Вогонь на дереві: на Поліссі знайшли незвичайний гриб, який оживає після полум'я (фото)
Після лісової пожежі важко повірити, що на випаленій землі знову може зародитися життя. Обвуглені дерева, чорний попіл, понівечена рослинність – здається, вогонь не залишив нічого живого. Але природа має дивовижні механізми відновлення. І один із них пов’язаний із маленьким грибом, який буквально чекає на пожежу.
Йдеться про піронему (Pyronema) – незвичайний гриб, який належить до групи так званих вогнелюбних, або пірофільних, грибів. Його поява на згарищах – одна з найцікавіших природних реакцій на лісові пожежі. Про цього незвичайного мешканця випалених територій розповіли у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Гриб, якому потрібен вогонь
На відміну від більшості звичних нам грибів, піронема не шукає затінку, вологи та спокою лісової підстилки. Її можна зустріти саме там, де нещодавно пройшла пожежа: на обгорілому ґрунті, серед попелу та вуглинок.
Секрет такої незвичайної пристосованості полягає в особливій реакції на вогонь. Спори гриба або інші його стійкі структури можуть зберігатися в ґрунті до сприятливого моменту. Висока температура та хімічні зміни, які відбуваються під час горіння, здатні запускати їхнє проростання.
Після пожежі також зменшується конкуренція з боку багатьох інших ґрунтових мікроорганізмів. Тож піронема отримує можливість швидко освоювати територію, на якій ще зовсім недавно вирувало полум’я.
Маленькі помаранчеві чашечки замість звичних шапинок
Побачити піронему можна не одразу. Її плодові тіла дуже маленькі – зазвичай близько одного міліметра в діаметрі. Вони мають вигляд крихітних чашечок або подушечок рожевого, коралового, помаранчевого чи червонуватого кольору.
Ці утворення часто ростуть настільки щільно, що з відстані здаються суцільною яскравою плямою на чорній землі. Якщо придивитися ближче, можна розгледіти окремі грибочки. Під ними нерідко є тонка білувата мережа грибниці – міцелію, яка розростається по поверхні ґрунту.
Піронема належить до сумчастих грибів (Ascomycota), родини Pyronemataceae. Її чашоподібні плодові тіла називають апотеціями. Саме в них формуються спори, за допомогою яких гриб розмножується.
Цікаво, що в Україні зафіксували щонайменше два види цього роду – Pyronema domesticum та Pyronema omphalodes. Вони дуже схожі зовні, тому для точного визначення виду потрібне мікроскопічне дослідження.
Не просто виживає після вогню, а допомагає переробляти його наслідки
Найцікавіше в піронемі – не її незвичайний вигляд, а здатність працювати з тим, що залишилося після пожежі.
Під час горіння частина органічних речовин перетворюється на так звану пірогенну органічну речовину – складні сполуки, що містяться у вугіллі та обвуглених рештках рослин. Для багатьох організмів такі матеріали важкодоступні.
Однак дослідження показали, що Pyronema domesticum здатна використовувати навіть ці продукти горіння. Вчені з'ясували, що гриб може розщеплювати частину складних ароматичних сполук, засвоювати отриманий вуглець і перетворювати його на інші речовини. Це допомагає повертати частину вуглецю з обвуглених залишків до біологічного кругообігу.
Тобто піронема не просто з'являється там, де пройшов вогонь. Вона бере участь у переробці органічних решток і ґрунтових процесах, які відбуваються на початкових етапах відновлення екосистеми.
Ще одна її особливість – швидкість. За сприятливих умов грибниця може дуже швидко розростатися та освоювати нові ділянки. У лабораторних експериментах значне збільшення кількості піронеми в ґрунті фіксували вже приблизно через два тижні після штучного випалювання.
Чи є піронема на Волині?
Так, цей гриб не є екзотичною знахідкою лише для далеких континентів. Наукова публікація «Contribution to study of the pyrophilous fungi of Ukraine», присвячена вивченню вогнелюбних грибів, зазначає, що Pyronema domesticum зареєстрована в Україні, зокрема на Волині, а також у Київській, Харківській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Дослідники також описали знахідки цього виду на місцях колишніх багать – на обгорілому ґрунті та деревині. В одному з випадків гриб виявили серед мохів на випаленій ділянці.
Це означає, що незвичайного мешканця згарищ можна зустріти і в українських лісах. Щоправда, його крихітні розміри роблять такі знахідки непомітними для пересічних відвідувачів.
Чи можна збирати та вживати цей гриб?
Піронема не належить до звичних їстівних грибів. Надійних підтверджень її харчової цінності чи лікувальних властивостей немає. До того ж через мікроскопічні розміри плодових тіл вона не становить інтересу для традиційного грибного збору.
Її справжня цінність – екологічна. Це один із природних організмів-першопрохідців, який освоює території після пожеж і бере участь у складних процесах відновлення ґрунту.
І хоча поява піронеми зовсім не означає, що спалений ліс швидко повернеться до попереднього стану, вона нагадує: навіть після масштабного руйнування природні процеси не зупиняються.
Іноді першим символом нового життя стає не зелений паросток і не молоде дерево, а крихітний помаранчевий гриб, який розквітає просто на чорному попелищі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.