Секрет волинської пущі: як маленьке селище стало центром великих історичних подій (фото)

Цумань на Волині – це не просто селище з 7-тисячним населенням. Це місце з глибокою історією, де переплітаються долі впливових магнатів, індустріальний розквіт та трагічні події воєнних часів, надійно сховані серед величних лісів.

Про те, чим живе Цумань сьогодні та які таємниці зберігає її минуле, пише «Волинська Фундація».

Походження назви: половецький слід

Цумань. Фрагмент мапи 1938 року

Перша згадка про Цумань в офіційних історичних джерелах датується 1557 роком. Дослідники досі сперечаються щодо походження назви поселення. Одна з найпопулярніших версій відсилає нас до латинського «Куман». Вважається, що так називали половців, які в давнину заселяли ці території.

Волинська резиденція Радзивілів

У XVI столітті землі навколо Цумані належали князю Михайлу Чорторийському, проте вже у 1583 році вони перейшли до впливового роду Станіслава Радзивіла. Згодом поселення увійшло до складу Олицької волості, а місцевий маєток став однією з офіційних резиденцій славетної родини Радзивілів.

Цумань не була лише місцем князівського відпочинку. Тут активно розвивалася економіка:

• XVII століття: видобуток залізної руди.
• XIX століття: запуск винокурного заводу.
• Розквіт промисловості: з часом у селищі з’явилися тартак, цегельня, турбінний млин та навіть виробництво паркету.

Важливим поштовхом до розвитку стало будівництво залізниці. Прокладена у 1871 році лінія Київ-Брест вивела економіку регіону на новий рівень, назавжди змінивши життя місцевих мешканців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ній досі печуть паску: на Волині стоїть унікальна 300-літня хата під соломою (відео)

Трагічне XX століття

Історія Цумані не була безхмарною. Селище опинилося в епіцентрі світових конфліктів:

• Перша світова війна: через Цумань проходила лінія фронту.
• Друга світова війна: селище було спалене німецькими військами, а близько 300 мирних мешканців – розстріляні.
• Рух опору: ліси навколо Цумані стали потужною базою для загонів УПА.

Архітектурна спадщина

Минуле селища досі «промовляє» через архітектурні пам’ятки. Свято-Покровська церква, зведена у 1843 році, стоїть на місці свого дерев’яного храму, який був знищений пожежею.

А костел Святого Аргентина, збудований у 1936 році коштом Януша Радзивіла, є яскравим свідченням польського періоду в історії краю.

Будівництво костелу св.Аргентина. Фото 1930-х років

Освячення костелу св.Аргентина у Цумані. Фото 1936 року

Учасники святкування з нагоди освячення костелу в Цумані

Сучасний вигляд костелу

Сучасний вигляд костелу

«Легені» Волині сьогодні

Сьогодні Цумань – це сучасний центр територіальної громади, проте її серце залишається в лісі. Селище нерозривно пов’язане з Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» – однією з найцінніших та наймальовничіших природних територій Волині.

Саме тут, серед вікових дерев, історія зустрічається з природою, роблячи Цумань місцем, яке варто відкрити для себе кожному, хто цікавиться справжнім минулим нашого краю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Вали, рів і три в’їзди: на Волині збереглися сліди тисячолітнього городища-сховища (фото)
• Втрачений шедевр: на березі Горині стояла унікальна каплиця-усипальниця впливового шляхетського роду (фото)
• Його спалили разом із людьми: історія волинського села, яке відродилося з попелу (фото)
• За 50 км від Луцька зберігся один із найстаріших дерев'яних вокзалів України (фото)