Спекла першу шарлотку у 8 років: як волинянка перетворила дитяче захоплення на справу життя (фото)

Для Оксани Іванишин із села Судче Камінь-Каширського району кондитерство – це не просто робота, а справа, якій вона присвятила себе повністю.
Цікавитися випічкою дівчина почала ще в ранньому віці. Вона й сама не може пояснити, звідки взялося це захоплення, адже в родині ніхто особливо не займався приготуванням солодощів.
Про це пише видання «Нове життя».
– Мені було приблизно вісім років, коли я вперше самостійно спекла шарлотку. Бабуся лише підказувала й стежила, щоб усе робила правильно. Уже тоді я знала, що хочу стати кондитеркою, – пригадує Оксана.
Після дев’ятого класу вона без вагань обрала професію харчового технолога. Та навіть під час навчання найбільше її захоплював саме світ десертів і тортів.
Як і багато молодих кондитерів, свій шлях Оксана розпочинала з рецептів, знайдених в інтернеті. Вона пробувала, експериментувала та вчилася на власних помилках. Переломним моментом став один із майстер-класів, який дівчина відвідала після закінчення коледжу.
Саме тоді вона остаточно зрозуміла, що кондитерство – це не просто захоплення.
– Після того майстер-класу я створила сторінки в соціальних мережах, почала показувати свої роботи та поступово приймати замовлення. Тоді й зрозуміла, що це справді моє, – розповідає дівчина.
Нині вона працює кондитеркою в Луцьку, де виготовляє десерти для мережі закладів громадського харчування. Водночас кожну вільну хвилину присвячує власним замовленням. Кілька днів працює в місті, а кілька проводить вдома, у Судчі, де створює святкові торти для замовників.

За красивими фотографіями готових виробів стоять години кропіткої праці та чимало випробувань. Оксана з усмішкою згадує свій перший торт на замовлення.
– Зараз я б сказала, що він був далекий від досконалості. Але тоді я страшенно ним пишалася. Робила торт для дівчинки на рочок, і я вкладала в нього всю душу, – усміхається майстриня.
З роками прийшли досвід і впевненість. Тепер дівчина переконана, що головне – не боятися помилок.
– Буває всяке: торт трісне, крем підтікає, бісквіт не піднявся. Але потрібно спокійно шукати причину, виправляти помилки й рухатися далі. Без цього розвитку не буде, – говорить вона.
Спокій і терпіння Оксана Вікторівна вважає найважливішими рисами для кондитера.
Особливе місце у своїй історії успіху дівчина відводить батькам. Саме вони підтримували її перші кроки, допомогли придбати професійне обладнання та вірили в доньку тоді, коли вона сама ще сумнівалася у власних силах.
– Батьки завжди казали: «Не бійся, пробуй, ми допоможемо». Вони підтримують мене й зараз. Якщо після роботи я не встигаю щось зробити, мама може приготувати крем за моїми вказівками, хоча сама це не дуже любить. І я щиро вдячна їм за це, – ділиться співрозмовниця.
Нині серед замовників Оксани Іванишин – переважно знайомі, друзі, жителі навколишніх сіл та люди, які дізналися про неї завдяки рекомендаціям.
Дівчина переконана: у роботі з людьми найважливішими є довіра та щире спілкування.
– Я завжди намагаюся почути людину. Якщо вона хоче особливий смак чи незвичне поєднання, ми обговорюємо це та разом шукаємо найкраще рішення, – каже кондитерка.

Найбільшою нагородою для неї залишаються не слова подяки й навіть не нові замовлення.
– Коли отримуєш відео, де дитина задуває свічки на торті, або фото зі свята – це неймовірні емоції. Через такі моменти хочеться працювати ще більше, – зізнається Оксана.
Саме такі миті й надихають її продовжувати улюблену справу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.