Волинська річка, що пам'ятає козаків і теплоходи: що приховує Стир і які скарби знайшли на його дні (фото)

Четвер, 12 листопада 2026, 09:06

Річка Стир для Волині – значно більше, ніж водойма, яка розділяє Луцьк на береги. Колись нею перевозили вантажі й пасажирів, по ній сплавляли ліс, а в її водах знаходили справжні археологічні скарби. Один із них – дерев’яний човен-довбанка, якому, за оцінками дослідників, близько восьми століть. Стир протікає через Берестечко, Луцьк, Рожище, Колки та інші населені пункти, пов’язуючи Волинь із Рівненщиною, Львівщиною та навіть Білоруссю.

Це одна з найбільших річок краю, яка має цікаву географію, непросту історію та важливе значення для життя регіону. Сайт новин Луцька «Конкурент» разом із ШІ дослідив, де бере початок Стир, чим він особливий, як ним колись подорожували та які таємниці досі зберігає його дно.

Де починається Стир і куди несе свої води

 

Стир – права притока Прип’яті, яка належить до басейну Дніпра. Річка протікає територією України та Білорусі, а в Україні перетинає три області: Львівську, Волинську та Рівненську.

Загальна довжина Стиру становить близько 483 кілометрів, а площа його басейну – понад 13 тисяч квадратних кілометрів. На території Волинської області річка простягається на 227,5 кілометра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тут майже не залишилося іншої риби: серед поліських лісів заховалося озеро, де водяться лише соми (відео)

Починається Стир із численних джерел поблизу села Пониква на Львівщині. Далі тече на північ і північний схід, перетинає Волинську височину та Поліську низовину. На Волинь заходить поблизу села Мерви.

Серед міст, через які протікає річка, – Берестечко, Луцьк, Рожище та Вараш. Також Стир проходить повз десятки менших населених пунктів, зокрема Перемиль, Боремель, Боровичі, Колки та Старий Чорторийськ.

Поблизу кордону з Білоруссю річка розгалужується на два рукави – Простир і Старий Стир. Вони з'єднуються з Гнилою Прип’яттю, через яку води Стиру потрапляють до Прип’яті.

Яким буває Стир на Волині

 

Характер річки змінюється залежно від місцевості. У верхів’ї вона порівняно вузька, звивиста, місцями заросла водяною рослинністю. У середній та нижній течії русло розширюється до 30–50 метрів. На окремих ділянках ширина сягає приблизно 100 метрів.

До Луцька Стир переважно тече у відносно вузькій заплаві. Нижче міста вона стає значно ширшою, місцями досягаючи півтора кілометра. Тут уже більше заболочених ділянок, стариць, проток і чагарників.

 

Річка має піщане дно, а на окремих ділянках трапляються кам'янисті перекати. Глибина також неоднакова: на перекатах зазвичай 0,5–1,5 метра, на плесах – 2–3,5 метра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Її болота зупиняли армії, а водами проходив торговий шлях: на Волині починається річка, яка дала ім'я місту-привиду (фото)

Стир живиться переважно талими сніговими водами, а також дощами й підземними джерелами. Найбільше води в ньому зазвичай навесні, коли проходить близько 40–45% річного стоку. У цей період рівень води підвищується, а заплава місцями виходить з берегів.

Найбільші притоки Стиру – Іква, Слонівка та Пляшівка. У Луцьку до нього впадають, зокрема, Сапалаївка та Жидувка.

Стир, яким колись ходили теплоходи

 

Сьогодні важко уявити, що Стир був повноцінним транспортним шляхом, яким користувалися не лише рибалки та місцеві жителі, а й пасажирські та вантажні судна.

Судноплавство на річці розпочалося ще перед Другою світовою війною. У 1950-х роках тут здійснювали пасажирські перевезення за маршрутом Луцьк – Пінськ (нині Білорусь). Для цього підтримували необхідну глибину фарватеру – судноплавної частини русла.

У самому Луцьку працювала річкова пристань, діяли судноремонтні майстерні. Пасажирські теплоходи курсували вниз за течією до Колок, а вгору – до Торговиці на Рівненщині.

 

Особливо жвавим річкове сполучення було влітку. Люди добиралися теплоходами на роботу, ярмарки та богослужіння. Колишній капітан Володимир Толстой згадував, що пасажирів на рейсах не бракувало. Коли теплохід наближався до пристані, його сирену було чути за кілька кілометрів.

Вантажне судноплавство також мало велике значення. Стиром перевозили пісок, деревину та інші вантажі. У 1913 році на річках Волинської губернії, серед яких Стир був одним із головних транспортних шляхів, завантажили 547 суден і 343 плоти.

Згодом розвиток автомобільного транспорту та занепад річкової інфраструктури поступово витіснили водні перевезення. Пасажирське судноплавство на Стиру припинили у 1974 році, вантажне – у 1996-му. Так Луцьк втратив своє колишнє значення як річковий порт.

Човен із минулого, який знайшли на Волині

 

Одна з найцікавіших археологічних знахідок, пов’язаних зі Стиром, – стародавній човен-довбанка, який виявили у 2015 році між селами Старосілля та Копилля на Волині.

Його помітили місцеві жителі, коли через спеку та обміління рівень води в річці значно знизився. Спочатку знахідка скидалася на звичайну велику колоду, однак виявилося, що це човен, видовбаний із цілого стовбура дерева.

Розміри знахідки вражають навіть сьогодні: довжина човна – близько 12 метрів, вага – 2,5 тонни.

За датуванням, яке наводять дослідники, човен виготовили у 1229–1256 роках. Тобто йому приблизно 770–800 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині є місце, де важко порахувати річки: чим дивує волинська Амазонія

Унікальність артефакту полягає не лише у віці. Науковці Національної академії наук України, які оглядали знахідку, звернули увагу на особливості її конструкції. За словами дослідників, це заготовка для човна типу ладді або чайки, яка, ймовірно, так і не була у використанні.

 

Для збереження стародавньої деревини у Маневичах облаштували спеціальне приміщення. Там човен став головним експонатом музею одного предмета – «Маневицький човен – моноксил».

Стир і Берестецька битва

 

Стир має не лише природну й господарську, а й історичну цінність. Неподалік місця впадіння річки Пляшівки у Стир розташоване поле Берестецької битви 1651 року – однієї з найбільших битв Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Бої між козацьким військом і військами Речі Посполитої тривали в червні 1651 року поблизу Берестечка. У подіях цієї кампанії важливу роль відігравали також Іван Богун та козацька старшина.

Нині про ті події нагадує Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» поблизу села Пляшева на Рівненщині.

Є й інша сторінка історії. У 1915–1916 роках поблизу Стиру в районі Берестечка проходила лінія фронту Першої світової війни. Тож береги річки пам’ятають не одне покоління воєнних подій.

Хрінницьке водосховище та електростанція

 

На Стиру розташоване Хрінницьке водосховище, яке створили у 1957–1958 роках. Воно лежить на межі Волинської та Рівненської областей і займає площу близько 18,3 квадратного кілометра.

Водосховище пов’язане з роботою Хрінницької гідроелектростанції потужністю 0,9 МВт. Воно також стало популярним місцем відпочинку, риболовлі та водних розваг.

Вода Стиру має значення і для енергетики регіону. Її використовують, зокрема, для потреб Рівненської атомної електростанції.

Яка риба водиться у Стиру

 

Стир має досить різноманітний підводний світ. За даними Великої української енциклопедії, в його іхтіофауні налічують близько 32 видів риб.

Серед найпоширеніших – плітка, краснопірка, верховодка, плоскирка та окунь. Також у річці водяться щука, лин, лящ, карась, в’юн, сом і йорж.

 

Для рибалок Стир цікавий різноманіттям ділянок: тут є глибокі плеса, перекати, тихі затоки та зарослі береги.

Втім, стан річки не завжди був благополучним. Вона зазнає впливу стічних вод населених пунктів та промислових підприємств. Зокрема, аварійні скиди можуть спричиняти погіршення якості води та загибель риби.

Улітку 2020 року на ділянці Стиру від Липлян до Княгининка поблизу Луцька зафіксували масову загибель риби. Попередньо причиною називали забруднення води. Тоді збитки рибному господарству оцінили більш ніж у 8 мільйонів гривень.

Чому річку назвали Стир

 

Походження назви річки остаточно не встановлене. Є кілька версій її етимології.

Одна з них пов’язує гідронім зі слов’янськими словами, які означали розширення або вихід за межі. За таким тлумаченням, назва могла описувати річку, яка розливається та виходить із берегів.

Інша версія, яку запропонував мовознавець Костянтин Тищенко, пов’язує назву з осетинським словом, що означає «великий».

Тож однозначно стверджувати, звідки походить назва Стиру, поки не можна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: