Поділитись:

Про музику, або Думки олдфага про культуру

Четвер, 25 лютого 2021, 07:40

А давайте про музику. От чотири мільярди років тому, у 90-х, були якісь музичні субкультури. Хочу загострити вашу увагу на тому, що найбільшу довжину у цьому слові має корінь «культура».

Іншими словами, колись нас – металістів, реперів, блекерів, хіпхоперів – вважали частиною культури, хоч і андерграундної. Де оце все зараз?

Особисто я вважаю, що причин у зникненні музичних субкультур дві: навушники й інтернет.

Доступність аудіо

Раніше було як: хочеш прикольний музон – затоваришуй з тим, в кого він є. Якщо вдасться, отримаєш безсмертну можливість записати собі найпрекраснішу музику. З касети або, якщо вкрай пощастить, з CD – це просто вершина щастя!

А тепер що? Пара кліків в інтернеті – і ось воно, те, що хотів послухати. А де ж азарт мисливця?!)

Навушники

До ери якісних навушників ми тупо збиралися певною групою і йшли до тог з наших товаришів, хто мав якісні колонки.  Колись такими вважали «Радиотехника S-90». Якщо ви їх не чули – мені нема про що з вами дискутувати.

Так ось: зараз навушники дають дуже класний саунд. Вірніше, давали б, якщо через них слухали б щось схоже на музику.

Якісна музика

Уся сучасна музика, яку я випадково іноді чую, здається мені неякісною. Як-от записали журчання унітазу, сказали два слова – а там вже справа продюсерів, як це лайно розкрутити.

Класика

Це не про класичну музику. 

Для мене класикою є те, що мої вуха, відфільтрувавши сотні й тисячі пісень, залишили у пам'яті назавжди.

***

Для тих, хто прочитав аж до сюди, і тих, хто читав про пригоди орка в ЗСУ, хочу подарувати маленьку пісеньку:

P.S.: Я в курсі, що олдфаг – це old faggot, але мене це геть не бентежить. Всім бобра! devil

Надрукувати
мітки:
коментарів