Лучанка Ольга Наход розповіла, як "вижити" на карантині із п'ятьма дітьми

Неділя, 12 квітня 2020, 09:00

Карантин увірвався у життя багатьох українців раптово. І не відомо, чи надовго. І поставив ритм нашого існування з ніг на голову. Усе стало не так: стіни квартир і будинків почали тиснути, змінився стиль роботи, навчання, стосунки у сім’ях. Хтось під час карантину знайшов час на мрію, у когось стало того часу бракувати.

ІА «Конкурент» розпитав у лучанки Ольги Наход, на вихованні якої зараз п’ятеро дітей, як пандемія коронавірусу змінила життя сім’ї та як вдається адаптовуватися до таких нововведень.

Сім’я Ольги та Михайла Находів мешкає в Луцьку у власному будинку. Окрім своїх трьох донечок, через певні обставини у них мешкають і дві племінниці – 15-річна Настя та 9-річна Віка. Найменшій доньці Орисі – 1 рік та 2 місяці, Валентині – 11 років, Єві – 9.

«Я не скажу, що із введенням карантину у нашому житті багато змінилося. Змінилося передусім те, що діти увесь день вдома і їм важко самоорганізуватися, щоб вони сиділи, навчалися. Погода ж кличе на вулицю. Хтось швидше справляється з уроками, хтось – повільніше, тому змушений сидіти довше», – розповідає Ольга.

Дистанційне навчання

На період карантину Ольга та Михайло поділили свої обов’язки. Жінка допомагає ученицям з уроками з біології, математики та усіма супутніми предметами, з німецькою мовою, українською мовою та літературою. А Михайло – з англійською, історією та географією.

«Є такі завдання, що даються зараз на зараз; є такі, що потрібно виконати до вечора; а є такі, що за тиждень. Мій день починається з того, що не йду готувати їсти, а передивляюся, чи ми нічого не пропустили з того, що було задано. Старша моя донька виконує домашнє з вайбера, але є завдання на двох інших ресурсах, тому інколи можна щось загубити. І хоча всі дівчата практично роблять усе самі, їх все одно потрібно проконтролювати, аби нічого не забули. З молодшою донькою і племінницями простіше, вони – відмінниці. І Настя сама стежить за своєю сестрою», – каже Ольга.

Приготування їжі

Родина Находів доволі велика. Тому у приготуванні їжі – особливий підхід. Жінка розповідає, що любить готувати. І страви  у них  доволі різноманітні. Тому єдине, що змінилося під час карантину, – це кількість їжі. Зі слів жінки, якщо раніше каструлі супу вистачало на два дні, то зараз – на один прийом їжі. 

«Потрібно придумувати щось нове. Я не люблю, щоб повторювалося. Але готувати мені подобається. Хочеться, щоб було і цікаво, і смачно. Обожнюю десерти: крем-брюле, тірамісу, бізе, різноманітні торти, також часто печемо пироги. Солодке вдома є щодня. Зараз ми доїли круасани. Тісто на нього замісила Настя. Я також люблю тісто, воно мене заспокоює», – розповідає Ольга.  

Якщо у домі готують, то усі разом. Якщо вареники, то з розрахунком 10-15 на одного члена сім’ї. Проте зазвичай ліпиться набагато більше, аби покласти торбинку у морозилку.

У планах Ольги – придбати хлібопічку. Досі хліб не пекла, бо, каже, не бачить у цьому потреби. А хліб у родині полюбляють чорний.

Карантин і запаси

На період карантину у родині не робили запасів. Бо, як стверджує Ольга, у домі вони завжди є. Завжди купується великий мішок цукру, муки та каш для котів і собак. Крупами не запасалися. Йдуть купувати, коли вони закінчуються. Продукти сількогосподарського виробництва, які можна взяти у батьків, також із запасом: мішок картоплі, відро буряків, моркви.

«Я не купую надзвичайно дорогих продуктів, тому економити я не стала у період карантину. У мене завжди є м'ясо, молоко. Оскільки менша дитина перейшла повністю на коров’яче молоко, то стала купувати більше. Якщо раніше це було чотири, то тепер – дев’ять літрів. Тому у нас вдома є домашні масло, сметана, сир», – каже жінка.

Про пріоритети

Щоб справлятися на карантині з дітьми, Ольга радить передусім змінити пріоритети. Наголошує, що все ж найцінніше, що у нас є, – це здоров’я.

«Головне, щоб здорові були і менше зациклюватися на чомусь іншому. Коли почалося дистанційне навчання, я побачила, які домашні завдання у дітей. До дистанційного навчання дівчата самі фактично працювали, тільки в разі необхідності зверталися за допомогою. А це бувало досить рідко. І я бачила результат по оцінках. Тепер особисто у мене не любов до програми, а любов і повага до дитини збільшилася. Бо вона справлялася з величезним навантаженням. Наприклад, я допомогла дитині робити завдання з біології і шукала відповіді на фармацевтичних сайтах. Як може дитина у 12 років самостійно виконувати такі завдання, для мене не зрозуміло. І якщо у неї за четверть 7 балів, то я кажу, що вона молодець», – стверджує співрозмовниця.

Радить насамперед чітко організовувати навчання і режим дня загалом. Наприклад, перша половина дня – тільки уроки.

«І за цим обов’язково потрібно стежити, якщо діти не самоорганізовані. Або ж є другий варіант: на все просто можна не звертати уваги. «Здоровий пофігізм, скажемо так», – каже Ольга.

Прогулянки, маски та дезінфекція

У родині досить серйозно ставляться до епідемії. Ольга вважає, що нехай і не такий страшний вовк, як його малюють, проте берегтися все ж варто.

«Я противниця того, що кажуть, що все це абсурд і ніякого вірусу немає. Я не хочу, щоб ми потрапили в статистику. Тому ми дотримуємося карантину, носимо маски, дезінфікуємо поверхні. Якщо купили в магазині продукти, то перед тим, як розкладати їх по місцях, я протираю спиртовим розчином. Який купила, до речі, до карантину. А ті упаковки, які можна викинути, одразу викидаю. У нас щодо цього все серйозно. І ми стараємося ні з ким не контактувати. Як би не було важко, ми повинні це пережити. Мені, наприклад, не так важко, як моєму чоловікові. Тому що, грубо кажучи, я і так була з дитиною на карантині. А чоловік вів активний спосіб життя, тому важко переналаштуватися», – стверджує Ольга.

Попри карантин, діти гуляють щодня. Але лише на території будинку. І хоча просяться покататися на велосипедах кудись далі, жінка не дозволяє. Оскільки дітей багато, каже, із задоволення грають у фрізбі, козаків-розбійників, бадмінтон. У планах – замовити м’яч.

Загалом покупки онлайн у родині зараз практикують. Проте, як стверджує Ольга, цій системі бракує організації, можливо, через те, що є певне навантаження на онлайн-покупки.

Біля дому Ольга має невеликий город, де попрацювати їй – в радість. Насіння купила ще до карантину.

***

Мабуть, у кожній сім’ї – свій «рецепт» виживання на карантині. І у кожного – свої карантинні будні. Комусь легше, іншим важко справлятися. Проте головне – залишатися здоровими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: