«Принесеш в подолі», або Чому вагітніють школярки – пояснення луцької психологині

Вона завагітніла, коли навчалася у 10 класі. Лікарці навіть моторошно було брати в руки її історію.

– Тебе хоч перевели в 11 клас? – запитала.

– Так, – відповіла дівчинка.

Потім в неї усе буде добре: дівчина народить здорового хлопчика і вийде заміж за його батька. Її гарно приймуть у новій родині, хоча спочатку там й чути не хотіли про майбутнього онука.

Таких вагітних в акушер-гінеколога Волинського обласного перинатального центру Ольги Тригуб було дуже багато. Їх вона пам'ятає й досі, бо з підлітками працювати важче.

У минулому році в перинатальному центрі мамами стали 26 неповнолітніх. Усі пологи, на щастя, минули без особливих ускладнень. І навіть народилася одна двійня. Проте рання вагітність в Україні, та й на Волині зокрема, все ж залишається соціальною проблемою.

«Мама і бабуся теж народжували в 16»

Ольга Тригуб розповідає, якщо вагітність наступає у здорового підлітка, то й, відповідно, протікає без ускладнень. Хоча, звичайно, організм не повністю зрілий, тому для нього це велике фізичне й моральне навантаження. Головне, аби дитина своєчасно отримала допомогу, консультації і рекомендації. Якщо підліток не може розповісти про те, що сталося, матері, то з 14 років має право звернутися до лікаря самостійно.

«Не потрібно намагатися позбутися дитини якимись методами, які написані в інтернеті – це неприпустимо. Навряд чи таким методом дівчинка перерве вагітність, але те що вона наробить великої шкоди як для себе, так і для плода, – це гаранатовано», – каже лікарка.

Якщо дитина зробить аборт, то в подальшому вона може більше не мати власних дітей.

Серед ускладнень, які можуть виникнути при ранній вагітності, є високий кров'яний тиск, передчасні пологи, анемія, внутрішньоутробна затримка росту плода, низька вага новонароджених.

«Чимало підлітків вагітніють внаслідок випадкових зв'язків, тому мають вищий рівень інфекцій, які передаються статевим шляхом, що є небезпечним для майбутньої дитини. Вони частіше зловживають алкоголем, наркотиками, палять», – розповідає Ольга Тригуб.

Підліткова вагітність, за її словами, – це правдивий індикатор морального здоров'я суспільства. Чим більше одиноких малолітніх мам, тим вища відповідальність членів суспільства і спостерігається байдужість до майбутнього покоління. Часто вагітніють дівчата з неблагополучних сімей. І чи не ключовим у подальшому розвитку подій є їхні стосунки з батьками, з майбутнім батьком дитини та його родиною. На щастя, усі вагітності, які вела Ольга Тригуб, протікали добре. Проте не все складалося гаразд в подальшому, бо не всі дівчата потім змогли створити сім'ю.

«Була пацієнтка, яка ходила в 10 клас. В неї мама і бабуся також народжували  в 16. Тому там була підтримка в сім'ї. А так бувають різні ситуації. Головне, щоб дитина вчасно розповіла про проблему. Вона повинна знати, що на неї очікує, на що їй розраховувати. І це треба зробити якомога раніше", – каже лікарка.

До слова, в перинатальному центрі працює психолог, яка надає допомогу неповнолітнім.

«Телефонують ті, хто перервав вагітність»

У Луцьку є «LIFE ЦЕНТР» для жінок з кризовою вагітністю. Там можна зробити безкоштовний тест на вагітність та отримати консультацію, інформацію про розвиток дитини, аборти та його методи, наслідки, зокрема, і психологічні. Як розповідає керівниця центру Анна Жовнір, за допомогою переважно звертаються ті діти, де у виховання не включені батьки.

«Багато дівчаток з районів телефонують. Також  ті, хто не може приїхати і навіть купити тест на вагітність. Часто ми не знаємо, яка доля склалася у підлітка, бо вони спочатку телефонують, а потім вимикають телефон. Ми ж не маємо права їх шукати чи якось, скажемо, переслідувати. Буває, звісно, що потім телефонують, але переважно ті, що наважилися на переривання вагітності", – розповідає Анна Жовнір.

Пригадує, були різні випадки. Буває, батьки підтримують дочок і навіть оформляють опікунство над внуками, коли ті народжуються.

Але останній дзвінок, який отримала керівниця центру, був про переривання вагітності.

«Дівчинка розповіла, що послухала лікарку і випила таблетку. Тепер шкодує про це. Проте вже було пізно. На мою думку, лікарка однобоко висвітлила ситуацію. Потім ми не змогли зв'язатися з дитиною, бо та вимкнула телефон», – пригадує Анна Жовнір.

«Важко там, де неблагополучні сім'ї»

Кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки Ірина Грицюк розповідає, що підлітковість – період, коли на поведінку впливають дуже багато речей. Наприклад, це невміння регулювати свої бажання і стосунки з ровесниками, це бажання експериментувати, бути дорослим, уникати контролю старших. А сексуальні стосунки можуть стати як вибір реакції і прояв своєї дорослості. Може бути також страх самотності, страх відділення від групи – коли з дитиною не будуть дружити, будуть вважати «не такою».  Якщо батьки часто хочуть контролювати дітей, тоді це може стати формою протесту.

«Такі слова як «секс» та «сексуальність» – це привабливі для підлітка слова. Дослідження сексу відбувається передусім з цікавості. Це – інтрига, таємниця, недоступність.Коли підвищується гормональний фон і проявляється імпульсивність, загальна активність, то вони стимулють різні прояви поведінки і, власне, спрямовані на отримання винагроди, задоволення, визнання. Ставлення до сексу змінюється. Підлітком потім починає рухати очікування задоволення, люди протилежної статі стають для них сексуально привабливими, їх збуджує очікування тілесного контакту», – пояснює психологиня.

За її словами, найчастіше спонукає підлітка до статевих стосунків потреба бути бажаним, бути в статусі і визнані, потреба встановити з кимось особливі взаємини, бажання догодити, втеча від нудьги або від самотності, відсутність внутрішніх кордонів і нездатність казати «ні». Підтвердження власної привабливості, бажання мати досвід. Але значно рідше стосунки у підлітковому віці є проявом любові.

В європейських країнах низький рівень народжуванності в ранньому віці, тому що там впроваджені уроки сексуальнго виховання.

«Там про це багато говорять, організовують лекції, де говорять про проблеми ранної вагітності і про засоби контрацепції. А наші діти починають збирати цю інформацію самостійно. Дуже важливо знати батькам те, що орієнтиром у сексуальному розвитку їхніх дітей мають бути не однолітки, не інтернет, а все-таки теплі довірливі стосунки», – розповідає Ірина Грицюк.

Психологиня радить батькам навчитися слухати дитину, зважати на те, кого вона ставить собі у приклад, до чого проявляє інтерес, не критикувати дитину, а аналізувати, не ідеалізувати, а бачити переваги  і недоліки, не сліпо довіряти, а перевіряти, пояснювти, уточнювати.

«Батьківські установки завжди діють. Дуже часто чуємо: йдеш гуляти і зараз принесеш мені в подолі. Ми ще своїми словами вміємо програмувати своїх дітей. Але коли дитина йде з друзями, потрібно казати, що вона у вас найкраща і ви впевнені, що вона не наробить дурниць», – радить Ірина Грицюк.

Історій про вагітність немало і за кожною ховається людська доля. У підлітків немає нікого, окрім нас, дорослих, і лише ми можемо підказати їм, як правильно далі діяти. Звісно, дітям, у яких довірливі стосунки з батьками, у житті легше. Важко там, де сім'ї неблагополучні.

«Страх бути не зрозумілим настільки великий, що навіть якщо стосунки з батьками хороші, дітям все одно буде важко про це говорити. Дівчинку буде страшити і аборт, і те, що потрібно народжувати. Дитина повинна зрозуміти, що вона вже не дитина. І тут на допомогу можуть прийти тільки дорослі", – каже Ірина Грицюк.

• У Волинському перинатальному центрі народилася п'ята трійня (відео)
• Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про секс, проституцію і контрацептиви
• Імунітет на двох: вагітні лучанки розповіли, чому (не)щеплювалися від COVID-19