Один із найстаріших в Україні: на Рівненщині зберігся унікальний вітряк (відео)

Неділя, 16 серпня 2026, 09:10

У селі Красносілля на Рівненщині зберігся старовинний вітряк, збудований ще у 1895 році. Архаїчний, суворої архітектури – один із найстаріших вітряків в Україні.

Відео про давній млин опублікувала у фейсбуці тревел-блогерка Наталя Оксенюк.

Старовинний вітряк, збудований ще у 1895 році, вражає своєю міцністю та суворою красою – це один із найстаріших і найкраще збережених млинів в Україні.

Зі слів Наталі Оксенюк, ще кілька років тому стан історичної споруди викликав занепокоєння: старі лопаті та вітрила зносилися й перебували в жахливому стані, сходи прогнили, а покрівля протікала. Але старі зруйновані деталі замінили.

«Звісно вони не такі, як були колись оригінальні, але все-таки зберегли такий млин, дуже гарно збережений», – зазначила вона.

Як розповідає «Суспільне Рівне», історичний вітряк, який до 2019 року був частиною локації фестивалю «Красносільські вітряки», відремонтували 2024 року.

До відновлення вітряка долучилися місцеві жителі та меценати. У млині замінили ґонтовий дах, встановили новий вал, оновили вітрила та відремонтували внутрішні конструкції, а також облаштували нові ворота. Процес тривав з березня до жовтня.

 

 

«Не все міняли, звичайно, в нас лишилася ідентичне за старостю: ківш, де зерно засипалося, де йшов лоток, де зерно падало (він навіть рухається так, як він повинен рухатися при подачі зерна на жорна); ведуче колесо на місці, балки, частина вала старого, жорна на місці», – розповів будівельник Олег Кучер.

Увесь корпус вітряка разом з механізмом для розмелювання, крилами та валом обертався залежно від вітру. У центрі нерухомої хрестовини закріплений стовп, так званий «штибер», кістяк вітряка. Довкола нього раніше оберталася вся система.

Побудував млин чех Іван Клічнік у 1895 році, пригадала місцева жителька Лідія Яремчук:

«Це вітряк мого діда. Він спочатку жив у Липках, мав там корчму, а потім сюди перебрався, і поставив вітряка, і тут жив. Він після війни помер. Батько з ним молов на вітряку, він знав все на пам'ять. Вітряк був діючий до 1964 року. Стільки людей було – мололи всі, і кіньми приїжджали. Борошно було дуже гарне. Тоді ще таких електричних не було, світла не було, то в нього був такий круг, і він за вітром крутився».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: