Яким може бути новий парк за 40 млн вздовж Набережної у Луцьку (фото)

У Луцьку обговорювали проєкт створення «дикого парку» на березі Стиру між вулицями Ковельська та Шевченка.

Про це пише Марія Бондарчук на misto.media.

Воркшоп «Набережна у Луцьку. Яким має бути парк?», який організували ГО «місто.ребут» (Луцьк) за ініціативи платформи «Алгоритм дій» тривав протягом 28—29 серпня у центрі Дія.Бізнес.

Модераторами зустрічі стала команда архітекторів, дизайнерів та урбаністів з Києва та Львова: Анастасія Гулевата, Павло Білик та Валерія Полянська. Вони, зокрема, займалися проєктуванням території Каховського водосховища в Нововоронцовці, парку в Чернівцях тощо.

Громада — головний голос проєкту

На думку експертів, ефективне проєктування можливе лише за умови створення партисипаційного дизайну — максимального залучення до обговорення проєкту усіх потенційних користувачів цієї території.

Для цього організатори воркшопу попередньо анкетували лучан, яким вони бачать розвиток парку.

За два тижні відгукнулося 223 респонденти, що для Луцька є невеликою вибіркою, тому опитування продовжується. Попередні результати показали, що жителі міста цінують парк за багату природу і водойму, а також за можливість рибалити на цій території. Втім, захаращеність місцевості не дозволяє тут комфортно відпочивати.

Протягом двох днів лучани разом з експертами досліджували ділянку майбутнього парку, вивчали довколишню інфраструктуру, аналізували потреби цільової аудиторії. Учасники з’ясували, що значна частина потенційних відвідувачів парку — мешканці житлових комплексів, що знаходяться через дорогу, учні ліцею № 3, студенти Інституту культури і мистецтв ВНУ, а також лучники, які проводять тренування на території навчального корпусу вишу.

Польові дослідження Набережної

Ефективний метод дослідження ділянки парку та потреб споживача — це SWOT-аналіз.

Польове дослідження території майбутнього парку дозволило учасникам воркшопу виявити перспективні точки планування:

• велика площа ділянки майбутнього парку (10 га), що дозволить реалізувати усі запити громади;

• вихід до річки як можливість розвивати популярний серед лучан сплав на човнах, байдарках, а також створити зручне місце для рибалок;

• наближеність до центру, що створить можливість поєднання різних частин міста в точці парку;

• багата природа та стійка екосистема, які дозволять використовувати цю ділянку як з навчальною метою (вивчення біорізноманіття болота, дослідження різних видів рослин, тварин, комах та птахів), так і для відпочинку та реабілітації;

• красива місяцевидна водойма та поселення сімейства бобрів неподалік;

• мистецький потенціал (наявність муралів на опорах мостів).

Разом із тим учасники воркшопу побачили деякі загрози та недоліки, які необхідно врахувати при проєктуванні парку:

• занедбаність ділянки, яку давно не чистили від чагарника, бур’янів, алергічних рослин, а також присутність дерев, уражених шкідниками;

• насичений автомобільний рух, що створює значний шум;

• аварійний стан мосту на вулиці Шевченка;

• ділянка недоступна для маломобільних груп населення;

• часті підтоплення узбережжя;

• слизький берег, відсутність комунікацій та громадської вбиральні.

Яким бачать парк лучани

У підсумку кожен учасник воркшопу запропонував власні ідеї організації простору парку, відповідно до особливостей ландшафту, інфраструктури та потреб потенційних відвідувачів, а саме:

• створити інклюзивний доступ до парку у вигляді зручних сходів та пандусів;

• провести освітлення на ділянці;

• побудувати міську вбиральню поблизу зупинок громадського транспорту;

• створити місце для вигулу собак;

• організувати спортивну зону (футбольне поле, територію для тренування лучників, зони для скейтбордингу тощо);

• запланувати систему бігових та велодоріжок, максимально інтегрованих у природний ландшафт, а також велостоянок по всій території парку;

• облаштувати зручний пірс для рибалок;

• на спуску в парк від проїжджої частини створити амфітеатр для проведення занять школярів та студентів;

• відвести простір для пленерів художників;

• використати опори мостів як місце для муралів;

• організувати зони для сімейного відпочинку та пікніків зі зручними лавками та столиками, а поруч розмістити дитячі ігрові майданчики.

Облаштування парку відведе звідти специфічну публіку і привабить молодь, студентів, сім’ї. Ніхто не йде пити пиво туди, де гуляють мами з дітьми або тренуються спортсмени. Ми формуємо територію, а територія — формує нас.

Анастасія Гулевата

 

архітекторка, урбаністка

Урбаністи відзначили цікаві ідеї учасників воркшопу. Серед них:

• організація тренувально-реабілітаційної території для військових;

• створення місць для дитячих ігор з водою і піском;

• екологічне використання дерев, які планують зрізати (створення лавок, дерев’яних доріжок, скульптур і будиночків для комах).

Усі присутні виступили за необхідність збереження природної камерності території і не перенасичення її функціями. Результати роботи воркшопу організатори обіцяють показати в соцмережах за два тижні. Напрацювання будуть у вільному доступі для подальшого застосування при реалізаціях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Як влада Луцька робить елітному будівництву олігархів парк «на халяву»
• Цілий район Луцька може «паралізувати» через будівництво олігархів
• На Володимирській у Луцьку – незаконне будівництво, – депутат (фото)
• Експертку, яка розробила генплан Луцька, шокувала забудова на місці «Електротермометрії» (відео)