Ліс, якого не торкалася сокира: на Закарпатті зберігся найбільший у Європі буковий праліс (фото)

В Україні росте давній праліс, який досі живе за законами дикої природи, а людська рука не втручалася в його життя століттями. Тут дерева здіймаються вище дев’ятиповерхівок, велетенські стовбури не обхопити навіть удвох, а повалені гілки й мох ніхто не прибирає. Це букові праліси Карпат на Закарпатті.

Про унікальний ліс, який внесли до списку ЮНЕСКО, пише Voxorium.

Є місця, де час тече інакше. Дерева тут вищі за дев'ятиповерхівку, стовбури такі товсті, що їх не обхопити вдвох, а під ногами лежить м'який шар листя, пересипаного мертвими гілками й мохом. Ніхто не прибирає ці гілки, ніхто не саджає нових дерев. Ліс живе сам, за власними законами, яким уже тисячі років. Це букові праліси Карпат на Закарпатті, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО і справжній скарб європейської природи.

Найбільший масив таких лісів розташований у Карпатському біосферному заповіднику, на Тячівщині на Закарпатті. Він називається Угольсько-Широколужанським масивом. За даними журналістів і науковців, тут росте найбільший у Європі буковий праліс площею майже дев'ять тисяч гектарів. Це ліс, у якому, за даними науковців, ніколи не велося господарської діяльності. Його ніколи не рубали для промисловості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині росте унікальний ліс, де сосни вигинаються у петлі і спіралі (фото)

Дерева там вражають. Букова висота сягає понад сорок метрів, діаметр стовбурів більший за метр, а вік дерев становить, як правило, двісті п'ятдесят-триста років. Для людини – це кілька поколінь, для бука – нормальна зрілість. Сіра гладенька кора, високі прямі стовбури, що тримають густу крону: у такому лісі навіть удень панує напівморок, і лише окремі промені світла пробиваються вниз.

Що ж відрізняє праліс від звичайного лісу? Науковці пояснюють це просто. Звичайний ліс, навіть дуже старий, зазвичай зазнавав втручання людини: його вирубували, сажали, розчищали. Праліс – це ліс, який розвивався без людини й зберіг природну структуру. У ньому поряд ростуть дерева різного віку, від ростків до столітніх велетнів. Тут лежить багато мертвої деревини, яка поступово перетворюється на ґрунт і дає життя грибам, лишайникам, комахам і птахам. Саме така різноманітність робить праліс стійким.

Особливу цінність мають такі ліси як еталонні екосистеми. Вчені вивчають, як природа розвивається без людини, і порівнюють її з господарськими лісами. Це допомагає зрозуміти, як відновлювати зруйновані ліси, як реагує природа на зміну клімату, як підтримувати біорізноманіття. Тому праліси називають природними лабораторіями.

Рішення про включення карпатських букових пралісів до списку Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалили 28 червня 2007 року. Це відбулося на тридцять першій сесії Комітету Всесвітньої спадщини в новозеландському місті Крайстчерч. Подання зробили уряди України та Словаччини, а результатом стала українсько-словацька номінація «Букові праліси Карпат». До неї тоді увійшли ліси на території Карпатського біосферного заповідника й суміжних районів Словаччини.

Згодом об'єкт розширювали. У 2011 році до нього долучили букові ліси Німеччини, а у 2017 році номінацію ще раз розширили й перейменували на «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Сьогодні вона охоплює території кількох європейських країн. Це свідчить про те, що буковий ліс є спільною спадщиною континенту, а українські Карпати відіграють у ньому одну з головних ролей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля Луцька росте дикий ліс зі 160-річними модринами – тут ховаються червонокнижні квіти і блукають лосі (фото) 

Сам Карпатський біосферний заповідник має давню історію. Його сучасну назву він отримав у 1993 році, тоді ж його включили до Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. На території заповідника охороняють не лише буки, а й інші види рослин і тварин. У карпатських лісах живуть, зокрема, бурі ведмеді, рисі, олені й рідкісні птахи.

Біля цього лісу розташовано й інші визначні місця. Серед них – Карстовий міст, унікальна природна арка в горах, а також Менчули, одні з найвідоміших карпатських вершин. Поруч у селі Мала Уголька вшановують Іова Угольського, одного з найшанованіших карпатських святих. Тож цей регіон приваблює і мандрівників, і паломників.

Карстовий міст

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Серед лісу в Карпатах зберігся гігантський міст-скеля, де язичники поклонялися Сонцю (фото)

Важливо й те, що букові ліси мають значення для клімату. Науковці зазначають, що в умовах глобального потепління буки поступово розширюють свій ареал і навіть частіше дають насіння. Це свідчить про їхню стійкість і здатність пристосовуватися до змін. Водночас вони потребують охорони, адже вирубування й забудова можуть руйнувати цю природну систему.

Для відвідувачів такі ліси стають особливим досвідом. Тут не потрібні гучні розваги: достатньо піти стежкою й відчути, як змінюється повітря, як стихають звуки міста, як шелестять над головою крони. Це дає змогу на кілька годин відчути себе гостем у світі, де господарі не люди, а дерева.

Букові праліси Карпат нагадують, що найцінніше іноді те, що ми не зробили. Ліс, який ніхто не вирубав, став скарбом, який належить усій планеті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Ліс поглинає хати, а кладовище зберігає пам’ять: у хащах Полісся зникає покинутий хутір-привид
• Тут майже не залишилося іншої риби: серед поліських лісів заховалося озеро, де водяться лише соми (відео)
• Скелі, що «розступаються» перед обраними: де в Карпатах шукають печеру з золотом і очищуються від гріхів (фото) 
• Таємниці поліських лісів: хто і навіщо серед дерев будував загадкові буди (відео)