Хто втратив роботу під час карантину та кого роботодавці шукають зараз

Уряд послабив карантинні обмеження, але за два місяці їхньої дії тисячі людей встигли втратити роботу. Судячи з даних Державної служби зайнятості, наразі найбільший попит на ринку праці – на працівників робітничих спеціальностей та продавців.

Радіо Свобода опитало ДСЗ та аналітиків сайтів для пошуку роботи щодо того, кого зараз шукають роботодавці.

Станом на 21 травня в Україні офіційно було 502 тисячі безробітних – такі дані Державної служби зайнятості. Це на 65% більше, ніж показник на цей день минулого року.

225,7 тисячі людей стали на облік як безробітні після 12 березня, коли в Україні почали запроваджувати карантинні обмеження – вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними ДСЗ, щодня вона реєструє 4–5 тисяч людей.

Із січня до квітня Державна служба зайнятості шукала працівників для 92 400 підприємств. В ці місяці у базі даних відомства було 363 700 вакансій, проте їх розподіл по місяцях показує різке скорочення попиту на працівників у квітні.

На початку травня актуальних вакансій в ДСЗ було 53 100, всі вони – робітничі:

• кваліфіковані робітники з інструментом –10,5 тисяч вакансій;
• робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин – 10,4 тисячі;
• працівники сфери торгівлі та послуг – 7,1 тисячі;
• працівники найпростіших професій – 6,5 тисяч.

Варто зауважити, що співвідношення між кількістю працівників та робочих місць і до карантину було не на користь останніх. Станом на 1 березня 2020 року дефіцит вакансій, за даними ДСЗ, по Україні становив -300 265 робочих місць. На 1 травня цей показник дорівнює -403 906 вакансій – тобто стільки їх треба, щоб забезпечити роботою всіх, хто став на облік у державному відомстві.

Судячи з даних ДСЗ, роботу протягом карантину частіше втрачали навіть медичні працівники: наприклад, станом на 1 березня на 2 496 непрацевлаштованих медичних сестер припадало 863 вакансії, відтак дефіцит складав 1 633 робочих місця.

На початок травня цей розрив сягав уже 3 172 вакансії – 719 місць на 3 891 медичних працівників та працівниць.

Водночас на запит Радіо Свобода Державна служба зайнятості наводить такі галузі, в яких, за її даними, є попит на працівників у роботодавців:

• промисловість (інженер, електромонтер, електрогазозварник, слюсар, токар, машиніст крана, водій навантажувача);
• торгівля та надання послуг (продавець, касир, кухар, пекар, прибиральник, робітник з благоустрою);
• сільське господарство (тракторист, робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, агроном);
• охорона здоров’я (медсестри та соціальні робітники);
• логістика (кур’єр, водій, вантажник, підсобний робітник, укладальник-пакувальник, завідувач складу);
• забезпечення правопорядку (охоронець, сторож).

Служба звітує, що з початку карантину працевлаштувала 104 тисячі людей, з них більшість (68%) – у сільському господарстві.

«Коронакриза» змінила структуру ринку праці, зазначає спеціалістка експертно-аналітичного центру порталу для пошуку роботи grc.ua Юлія Дрожжина.

«Цілі галузі були змушені радикально скоротити чисельність персоналу (наприклад, непродуктовий ритейл, готелі, ресторани, туристичні оператори, салони краси тощо). Та й навряд чи взагалі є сектори, які не відчули впливу карантину. Спеціалісти, які ще вчора користувались високим попитом серед роботодавців, стикнулись з тим, що наразі вакансій для них поменшало. Або з тим, що конкуренція за цікаву вакансію відчутно зросла», – йдеться в її коментарі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Продовження карантину призведе до скорочень у бізнесі: де найбільше
• Луцьким рекламістам повернуть орендну плату: почнуть з 50%
• ФОПи, які призупинили бізнес через карантин, отримають допомогу на дітей: умови
• Де волинським підприємцям взяти гроші на зарплати працівникам під час карантину (відео)
• Відомий луцький ресторатор розкритикував рекомендації МОЗ щодо відкриття кафе