Поділитись:

16 пласких питань бібліотекарці

Четвер, 30 вересня 2021, 09:00
16 пласких питань бібліотекарці

Ніна Бочарова – заступниця директора по роботі з дітьми Луцької центральної бібліотеки для дітей (більш відомої серед жителів, як бібліотека-студія "ДіМ" (дорослим і малим). У закладі працює 8 працівників.

Всеукраїнський день бібліотек відзначається в Україні щорічно 30 вересня вже понад п'ятнадцять років. Отож, напередодні професійного свята Ніна Бочарова розповідає про свою професію у відповідях на пласкі запитання  від журналістів ІА "Конкурент".

Луцька бібліотека з легкістю ламає стереотипи про те, що у сучасному світі не варто йти у подібний заклад, аби читати. Але варто лише переступити поріг цієї бібліотеки. Тут завжди надзвичайно тепла атмосфера, круті працівники та завжди задоволені діти. Бо тут не тільки беруть книги, а й весело та з користю проводять час навіть дорослі.

16 пласких питань бібліотекарці 

1. Напевно, легко працювати у бібліотеці: сидите собі й усі на світі книги поперечитували?

Так, легко, якщо любиш свою роботу. І щодня чекаєш від неї і від себе нових емоцій, вражень, зустрічей, інформації і знань. Важко, якщо йдеш лише по зарплату і чекаєш 1 та 15 календарні дні, коли її отримаєш. 

Знайомитись і перегортати книги ми повинні для того, щоб знати, кому порадити цю книгу, а кому і не варто. Прочитати їх повністю неможливо за браком часу. А інколи це може бути не твоя книга. Допомагають розповіді самих читачів про прочитані книги.

16 пласких питань бібліотекарці 

2. А хто зараз ще відвідує бібліотеку?

Якщо конкретно "Бібліотеку-ДіМ" – то це діти з батьками молодшого шкільного віку і читачі 5-8 класів. Зараз бібліотека розпочала обслуговування і дорослого читача, тому це спонукає придбати книги для дорослих.

Якщо говорити про бібліотеку для дорослих, то її відвідують люди пенсійного віку, або ті, для кого книга залишилась моментом проведення вільного часу. Для інформаційно-професійних потреб звертаються рідше. Випуск галузевих видань зменшений і всю інформацію читач може отримати швидше і різнопланово з інтернету.

3. Якщо є інтернет, навіщо в бібліотеку приходити?

А якщо є музичні записи концертів, фільмів, вистав, футбольні репортажі – для чого йти в кінотеатри, стадіони, театри? Але ми все одно бачимо заповнені стадіони та зали. Бібліотека теж з цієї  когорти. Банальні, але визнані постулати: книга в руках з малюнками, сторінками, якою можна поділитись і почитати разом, – це не екран монітора. Спробуйте і зрозумієте. Електронні книги, інтернет-читання – це читання для проведення короткого перебування в транспорті, на певних видах відпочинку за не можливості брати з собою валізи з книгами. 

Це про книгу. А тепер про саме відвідування бібліотеки. Де в міському просторі можна безкоштовно у вихідні дні провести свій вільний час, погравши в настільні ігри, переглянути мультфільми, фільми, помалювати, відвідати майстерку, поспілкуватись, перегорнути цікаві і дуже дорогі книги (щоб не витрачати свій домашній бюджет), де є електронна книга, є WI-FI, де  конкурси і свята з подарунками  і багато чого цікавого і веселого? Бібліотека – це тепер той простір і та територія, де це все можливо в одному місці, самому, з родиною, друзями і безкоштовно.

4. Скільки книг у бібліотеці?

Фонд загальний – 45 тисяч примірників. Є також періодичні видання: журнали і газети, які зберігаються від 5 до 10 років. Цей фонд становить десь до 1,5 тисячі примірників.

5. А скільки формулярів?

Стільки, як читачів. Єдиного читача, тобто того, хто записався до бібліотеки, – 1800, а тих, хто скористався читальним залом, абонементом, відділом для молодших читачів і для старших, – 3200. Відповідно, стільки ж і читачів. 

6. У бібліотеках багато пилу?

В бібліотеці не повинно бути пилу. І його насправді немає, бо для цього є техперсонал. Фонди бібліотеки раз у рік переглядаються і зношена літератуа списується. В нашій бібліотеці немає закритих фондів, тобто зали, де зберігаються старі книги. Тут всі книги для відкритого доступу.

7. Що зараз читають діти?

16 пласких питань бібліотекарці 

Якщо за жанровим вподобанням, то це фантастика і фентезі, також книги про відносини однолітків у старшокласників (6-9 класи). Якщо це більш молодший читач (3-5 класи), то це пригоди, детективи, «страшилки». І найпопулярнішими є різнопланові енциклопедії. Найменші дітки читають казки, вірші, короткі оповідання з великими буквами і яскравими малюнками.

Якщо гооврити про авторів, то великих кумирів виділити не можна – кожному своє.  Таких,  як "Гаррі Поттер" зараз не спостерігається, хоча ця книга певною мірою повернула читача до бібліотек і читання.

8. Скільки відсотків дітей повертають книги вчасно? 

Якщо говорити у відсотках, то це 80 відсотків сумлінних читачів. А боржники були у всі часи, є вони і тепер. Але наявність номерів  мобільних телефонів дітей та їхніх батьків скорочують ці терміни. А ще є вайбер-групи з педагогами, учасниками яких ми є.

16 пласких питань бібліотекарці 

9. Скільки часу найдовше повертали книгу?

Найдовше повертали книгу 5 років, коли треба було підписувати обхідний лист у 9 класі і здати книгу братів Грімм «Бременські музиканти».

10. А що, якщо не повертають? 

Якщо все ж за певних причин не повернули (виїхали, переїхали), то є процедура списання цих книг. Якщо втрачені, то є процедура заміни однієї книги на іншу, яка підходить за змістом і вартістю.

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

11. А що ви робите зі списаними книгами та які книги йдуть на списання?

Пишемо акти на списання і здаємо на макулатуру. Однак зараз є можливість продати ці книги за дуже низькою ціною зі штампом «дозволено до продажу». Проте ми цим ще не користувалися. Думаю, спробуємо. Це краще, ніж просто здати, бо за виручені кошти можна придбати нову книгу або провести заміну загубленим.

12. Чи треба здавати бібліотекарям плани по читачах? 

Так, є в нас певні нормативні показники, прописані в законах. Це 650 читачів серед дітей на одного бібліотекаря і 750 читачів – дорослий читач. Це норми ще з тих радянських часів і поки ніхто їх не змінює. Це не «хороша статистика», бо вона забирає багато часу для різного оформлення. Хоча з практики можемо сказати, що в дуже активні місяці року відвідування може бути до 70-80 читачів в день.

13. Чим можуть діти займатися в бібліотеці окрім того, що беруть книги?

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

Коротший список буде тим, чого не можна: битися, сваритися, курити, вживати алкоголь, їздити  на велосипедах і, здається, все. Що можна: читати, брати книги додому, робити домашні завдання, малювати, співати, танцювати, займатись певними фізичними вправами, ліпити, клеїти, дивитись фільми, робити різні проєкти, відвідувати тренінги, семінари. Дорослий читач може приходити і організовувати зустрічі, презентації, виставки і вистави, провести нічні покази фільмів і влаштовувати вечірки. Бібліотека може бути територією для всього і для всіх (в певних обмеженнях).

14. Як ви ставитесь до кафе-книгарень? От якби, приміром, таку зробили у колишній "Планеті".

Чи могла б такою стати книгарня «Планета», «Освіта»? Кафе-книгарні – це супер. Але спочатку потрібно визначитися, на чому акцентувати увагу, – на кафе чи книгарні. У нас в бібліотеці теж є кухня, якою можуть скористатись читачі: холодильник, мікрохвильовка, посуд одноразовий, чайник, вода в балонах.

15. Яка найдорожча книжка у бібліотеці та як її можна взяти?

Так і не пригадаю. Але є "Національний атлас України" вартістю 792 гривні. Він тільки для читального залу. Сьогодні середня вартість книги і так досягає до 200 гривень. На абонементі ми видаємо книги вартістю інколи 200-350 гривень, але їх повертають, і це оцінка нашої роботи і поваги.

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

16 пласких питань бібліотекарці 

16. Чи можуть бібліотеки стати колись платними?

Думаю, що так, якщо до цього візьметься приватний бізнес (приватні бібліотеки). Державні повинні залишатися загальнодоступними. При цій державній політиці поповнення бібліотечних фондів, яке практикується зараз (тобто проведення тендерів), бібліотека може поповнитись літературою за попередньо видані 1-2 роки лише один раз на рік. І то в кількості 30-40 книг. Читач не захоче так довго чекати нової книги, яку він зміг би прочитати скоріше у платній бібліотеці за певний відсоток плати. Дуже нам хочеться теж це ввести в практику і самим купувати книги, які сьогодні в тренді, але немає юридичних підстав. Можливо, щось зміниться у фінансуванні і методиці закупівель.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів