариною
• Директорка луцької "Ласки" відповіла вбивцям собак
• Безпритульних котів Луцька хочуть визнати частиною екосистеми міста