Поділитись:

Що думає Бог: релігійні діячі Луцька про фемінізм і «позитивну дискримінацію»

Понеділок, 10 січня 2022, 08:00

Фемінізм – це жіночий рух, спрямований на боротьбу проти насильства над жінками, сексизму і гендерних стереотипів. Здавалось би, у демократичному суспільстві не мали б виникати такі рухи. Адже у насправді вільному і щасливому суспільстві не мало б бути насильства чи будь-якої дискримінації. Але феміністичний рух існує і набирає обертів по всьому світу, в тому числі – в Україні. А це сигнал про те, що щось у нашому суспільстві йде не так.

Якась частина жінок не вважає, що має насправді рівні права і можливості з чоловіками. Хтось прагне підкреслити свою незалежність від чоловіка, і разом із чоловічими можливостями перебирає на себе й чоловічі обов'язки. Жінки успішно опановують професії, які споконвічно вважалися чоловічими. Наприклад, чимало представниць прекрасної статі гідно проявили себе в лавах ЗСУ на Сході України. Разом з тим закон про обов'язковий військовий облік жінок викликав неоднозначну реакцію у суспільстві. 

Тож чи рівна жінка чоловіку? Повинна лишатися «позитивна дискримінація», покликана лишати жінку жінкою, чи будь-які бар'єри гендерної рівності мають бути стертими? Чи нормально це, коли жінка прагне бути сильною і незалежною від чоловіка та хоче реалізувати себе у «не жіночій» справі?  І чи нормально, коли чоловік поряд з такою жінкою живе, як вареник в маслі, не докладаючи власних зусиль для зміцнення добробуту сім'ї? На ці питання відповідають представники провідних релігійних конфесій Луцька у черговій публікації із серії «Що думає Бог». 

Позицію Православної Церкви України пояснює протоієрей Володимир Подолець.

Володимир ПодолецьВолодимир Подолець
 

«Жінки вже набагато сильніші, ніж чоловіки»

По своїй суті всі люди рівні між собою. Бог створив людину чоловіком і жінкою.  Так само як руки: вони однакові, але є права, а є ліва. І кожна з них виконує свою функцію. Тому рівність жінки й чоловіка має поважатися не лише людьми, вона поважається самим Богом. Слухайте, як запитує священник під час вінчання: «Чи згідна ти взяти собі чоловіком такого-то?».  Не «бути дружиною такого-то», а «взяти за чоловіка». Тобто, чи є в тебе воля такого вибору, чи робиш це ти без примусу. Тому в таїнстві вінчання церква відстоює формулу свободи, добровільності й рівності. Церква запитує, чи готова жінка разом із цим чоловіком до виконання ролі жінки-матері. Адже те, заради чого Бог покликав жінку у цей світ, те, що може тільки вона і те, чого чоловік без неї не зробить – бути матір’ю.

В якихось межах «позитивна дискримінація» має лишатися. Але це має бути обґрунтовано з боку жінок. Така «дискримінація» потрібна для того, щоб захистити жіночу роль жінки-матері, щоб жінка лишилася жінкою. Але будь-які викривлення можуть зіпсувати ту добру і святу сторону, яку ми маємо в жінці. В історії часто були конфлікти між народами, в тому числі й в історії України. І завжди на захист своєї землі ставали чоловіки. Але були й жінки-захисниці. Наприклад, немало допомогли жінки своєю волонтерською службою, і без жінок багато чого в захисті територіальної цілісності України не мого б звершитися. Тому «позитивна дискримінація» має бути, але все має лишатися в рамках доцільного, розумного і виправданого.

Якщо є фактор будь-якої «залежності» жінки від чоловіка, то це означає, що відсутній дуже важливий аргумент подружнього життя, який називається «любов». Якщо жінка зобов’язана любити чоловіка – це не той аргумент. Тому важливо, щоб чоловіки так себе виховували, щоб запалювали жінку до тієї любові. Жінки вже набагато сильніші, ніж чоловіки. Навіть ті ж апостоли, коли Ісуса розіп’яли, де були? Поховалися. Бо розум підказував, що можуть і їх розіп’яти. А жінки де боялися йти до його могили.

Я з 1976 року співав у церковному хорі. Тоді більшість хору становили жінки. Чоловіків була меншість у церкві, а жінки не боялися войовничого атеїзму. І багато у чому жінки захистили право церкви на існування у тому радянському просторі. Відстояли й храм і священника. Тобто, мужність жінок не є меншою від чоловічої, її лишень потрібно «підігріти» правильно. Але лише там, де не працює чоловіча логіка, а працює жіноча.  

Чоловік повинен бути годувальником сім’ї, однак, це не повинно бути апріорі. Це вибір подружжя, вони самостійно мають це вирішити. Але вибір має бути таким, щоб було дійсно добре цілісності й жінки й чоловіка. Є ж жінки, які працюють на керівних посадах, наприклад. Ясно, що вона більше принесе доходів у сім’ю, аніж чоловік. Але це не означає, що вона вища, а він нижчий. Жінка і чоловіка – це два образи існування всього людства. Це той самий образ Адама і Єви, тобто, образ людства. І вони, скріпивши себе таїнством любові, лише разом виконують найголовнішу місію – продовження роду. Лише таїнством цієї любові жінка і чоловік освячують увесь людський рід. Відтак, де є таїнство любові – апріорі не може бути нічого викривленого, а чоловік і жінка можуть погодити між собою багато речей.

Щодо фемінізму, то була колись така цікава історія. Жінки-феміністки оточили архієрея і допитувалися, чому їм не можна бути священниками. Він сказав цікаву думку: «Я – чоловік, а ви – жінка. Ви можете зачати, виношувати й народити дитину, а я – ні. Я теж цього хочу, але ж не можу відчути серцебиття своєї дитини під своїм серцем. Ви можете народити й не одного священника і виховати його. Це теж героїзм».

Священник Української Православної Церкви Олег Точинський має аналогічну позицію та наполягає на тому, що «позитивна дискримінація» повинна лишатися.

Олег ТочинськийОлег Точинський
 

«Я ніяк не хочу бачити дружину своєю «посестрою» по зброї»

Питання гендерної рівності треба розглядати з кількох точок зору. У сучасному суспільстві чоловік і жінка, переважно, займають рівне положення і статус в різних інституціях. Але це позиція світського характеру і сперечатися із цим немає сенсу. Хіба що ми говоримо про виконання фізично важких робіт. Звісно, у таких форматах чоловіки працюють більше, ніж жінки, які в силу своїх природних якостей є менш фізично сильними і витривалими в порівнянні з чоловіками. А в усьому іншому, наприклад, в політиці, економіці тощо, всюди жінки і чоловіки перебувають у рівних правах.

З церковної точки зору жінка також нічим не принижена і не урізана в правах. Але в силу специфіки церковного життя є певний ряд обов’язків, які жінка не може виконувати. Наприклад, церковнослужіння. Це пов’язано із традицією, яка була сформована у церковному житті і відповідні вказівки ми зустрічаємо у Святому Письмі. Ніде не написано, що жінка може бути священнослужителем, як це поширено в окремих конфесіях у Європі. З часів Старого Заповіту священнослужіння  було виключно чоловічою діяльністю. Але мені неприємно, якщо хтось у цьому вбачає дискримінацію. Адже я зустрічав випадки, коли жінки добивалися привілеїв, коли їх робили священнослужительками. В будь-якому разі є речі, які можуть стосуватися лише жінки, або лише чоловіка. Наприклад, чоловік не може народжувати дітей. Так само в традиційних церковних конфесіях неприпустимо, щоб жінка була церковнослужителем. Але у православній церкві ми маємо чимало святих жінок, яких вшановуємо: це і Діва Марія, і наша відома рівноапостольна княгиня Ольга. Або ж великомучениця Варвара. Це жінки, які, живучи церковним життям, довели, що права жінки у церкві не є обмеженими або ущемленими, а, навпаки, у церкві жінки на одному рівні з чоловіками. І в питання святості можуть досягати неймовірних вершин, навіть вищих, ніж чоловіки.  

Очевидно, що є ряд зобов’язань у суспільстві, які жінкам не притаманно виконувати. Не тому, що вони менш розвинені чи ще щось. Про це навіть мови ніхто не веде. Але, наприклад, у мене є дружина. І якби мене запитали, чи хочу я, щоб моя дружина пішла служити в армію, то я б однозначно відповів, що ні, тому, що в моєму баченні і в традиційному християнському баченні, жінка – це, в першу чергу, мама, дружина і підтримка для свого чоловіка. Ніхто не може сказати, що жінці не можна займатися тим чи іншим. Але з традиційного погляду на сім’ю ми можемо зробити висновок, що жінка має народжувати дітей, підтримує свого чоловіка у складних ситуаціях. А чоловік її повинен захищати і забезпечувати. Поєднання чоловіка і жінки – це щось гармонійне. Це коли кожен несе свою відповідальність за ті чи інші обов’язки. Вони можуть перетинатися, але обов’язки чоловіка мають лишатися на чоловікові, а обов’язки жінки – на жінці. Для мене дивно, що хтось вважає це дискримінацією. Я виріс у традиційній сім’ї і для мене жінка – єдина і неповторна, мати моїх дітей, моя опора і помічниця. Але я ніяк не хочу бачити дружину своєю «посестрою» по зброї, якщо, не дай Боже, доведеться боронити свою землю зі зброєю у руках.

У нашій церкві чимало прихожанок, яких можна назвати сильними і незалежними від чоловіка, які присвячують своє життя серйозній кар’єрі і заробляють немалі гроші. З точки зору сучасної церковної побудови це нормально. Волі людини ніхто не обмежить. Але важливо, щоб людина правильно розставляла свої пріоритети. Адже ми знаємо чимало випадків, коли жінки, присвятивши свій життєвий шлях самостійності, в кінці-кінців жалкують, що їм свого часу не вдалося створити сім’ю. А в середніх літах у них цієї можливості вже не було. І, відповідно, вони в кінці-кінців були дуже розчарованими. Тому коли людина ступає на такий шлях, вона повинна зважувати на те, що рано чи пізно пріоритети можуть зміститися. Серед наших прихожан достатньо прикладів, коли встигають все: і заробляти і сім’ю будувати і жити активним життям. І дивлячись на таких жінок, ми розуміємо, що можна бути одночасно і хорошою дружиною та мамою, і давати суспільству значно більше, ніж звичайна домогосподарка.   
 
Є різні причини, з яких чоловік при працюючій жінці може лишатися в стані безробіття. Якщо це нероба, то це одне, якщо ж чоловік в силу об’єктивних причин не може працювати – це інше. З церковної точки зору, шлюб – це розподілення зобов’язань. Тож церква не може заохочувати до такого, щоб чоловік не працював лише тому, що в нього сильна і успішна жінка, яка добре заробляє. Це ж впливає не тільки на стосунки, а й на самого чоловіка. Адже через відсутність зайнятості людина деградує і скочується до серйозних проблем, наприклад, алкоголізму. Тому для чоловіка сидіти і чекати, поки жінка заробить на обох – неприпустимо, як зі світської точки зору, так і з християнської. Здійснюючи таїнство шлюбу, ми читаємо молитви, у яких закликаємо двох людей спільно і порівну розділяти свої обов’язки, незважаючи на будь-які обставини.

Нотаріус управління Луцької Дієцезії Римсько-Католицької Церкви отець Роман зазначає, що важливо також не допустити зворотньої дискримінації.

Отець РоманОтець Роман
 

«Навіщо жінці позбавляти чоловіка відповідальності?»

Церква разом із суспільством переживає зміни й однаково працює як для жінки, так і для чоловіка. В церкві є святі чоловіки жінки, і між ними немає будь-якого роду дискримінації. Звісно, є особливі духовні потреби чоловіка і особливі духовні потреби жінки. І церква намагається їм служити згідно їхніх потреб. Чоловік повинен опікувати жінку і піклуватися про неї. І з самого дитинства хлопці і дівчата у церкві навчаються цим цінностям: бути жінкою і бути чоловіком.

Ми сконцентрували свою увагу виключно на дискримінації жінки. Але, дивлячись на культурну ситуацію загалом, ми бачимо, що наближаємось до дискримінації чоловіка. Звісно, це дещо в рамках жарту. Але до цього йде. Жінка має право вибору приймати різні професії, в тому числі й військові. Багато є жінок, представлених практично в усіх професіях. Починаючи з вантажниці, завершуючи нейро-хірургинею. В деяких професіях можливості жінки дійсно можуть бути обмежені, і тут вона має право їх відстоювати. Але є різниця між відстоюванням прав жінки і тим фемінізмом, який підходить до мети дискримінації. Коли шляхом відстоювання прав жінки будуть дискримінуватися права чоловіка. В законодавстві України намагалися втілити закони, які б за рахунок дискримінації таких цінностей, як сім’я, відстоювали права таких спільнот, як ЛГБТ, про що ми попередньо говорили. 

Відповідальність за подружжя лежить на обох. Наскільки кожен з них свідомий і відповідальний і які рішення приймає – тут варто розглядати кожну окрему ситуацію. Але чоловік повинен розуміти, що мусить боротися за свою сім’ю і забезпечувати її та захищати. То навіщо жінці позбавляти його цієї відповідальності? 

Голова Волинського ООЦ Євангельських християн-баптистів Ярослав Троць вважає, що жінка й чоловік одночасно і рівні, й ні. 

Ярослав Троць><span class=Ярослав Троць
 

«Якщо жінка почувається у сім’ї на своєму місці, то вона ніколи не скаже, що вона принижена»

В Божих очах цінність кожної людини однакова: і чоловіка і жінки, і бідної і багатої. Але коли ми говоримо про рольові відносини і субординацію, то написано, що чоловік – це голова сім’ї, а дружина – його помічниця. Але якщо ми говоримо про різну роль чоловіка і жінки – це ніяк не принижує жінку. Адже чоловік, як голова сім’ї, бере на себе всю повноту відповідальності: і фінансову і матеріальну і духовну. Коли ми говоримо, що жінка – це помічниця голови сім’ї, то ми розуміємо, що від чоловіка вона повинна мати соціальний, побутовий і духовний захист. Якщо жінка почувається у сім’ї на своєму місці, то вона ніколи не скаже, що вона принижена. Вона навпаки буде казати: «Я захищена». Коли чоловік не виконує свою роль – жінка буде шукати виходу із ситуації. Як правило, це розлучення і феміністичні рухи. Але в нормальній сім’ї будь-яка жінка скаже, що вона щаслива і що про неї турбуються. 

Я би термін «дискримінація» замінив терміном «субординація». Бо я б не сказав, що коли жінка йде працювати на завод – це дискримінація. Ми живемо у правовому суспільстві, де кожна людина має право на працю. Якщо це погоджено між чоловіком і дружиною, то чому дружина не може працювати там, де вона хоче? Якщо обставини не обмежують можливості сім’ї, то чому вона не може працювати, ким хоче? Але якщо, наприклад, немає можливості виховувати дітей чи доглядати своїх  батьків, а жінка хоче визнання і кар’єри, то я би задав питання: а чи варто це робити?

Був момент, коли моя дружина працювала. Але коли почали народжуватися дітки, я сказав: «Я хочу, що ти була вдома і доглядала сім’ю». І ми це погодили. Тому якщо говорити про «позитивну субординацію», то, звісно, вона може мати місце. Це не означає, що якщо ми жінку обмежуємо, то робимо її нижчою. Ми не кажемо, що вона не має права на щось. Вона має такі ж права, як і чоловіки, жінка рівна з чоловіком. Але питання в тому, чи це погоджено.

Я часто приймаю участь у засіданнях органів управління  нашого міста. І звертаю увагу, що близько 70% керівних посад у Луцьку займають жінки. Наприклад, у вищих навчальних закладах також близько 70% студентів – дівчата. Це означає, що вони після завершення навчання будуть займати відповідальні посади. І це добре. Це говорить про більшу відповідальність жінок. Але я за те, щоб піднімати роль чоловіка, щоб він був мужчиною. 

Заступник голови Волинського об'єднання Церкви Християн Віри Євангельської Василь Паламарчук виступає за «позитивну дискримінацію».

Василь Паламарчук><span class=Василь Паламарчук
 

«Жінка цінна тим, що вона – дружина»

Чоловік і жінка є рівними, і навіть Біблія підкреслює, що в Ісусі Христі немає ні чоловіка ні жінки. Тому чоловік ні чуть не вище жінки. Іноді сьогодні будують будинки дном догори, а дахом до низу. Мабуть, це робиться для того, щоб показати якусь оригінальність. Але ж дах потрібен не тільки для краси – він захищає від дощу. Так само і в сім’ї в кожного свої функції. Мама – це затишок і краса, а тато – це той, хто охороняє сім’ю. В українських традиціях жінка завжди виступала берегинею сім’ї.

Виходячи заміж, жінка добровільно віддає себе в покору чоловікові. А чоловік повинен полюбити її, як Ісус полюбив Церкву. Тому ця любов аж ніяк не принижує жінку. Навіть про Бога в Біблії сказано, що Він – помічник. Це ж не принижує Його, Він продовжує лишатися Богом. Тож і жінка, будучи помічницею чоловіка, лишається берегинею, адже створює тепло і затишок.

Я за «позитивну дискримінацію», якщо можна так висловитися. Адже ми раніше говорили про цінності. Жінка цінна тим, що вона – дружина. Я, як кожен вихований чоловік, у дверях в магазині завжди вперед пропускаю жінку. Якби прибрати «позитивну дискримінацію», то я не повинен був би її пропускати, а повинен був йти першим.

Якщо історія «Титаніка» правдива, то там спочатку дали можливість врятуватися дітям і жінкам, потім – старшим людям, і аж тоді – чоловікам. А якби у нас було рівноправ’я – то не мало би бути так. Хто як міг, так би і рятувався. Тому я вважаю, що має бути гармонія, порушення якої обов’язково рано чи пізно дасть свої наслідки. До речі, коли жінка виховує дитину сама, вона не зможе виховати з нього мужчину. Через те стається дисгармонія, коли чоловіки не є мужчинами у повному розумінні цього слова. Виховані жінкою, вони часто бувають слабкі духом. Все через дисгармонію і неправильний погляд на сім’ю.

У нашій конфесії ми не забороняємо жінкам будувати кар’єру, але наголошуємо, що, в першу чергу, жінка – це дружина і мама. Берегиня, а не лідер. Подвиг жінки у тому, що вона може народити, наприклад, чотирьох синів, і виховати з них чотирьох лідерів. І для суспільства це буде значно цінніше, аніж вона би сама була міцним лідером і не лишила б після себе нащадків.

Якщо сім’я велика, то основним годувальником лишається чоловік. Якщо ж дітей немає, або чоловік і жінка можуть приділяти їм рівну увагу, то звісно, жінка може більше часу віддавати професії і, можливо, навіть заробляти більше, ніж чоловік. Але не фінанси мають визначати роль і важливість кожного з партнерів, а стосунки між ними. 

Пастор церкви Адвентистів сьомого дня Володимир Мелись зазначає, що жінка – це, в першу чергу, берегиня сім’ї.

Володимир Мелись><span class=Володимир Мелись
 

«Якщо чоловік не виконує своїх функцій у сім’ї, то їх повинна перебирати на себе жінка»

Кажуть, Бог створив жінку з ребра чоловіка. Та й інші жарти є з цього приводу. Але у Біблії написано: «Бог створив людину». Тобто, як чоловіка, так і жінку. Бог створив їх рівними і рівноправними.

Дискримінація – трішки неправильне слово. В результаті гріхопадіння, коли людина відступила від Бога, Він дав різні ролі чоловіку і жінці. Вони рівні, але в кожного є своя роль і своя функція у спільному житті.

Бог визначив чоловіка як того, хто має заробляти і піклуватися про сім’ю. А жінка – берегиня сім’ї. Якщо чоловік не виконує своїх функцій у сім’ї, то їх повинна перебирати на себе жінка. Або навпаки.

Жінка має право бути основним годувальником, але не в шкоду своїм прямим обов’язкам у сім’ї. Звісно, якщо у цій сім’ї так заведено і це не руйнує сімейної гармонії, то в цьому немає нічого страшного. 

Речник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів Володимир Денщиков зазначає, що жінка і чоловік гармонійно доповнюють один одного.

Володимир Денщиков><span class=Володимир Денщиков

«Важливо, щоб бажання виконувати «чоловічу роботу», залишало жінку жінкою»

Чоловік із жінкою є рівноправними партнерами і гармонійним доповненням один одного завдяки своїм відмінностям. Автором такої гармонії є сам Бог. Такий баланс дуже важливий, адже якщо домінуватиме одна стать, то інша не зможе розвиватися і радіти життю, і цю величну гармонію буде втрачено.

Щодо питання фемінізму та прагнень цього руху. Є певна кількість активістів, які взяли на себе відповідальність визначити потреби та бажання жінок. Наскільки бачення деяких активістів відображають прагнення всіх жінок, залишаться відкритим питанням. Ба більше, окремі групи в середині самого руху не завжди погоджуються між собою. Тому, на мою думку, буде не корректно давати оцінку всім, базуючись на прагненнях і баченні декількох.   

«Позитивна дискримінація», як спроба убезпечити рівні права раніше дискримінованих груп, — цікава стратегія. Головне — лишатися об’єктивним і не приймати рішення лише прагнучи забезпечити відповідну квоту. До прикладу, якщо жінка  бажає служити в силових структурах або в інших історично чоловічих професіях, не варто її в цьому бажанні обмежувати. Так, в Україні це, можливо, поки незвичне явище, однак в інших країнах воно вже досить  поширене. І подивіться яких висот досягають там жінки, роблячи свій вагомий внесок. Важливо, щоб бажання виконувати «чоловічу роботу», залишало жінку жінкою. Буде дуже прикро, якщо жінка, під впливом різних факторів, почне втрачати те прекрасне і унікальне, що робить її незамінною у цьому світі. Від цього ми всі дуже сильно програємо. Безперечно, жінка має право на самореалізацію, яка здатна принести щастя та відчуття довершеності в її життя, і таке прагнення заслуговує на всіляку підтримку.

У Духовному управлінні мусульман Криму в Луцьку Сервер Зейнідінов розповідає, що разом із рівноправністю маюь лишатися й певні «фільтри».

Сервер Зейнідінов><span class=Сервер Зейнідінов
 

«Жінка займає шанобливе положення в ісламі»

Іслам ще 1400 років тому урівняв  жінку і чоловіка в правах. Жінка в ісламі: хто вона? Яку роль жінка відіграє у мусульманському суспільстві? Чи вірні заяви, які роблять немусульмани щодо мусульманської жінки? Дуже часто можна почути, що нібито мусульманка перебуває у пригніченому становищі, що на її думку не зважають і що їй не дають розвиватися. Всі подібні висловлювання найчастіше походять від немусульман і, тим більше, досить невибагливих людей у ​​цій темі. Але варто тільки поставити такій людині кілька уточнюючих запитань, як проявляється її некомпетентність та неспроможність її псевдо аргументів.

Пропоную неупереджено і детально розглянути питання про роль жінки в ісламі, щоб дійти об'єктивного розуміння цієї теми. Жінка займає шанобливе положення в ісламі. Посланець Всевишнього Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) наказав усім чоловікам по-доброму ставитися до жінок. Він сказав: «Поводьтеся з жінками добре». Пропонуємо вам познайомитися з тим, як іслам закликає шанобливо та гідно ставитися до жінки. Жінка та чоловік рівні перед зобов'язаннями ісламу. Ісламські зобов'язання рівною мірою покладені як на чоловіків, так і на жінок. І кожна людина, незалежно від своєї статі, відповідатиме перед Всевишнім за скоєні вчинки.

Наш Творець у писанії сказав: «Чоловікам і жінкам, які робили добро й були віруючими, Ми неодмінно даруємо прекрасне життя. І Ми неодмінно винагородимо їх за те найкраще, що вони робили!» (Сура "ан-Нахль", аят 97).

Посланець Всевишнього Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Воістину, жінки подібні до чоловіків». Жінка та чоловік мають однакові можливості для входу в Рай. Всевишній у Корані сказав: «І хто не робив би добрих справ, віруючий чоловік чи віруюча жінка, то увійдуть вони до раю, і не вчинять із ними несправедливо навіть на плівку із кісточки фініка» (Сура "ан-Ніса", аят 124).

Іслам завжди і скрізь наказує шанобливо ставитися до жінки. З погляду нашої віри жінка виконує дуже важливу роль як у сім'ї, так і в суспільстві. Іслам вшанував жінку як мати, так Всевишній у Своїй Книзі каже: «Поклоняйтесь Аллагу та не додавайте Йому нікого як рівного. Якнайкраще ставтеся до батьків» (Сура "ан-Ніса", аят 36). Також Всевишній сказав: «Ставтесь якнайкраще до батьків» (Сура "аль-Бакара", аят 83).

Якось одна людина прийшла до посланника Аллага (мир йому і благословення Аллага) і запитала: «О посланець Аллага, хто з людей найбільше гідний того, щоб я з ним добре поводився?» Він сказав: «Твоя мати». Ця людина запитала: «А хто потім?» Він сказав: «Твоя мати». Людина запитала: «А хто потім?» Він сказав: «Твоя мати». Чоловік знову запитав: «А хто потім?», і тільки тоді він сказав йому: «Твій батько».

Іслам вшанував жінку як дружину. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) високо оцінив роль праведної дружини, сказавши: «Світ цей дається у тимчасове користування, а найкращим із того, що можна отримати у цьому світі є праведна дружина». Посланець Всевишнього (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Поводьтеся з жінками добре». Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Найкращий з вас той, хто добре обходиться зі своєю сім'єю, а я краще за вас поводжуся зі своєю сім'єю».

Іслам вшанував жінку як дочку. Іслам наказує займатися вихованням дітей, і особливо дочки. Наша віра зобов'язує утримувати доньку та добре ставитися до неї. Того, хто по-доброму ставиться до своєї дочки, чекає особлива нагорода. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Той, хто був щедрим по відношенню до своїх дочок, для того вони стануть захистом від пекельного полум'я».

Іслам вшанував жінку як сестру. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Будь благочестив до своєї матері та батька, потім – до своєї сестри та брата, а потім – до ближчих родичів, і так далі».

Іслам вшанував жінку як тітку. Іслам наказує підтримувати зв'язки з усіма родичами. Всевишній сказав: «Бійтесь Аллага, ім’ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, і дотримуйтесь родинних зв’язків» (Сура «ан-Ніса», аят 1). І особливу увагу посланник Аллага (мир йому та благословення Аллага) приділив тітці. Він сказав: «Тітка по материнській лінії подібна до матері». Тому людина повинна уважно ставитись до цієї поради пророка (мир йому та благословення Аллага).

Давайте відокремимо релігію від поняття «позитивна дискримінація», яке використовує сама людина. Будь-яка дискримінація – це дискримінація. Ніхто не забороняє жінці йти вчитися чи працювати. Обов'язок чоловіка забезпечувати матеріально сім'ю. Але можуть бути обставини, що потрібно допомогти чоловіку у забезпеченні сім'ї або чоловік дозволив йти працювати, то заробіток жінки є за законом її власністю. Незважаючи на те, що гроші, зароблені дружиною, належать їй на законних підставах і вона має право витрачати їх на свій розсуд, безсумнівно, краще ділити їх з чоловіком і брати на себе витрати, радяючись з чоловіком.

Є права і обов’язки як жінки так і чоловіка. В дружини є обов’язок радитися з чоловіком. Але і не забороняється бути сильнішою у своїй професії. На початку ІХ століття, за 200 років до засування Гарвардського університету, перший у світі університет відкрили в арабському Марокко. Цей університет відкрила жінка і там навчалися як чоловіки так і жінки. Це дуже відомий університет. Ось приклад того, що жінка може бути сильною у своїй професії. Але і про фільтри слід пам’ятати. 

Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, яка сповідує вікканство, вважає, що «позитивна дискримінація» має бути гарантована на державному рівні.

Олена Кузьмич><span class=Олена Кузьмич
 

«Релігія – це лише релігія, а як вам жити – це ваш особистий вибір»

Звісно, жінка рівна чоловікові і чоловік рівний жінці. Але «позитивна дискримінація» має бути, причому – на державному рівні. У нас є дуже багато груп людей, не лише жінок, які табуюються і дискримінуються. Якщо не буде заходів з їх підтримки, то все залишиться на тому рівні, що є. Але ми маємо розуміти, що це справа не одного року, і навіть не десятиліття. Мабуть, декілька десятиліть повинно пройти, щоб ми досягли гендерно (і не тільки гендерно) рівного суспільства.

Одна із цінностей вікканства як релігії – це особистий вибір. І на цей особистий вибір ніхто не має права зазіхати. Тож якщо жінка хоче бути сильною і незалежною, якщо у неї є до цього хист і потенціал, то прошу дуже.Звісно, що ні. Кожна пара має вирішувати, як їй добре і комфортно в той чи інший момент. Мій чоловік був у декреті, поки я працювала. Я йому вдячна за це. І він краще розуміє нашу доньку.

Релігія не повинна регулювати життя людей. Релігія – це лише релігія, а як вам жити – це ваш особистий вибір. Хочете ви бути у шлюбі  і мати дітей, чи ні – це лише ваша справа. Але важлива річ: коли ви плануєте укласти шлюб: домовляйтеся про все «на березі». Якщо у вас є сумніви, що ваш партнер вам не підходить, то не думайте, що ця людина зміниться через 10 чи 20 років. Люди не змінюються. Коли ви домовитеся спочатку, то у вас буде шанс на гармонійні стосунки. Адже у сім’ї починають проявлятися ваші риси, які були закладені у тій сім’ї, у якій ви росли і виховувалися. Можуть почати проявлятися якісь дитячі комплекси і травми. Відповідно, ми їх транслюємо на нашого партнера. Тому ви самі вибираєте, як вам потрібно будувати вашу модель сім’ї.

Ярослав Гнатюк, ведичний брахман кришнаїзму категорично не погоджується, що рівність між людьми існує в принципі.

 

«Як би ми не говорили про демократію – всі люди різні»

Не лише жінка не рівна чоловікові. Взагалі не буває рівних людей. Як би ми не говорили про демократію – всі люди різні. Хтось має більший духовний розвиток, а хтось менший. Хтось має більші інтелектуальні можливості, а хтось менші. І це ніяк не принижує того чи іншого, адже в кожного свої таланти.

«Позитивна дискримінація» повинна лишатися. Адже жінка має свої обов’язки, а чоловік – свої. Жінка та чоловік є взаємозалежними в сім’ї. В наш час чоловіки стають слабшими, тож жінки вимушені ставати сильнішими. Чоловік повинен виконувати у сім’ї провідну роль, але в жодному разі не повинен бути диктатором і пригнічувати жінку. Він має бути головний у прояві турботи. Якщо чоловік належно піклується про жінку, то вона природнім чином стає слабшою і для неї це навпаки комфортно. Але якщо жінка вимушена бути сильною, то, звісно, їй необхідно себе реалізовувати у соціумі. Тоді вона може відігравати впливову роль і в сім’ї, але в той же час це може йти їй же на шкоду. Адже це не є її природа.

В наш час дуже змішані чоловічі і жіночі ролі. І дуже непросто це виокремити. Ведична культура говорить про те, що жінки, діти, старші люди і корови повинні бути під захистом. Якщо жінка буде захищеною, то, якою б сильною вона не було, вона не захоче брати на себе всю повноту відповідальності. Всі люди мають рівні права, але з самого початку вона мають не рівні можливості, згідно їхньої карми. Питання в тому, що чоловіки не дають належного захисту жінкам. Вони використовують жінок, пригнічують і дискримінуютьїх. Тому жінки, через образи, які накопилися, вимушені себе захищати. Коли жінки будуть під захистом чоловіків, а не будуть вимушені змагатися з ними, то й не буде у них потреби бути сильними, адже ця потреба неприродня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
23 травня 2022
22 травня 2022
16 травня 2022
15 травня 2022
16:58
13 травня 2022
01 травня 2022
08:00
06 квітня 2022
19:40
03 квітня 2022
09:00
27 березня 2022
26 березня 2022
14 березня 2022
10 березня 2022
08 березня 2022
20:00
23 лютого 2022