Вчені помітили велике виверження з крижаної вулканічної комети

Астрономи спостерігали великий спалах з вулканічної комети, що пролітає через Сонячну систему. Під час виверження в космос було викинуто понад 1 млн тонн речовини.

Вулканічна комета 29P, відома як комета Швассмана – Вахмана 1, має ширину близько 60 км і проходить орбіту навколо Сонця за 14,9 року. Вважається, що вона є вулканічно найактивнішою кометою в Сонячній системі. За даними NASA, це одна з приблизно 100 комет, відомих як «кентаври», яких витіснили з поясу Койпера (кільця крижаних комет, що ховаються за Нептуном) на ближчу орбіту навколо Сонця між орбітами Юпітера і Нептуна

Наприкінці листопада астроном-любитель Патрік Віггінс помітив, що 29P різко збільшила свою яскравість. Подальші спостереження, зроблені іншими астрономами, показали, що цей сплеск був результатом масивного вулканічного виверження – другого за величиною на 29P за останні 12 років. За вибухом помітили два менших спалахи.

На відміну від вулканів на Землі, які викидають з мантії розпечену магму і попіл, 29P «випльовує» зі свого ядра надзвичайно холодні гази та лід. Цей незвичайний тип вулканічної активності відомий як кріовулканізм, або «холодний вулканізм». Кріовулканічні тіла, серед яких супутники Енцелад Сатурна, Європа Юпітера і Тритон Нептуна, мають поверхневу кору, що оточує тверде крижане ядро. З часом випромінювання Сонця може призвести до того, що крижані надра комет переходять з твердого стану в газовий, і це викликає наростання тиску під корою. Коли сонячне випромінювання також послаблює кору, цей тиск призводить до розтріскування зовнішньої оболонки, і кріомагма вилітає в космос.

В таких кометах кріомагма складається переважно з монооксиду вуглецю (чадного газу) і нітрогену, а також деяких крижаних твердих речовин і рідких вуглеводнів. Як пишуть представники NASA, вони, можливо, входять до складу «сировини, з якої зародилося життя на Землі». Викид від останнього виверження 29Р простягнувся на відстань до 56 тис. км від комети та рухався зі швидкістю до 1295 км/год. Шлейф складався приблизно з понад одного мільйона тонн речовини і утворив неправильну форму, що дозволяє припустити, що виверження відбулося з однієї точки або області на поверхні комети.

Ці спостереження підтверджують попередні дослідження, які припускають, що виверження 29P пов’язані з її обертанням. Науковці вважають, що повільніше обертання комети призводить до того, що сонячне випромінювання поглинається на ній нерівномірно, що і викликає виверження.

Дослідники також підозрюють, що найвибухонебезпечніші виверження 29P слідують циклу, заснованому на орбіті комети навколо Сонця. Ряд великих вивержень було виявлено в період між 2008 і 2010 роками, і тепер два масивних вибухи сталися протягом останніх двох років. Тому цілком ймовірно, що до кінця 2023 року відбудеться ще щонайменше одне велике виверження. Космічний телескоп Джеймса Вебба планує ближче познайомитися з 29P на початку наступного року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Як день переходить у ніч: NASA показала неймовірне фото з космосу
• На поверхні Марсу є вода – NASA (фото)