Як допомогти дитині повернутися до навчання: поради від МОЗ
У 2024 році навчальний рік для українських школярів розпочнеться 2 вересня. Для деяких дітей повернення за парти після тривалого періоду канікул може стати стресовим періодом, в який вони потребують особливої підтримки.
Про це пише УП.Життя.
Посприяти більш легкому та продуктивному початку навчання можуть їхні рідні, переконані в Міністерстві охорони здоров’я.
У відомстві дали поради і прокоментували сфери життя дитини, на які варто звернути особливу увагу в цей період.
Фізичне та психічне здоров’я
Як зазначають у Міністерстві охорони здоров’я, з початком навчання у школярів різко змінюється рівень навантаження.Саме тому батькам та рідним варто не оминати увагою фізичне та психічне самопочуття дитини.
У відомстві радять перед початком навчального року провести для дитини профілактичне обстеження, яке зможе підсвітити вразливі місця і запобігти серйозним проблемам зі здоров’ям.
Деяким дітям, особливо молодшого шкільного віку, відсутність батьків під час занять у закладах освіти може стати випробуванням розлукою.
Психологиня Світлана Ройз рекомендує в такі моменти обережно стимулювати дитину до більшої самостійності. Також у нагоді стануть записки із словами підтримки, які рідні можуть вкладати в рюкзаки школярика в перші тижні вересня.
"Для дітей різного віку можна підготувати дармовиси, іграшки тощо, чого можна було б торкатись чи стискати в руці у разі хвилювання", – додають у МОЗ.
Розпорядок дня
Крім того, батькам варто звернути увагу на режим дня дитини, аби сон дитини був міцним і безперервним. Попри неможливість вберегти школяра від ракетної небезпеки, яку можуть оголосити вночі, рідні можуть:
- вимикати екрани електроприладів, зокрема телефонів та телевізорів, за годину до сну;
- практикувати традицію розслаблення перед сном – вона може передбачати прослуховування заспокійливої музики, читання тощо;
- щодня лягати в один і той же час;
- додати в життя щоденну фізичну активність, як-от ранкову руханку, прогулянку, танці чи біг.
Раціон
У Міністерстві охорони здоров’я радять стежити за харчуванням. Там нагадують, що основу раціону мають становити сезонні фрукти, овочі, продукти з високим вмістом клітковини та корисних жирів.
Натомість краще скоротити споживання солодких продуктів та напоїв. Допомогти дотримуватися збалансованого раціону можуть правила "тарілки здорового харчування".
Безпека
Важливо обговорити з дитиною питання безпеки на випадок виникнення небезпеки її життю чи здоров’ю. Варто показати їй місця, де розташовані укриття, домовитися про дії у випадку повітряної тривоги з урахуванням особливостей перебування, як-от у транспорті чи вдома.
Якщо дитина користується телефоном, необхідно також узгодити спосіб і час зв’язку з нею, додають у відомстві.
Стосунки та толерантне спілкування
У МОЗ вважають, що перед початком навчання варто пояснити школяреві правила коректної поведінки з однокласниками, зокрема тими, що мають інвалідність або труднощі розвитку.
"Поясніть, що всі люди – різні і що "несхожий" не означає "поганий", – зауважують там.
Не варто оминати і теми булінгу (цькування) і пояснити, що дитина у випадку небажаної поведінки може звернутися за допомогою до батьків та інших дорослих.
Якщо дитина переживає досвід втрати, важливо розповісти про це вчителю або класному керівнику. Школярам корисно дізнатися від батьків про особливості толерантного спілкування з однолітками, які втратили близьких.
Навчання та емоції
"Для тих, хто йде до школи не вперше, важливо пам’ятати, що влітку відбувається "відкат" у знаннях. До цього приєднується ще й стрес від війни – а це погіршує пам’ять. Крім того, датися в знаки може онлайн формат та відмінності в програмах – це може впливати на рівень знань.
Тож ставтеся з розумінням і терпінням до результатів свого школяра, дайте час на адаптацію", – радять у МОЗ.
Аби уникнути перевантаження дитини, краще приділити більшу увагу якісному сну та режиму дня, аби полегшити адаптаційний період. У відомстві зазначають, що це також створить необхідні умови для відновлення когнітивних здібностей.
Батьки, говорять у МОЗ, мають враховувати і бути готовими до того, що тривалий стрес у дітей може викликати дві протилежні реакції – гіперактивність та загальмованість. Тому коли школярі відчувають безпеку поруч з рідними, вони можуть демонструвати роздратування, агресію чи надмірну активність.
У міністерстві додають, що діти мають схильність швидко втомлюватися. Водночас темп навчання для кожного може бути різним – дітям важливо говорити про те, що це нормально. Для батьків така особливість дитячого організму – привід частіше робити паузи в навчання або переходити до іншого виду діяльності.
Школярі після відновлення навчання мають ризики стикнутися із навантаженням спілкуванням, що здатне викликати перевтому. Цей стан може проявлятися як дратівливість, розгубленість, плач чи агресія, пояснюють у МОЗ.
У випадку виникнення такої поведінки в міністерстві радять бути уважними до дитини і намагатися допомогти впоратися з емоціями в безпечний для неї спосіб – за допомогою ігор та спеціальних вправ.
"Варто пам’ятати, що діти молодшого шкільного віку ще не вміють давати раду своїм почуттям, тому негативні емоції та незадоволені потреби часто можуть знаходити вихід у вигляді агресивних дій. Злість часто виростає з відчуття небезпеки. Проявити злість легше, ніж усвідомити страх. Вона також може бути проявом безсилля, розчарування, почуття провини. Вийти з цього стану у недеструктивний спосіб – безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо, – допоможуть ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії", – зазначають у відомстві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: