Електронне адміністрування ПДВ: суб'єктивний фактор повністю відсутній

Останні три місяці представники підприємництва, котрі зареєстровані платниками ПДВ, працюють в умах кардинально нової оцінки з боку ДФС здійснюваних ними господарських операцій. Податкові накладні, що реєструються платниками в Єдиному реєстрі податкових накладних, негайно та в автоматичному режимі аналізуються на ризиковість.

Запроваджуючи таку сучасну електронну модель, що професійною мовою фіскалів називається Система автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки
ступеня ризиків (скорочено СМ КОР), держава ставила за мету зупинити зловживання з ПДВ, зробити процедуру відшкодування податку максимально прозорою і зрозумілою та забезпечити рівні конкурентні умови для всіх суб'єктів господарювання.

На запитання про те, чи досягнуто таких цілей протягом останніх трьох місяців функціонування Системи моніторингу оцінки ризиків, відколи вона працює на повну потужність, начальник Головного управління ДФС у Волинській області Світлана Савчук відповідає однозначно: навіть на прикладі Волині очевидно, що електронний формат адміністрування податку на додану вартість має вагомий позитив і додає надходження в бюджет.

"Якщо взяти до уваги, що держава фактично вибудувала прозорий, зрозумілий та об'єктивний механізм аналізу діяльності платників ПДВ, котрі претендують на значні суми бюджетного відшкодування, зловживань не просто стало менше – факти маніпуляції з показниками податкової звітності для безпідставного формування податкового кредиту мінімізовані", – наголошує керівник волинських фіскалів.

– Світлано Павлівно, зрозуміло, що електронний формат спілкування представників бізнесу з фахівцями ДФС – більш сучасний, менш затратний в часі і максимально ефективний. Разом з тим фіскали отримують величезний масив інформації для аналізу. Чи є суб'єктивний вплив на цей процес?

– Суб'єктивний фактор, тобто вплив конкретної посадової особи на процес аналізу і "діагностування" ризиків повністю виключений – весь процес автоматизований. Дворівнева система електронного управління ризиками самостійно, без жодного втручання спочатку здійснює пошук ризикових накладних, а потім аналізує кожну податкову накладну. На жодному з цих етапів не передбачено втручання посадовця, а це означає рівність умов для всіх платників. Зверну увагу, що алгоритм моніторингу податкових накладних на "ризиковість" затверджений Міністерством фінансів України, визначені критерії такої оцінки, механізм та умови зупинення, а також конкретна інформація, в тому числі надана платником, що підлягає аналізу.

– Як часто представники бізнесу не погоджуються з висновком Системи моніторингу оцінки ризиків щодо сумнівності їх господарських операцій?

– Враховуючи поступове впровадження електронної системи адміністрування ПДВ, важливим елементом якої є Система моніторингу оцінки ризиків, що повноцінно запрацювала з 1 липня цього року, бізнес мав певний час для адаптації до нових вимог, планування нових ділових контактів з врахуванням вимог та більш детального вивчення ділової репутації своїх
бізнес-партнерів. Тому початок роботи СМ КОР на повну потужність не створив системних та навіть великих проблем у діяльності платників. Як в Україні загалом, так і на Волині за три місяці система заблокувала через наявність ризиків лише 0,5 відсотка усіх зареєстрованих податкових накладних. Тобто, із 900 тисяч податкових накладних, які зареєстрували волинські суб'єкти господарювання, лише до 4,9 тисяч застосовано процедуру зупинення реєстрації.

Якщо говорити про конкретні суми, то із суми 4,3 мільярда гривень, на яку зареєстровано податкові накладні, зупинено реєстрацію на 71 мільйон, або 1,6 відсотка від загальної суми. Таким невеликий відсоток не має вирішального впливу на провадження господарської діяльності, хоч, звісно ж, платники повинні були подати заяви та пояснення для того, щоб в подальшому була застосована процедура реєстрації раніше зупинених податкових накладних.

– Скільки волинських підприємств стикнулися з такими проблемами та чи мали переконливі аргументи для доведення реальності здійснюваних операцій?

– Правом подання пояснень та підтверджуючих документів для реєстрації зупинених податкових накладних за три місяці скористалося 176 платників стосовно 2,5 тисячі податкових накладних. Тобто, ще більше 2 тисяч податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, справді містили ризикові ознаки, тому платники не прагнули доводити протилежне.

– Наскільки швидко представники бізнесу отримують рішення від фіскалів щодо долі податкових накладних?

– Спочатку так звані "відбиті" податкові накладні аналізують фахівці ДФС в області. Спеціально створена робоча група на обласному рівні протягом двох днів розглядає пакети документів, що надаються суб'єктами декларування, передає висновки до спеціальної комісії при ДФС України, яка й ухвалює остаточне рішення щодо приймання такої накладної або відмови. Наголошу, що всі надані платником пакети документів опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів. Про причини неприйняття податкової накладної обов'язково повідомляється платнику, відтак він отримує право оскаржувати рішення до ДФС або в судовому порядку.

– Скільки позитивних рішень для платників ПДВ винесено робочою групою, що працює при Головному управлінні ДФС у Волинській області?

– Аналізуючи пакети документів, робоча група при ГУ ДФС у Волинській області надала до ДФС України висновки з пропозицією щодо реєстрації 1 826 податкових накладних на 47,9 мільйона гривень по 125 суб'єктах господарювання. Розглянувши наші матеріали, Комісія ДФС відмовила в реєстрації лише 139 податкових накладних на 13,2 мільйона гривень. Тобто, переважна більшість зупинених податкових накладних після докладного аналізу наданих документів, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

– Чи можна говорити про певну категорію платників, податкові накладні яких Системою моніторингу оцінки ризиків ідентифікуються як ризикові?

– Система завжди зупиняє реєстрацію податкових накладних тих платників, які прагнуть провести фіктивні господарські операції задля мінімізації податкових платежів. Разом з тим, кожен сектор економіки та регіон мають свої особливості. Тому на Волині серед підприємств, податкові накладні яких потрапляють в групу ризикових, – не випадково аграрний сектор.

– Чи означає це, що аграрії дещо в гірших умовах, аніж інші представник бізнесу?

– Такі висновки не мають підстав. Реальні умови та фактичні обставини діяльності сільськогосподарських підприємств – часто дуже особливі. Питання в тому, щоб вдосконалюючи Систему моніторингу оцінки ризиків та загалом електронного адміністрування ПДВ, специфічні моменти враховувалися. Разом з тим, всім сільськогосподарським підприємствам пропонуємо разом із підтверджуючими документами до накладних по основній діяльності також подавати "Таблицю даних платника". Це попередить можливі факти блокування аналогічних податкових накладних в наступних періодах.

– Як відомо, ПДВ – бюджетоутворюючий податок, тому увага до якості його адміністрування така пильна. Фінансовий ефект від запровадження електронного адміністрування себе виправдовує?

– Безумовно. На Волині, за підсумками 9 місяців 2017 року, це 39 відсотків росту збору ПДВ до аналогічного періоду минулого року. В цифрах – 762,7 мільйона гривень податку на додану вартість, що надійшли до держбюджету з Волині. Системна робота Уряду та ДФС у напрямку застосування сучасних інформаційних технологій в обслуговуванні платників
ПДВ з тим, щоб унеможливити безпідставне формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, посилює позиції сумлінного бізнесу та додає надходження в бюджет.