Щоб ангіна не стала смертельною: в Україні продаватимуть антибіотики за електронним рецептом (відео)
З 1 квітня антибіотики можна буде придбати лише за електронним рецептом. Таким чином в Україні хочуть посилити контроль за продажем ліків, уникнути самолікувань, а також – антибіотикорезистентності. Що це таке і як їй протистояти, журналісти поцікавилися у волинському обласному управлінні охорони здоров’я та сімейних лікарів.
Про це йдеться в сюжеті телеканалу «Конкурент TV».
З 1 квітня наступного року антибіотики продаватимуть лише за електронним рецептом. Таким чином в Україні хочуть боротися з глобальною світовою проблемою – так званою антибіотикорезистентністю, – розповідає заступниця головного медика Волині Тетяна Трач.
«Що таке антибіотикорезистентність? Це стійкість бактерій, які по перше і в нормі заселяють наш організм – є так звано умовнопатогенними, і тим більше патогенних, які є для нас небезпечними. Стійкість цих бактерій до антибіотиків», – розповідає лікарка.
За інформацією Центру громадського здоров’я, чи не найактивніше антибіотикорезистентність формується, коли люди займаються самолікуванням: не дотримуються призначеного лікарем курсу та вживають антибіотики надмірно і безконтрольно.
Сімейний лікар з Луцька Ростислав Дудік каже, що часто пацієнти банально плутають бактеріальні інфекції з вірусними, проти яких антибіотики безсилі.
«Пацієнт собі три дня приймав один антибіотик, потім три дня ще інший – нема ефекту. Потім собі уколи ще взяв, ін’єкції. А там насправді якась віруска іде, а ефекту – ноль», – каже лікар.
За даними центру громадського здоров’я, через антибіотикорезистентність людство ризикує втратити можливість лікувати хвороби, які вже давно перемогло. Відтак, п’ять з тисячі жінок – не виживатимуть після пологів, летально закінчуватимуться 3 з 10 випадків пневмонії, банальна ангіна чи менінгіт теж можуть стати смертельними.
Тетяна Трач додає, що проблемна ситуація у всьому світі. Зокрема, навіть в таких цивілізованих країнах як Нідерланди Великобританії та США. Там на сьогодні стоїть проблема в лікуванні такої хвороби як гонорея.
Зі слів спеціалістів, погіршується ситуація й тим, що антибактеріальні препарати потрапляють в організм людини і з їжею, адже вони широко використовуються в тваринництві та рибному господарстві. Проте, найгірше те, що наступні 25 років світова наука не очікує появи нових антибіотиків, адже розробка і дослідження потребують великих коштів.
«Нових не придумують, а до старих або не діють, або їх дія дуже мінімальна», – зазначає Ростислав Дудік.
Тож вже з 1 січня 2022 року українські заклади охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу, будуть вести облік та аналізувати, як українці споживають протимікробні препарати.
Нагадаємо, що експерти прогнозують, що без втручання проблема бактеріальних інфекцій із множинною лікарською стійкістю може стати катастрофічною до 2050 року, вбиваючи майже 10 мільйонів людей щороку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
