Арабські дирхеми і коштовні прикраси: на зораному полі біля Луцька знайшли горщик зі скарбами (фото)

Неділя, 15 лютого 2026, 12:35

У Луцькому районі у 2011 році виявили унікальний скарб X століття – шикарний комплекс срібних прикрас та арабських дирхемів часів ранньої Русі.

Про одну з найцікавіших знахідок для історії Волині розповів Владислав Матвіїв.

Артефакти знайшли поблизу села Доросині у типовому для Волині керамічному горщику VIII-IX століття, який знаходився на зораному полі. Його частини лежали у двох місцях на відстані близько 10 метрів одне від одного.

Що і де знайшли?

Верхня частина посудини, у якій зберігався скарб, не вціліла – ймовірно, її розтягнув по полю тракторний плуг під час обробітку ґрунту. Самі знахідки лежали у двох скупченнях: в одному – переважно злиплі між собою срібні арабські монети-дирхеми, в іншому – прикраси та декоративні елементи.

Історки опрацювали 70 срібних монет, 6 сережок, 16 овальних срібних намистин, а також низку інших оздоб. Навіть у такому неповному вигляді знахідка дала цінний матеріал для вивчення грошового обігу та прикрас X століття на Волині.

Срібні дворогі лунниці

Загальна вага знайдених дев’яти срібних прикрас становить 123 г.

Дві дворогі лунниці – типові для слов’янських жіночих прикрас підвіски – амулети, що символізували культ Місяця, показують високий рівень майстерності та смаку давніх ювелірів.

Виріб прикрашений лише з одного боку виконаними геометричними візерунками – по всій поверхні рівносторонніми трикутниками, схожими на виноградні грона, та зерноподібною в’яззю по краях. У центрі лунниці біля видовженого трубчатого вушка розміщено три, а по краях – по одній випуклій кульці діаметром 0,5 см. Привертає увагу високий технологічний рівень виготовлення лунниці, міцна пайка вушка до корпусу тощо.

Зважаючи на відомі аналогії, описаний вище тип амулета та зображена на ньому символіка мали значне поширення у VIII–XI ст. серед багатьох народів Європи та Азії.

Цілком вірогідно, що обидві лунниці складали єдиний комплект, який кріпився до виявленого в скарбі намиста із 16 срібних овальних намистин. Десять із них мають розмір близько 2,3 см, а ще шість – 1,8–1,9 см. Вага більших намистин – від 4,25 до 5,80 г, а менших – від 2,1 до 2,9 г. Кожна намистина прикрашена багатим орнаментом, вибитим пуансоном, тобто чергуванням кружечків, трикутників, крапок та поздовжніх і поперечних ліній.

Вражає їх естетичний дизайн, коли кожна намистина має вигляд мистецького виробу. Дві окремі намистини – більша та менша – різняться від інших розміром, вагою та орнаментом. Вірогідно, вони належали до іншого комплекту прикрас.

Срібні сережки

З інших складових скарбу з села Доросині варто виділити шість сережок, які утворюють дві групи. У першій групі особливо вражають дві срібні сережки з одного комплекту, зважаючи на їхню ідентичність. Такі прикраси у ті часи жінки могли носити як у вухах, так і на підвісці – колті. Розмір сережок разом із кільцем – 5,0 на 3,1 см, а вага – 7 г.

Оздоблені вони напаяними срібними кульками різного розміру; за формою нагадують лунницю з трьома ріжками доверху. У центрі сережки до середнього ріжка прикріплена верхівка, що нагадує символіку об’ємної сфери. Нижня частина сережки має вигляд закріпленого на кільці грона винограду, прикрашеного трикутними символами з дрібних срібних кульок.

Друга група серережок мають більш скромний вигляд, однак також прикрашені орнаментованими візерунками та гронами кульок.

«Дискусійним залишається питання щодо імпорту чи місцевого походження двох сережок з першої групи. Решта сережок могли бути виготовлені за імпортним зразком волинськими майстрами на рубежі IX–X ст. Водночас ми все ще не знаємо, де саме розташовувалися ремісничі центри тієї доби, крім, можливо, напівлегендарних міст Ладомира та Волиня, які могли мати широкі торгові зв’язки з країнами і Сходу, і Заходу», – зазначає автор.

Срібні арабські монети

На місці знахідки виявили лише частину срібних арабських дирхем – 70 монет вагою 182 г. Склад знайденого скарбу вражає своєю хронологією. Частина монет датована 786 роком, а найбільша група – 38 одиниць – належить до періоду раннього правління династії Аббасидів. Ще 14 монет датуються 810–830 роками, а решта 10 були випущені у проміжку між 850 та 863 роками.

Дослідження монет відкрило дивовижну історію: на знайдених дирхемах збереглися імена 20 халіфів та їхніх спадкоємців. Деякі монети (викарбувані у 756, 780, 809 та 860-х роках) є свідками політичний «драм» – їх випускали саме тоді, коли правителі запекло боролися за престол.

Цікаво, що на 17 монетах згадуються не лише головні халіфи, а й місцеві володарі провінцій. Користуючись хаосом під час чергової боротьби за владу, вони карбували на сріблі власні імена та імена своїх наближених.

«Для нас сьогодні це не просто гроші, а своєрідний «літопис» політичних інтриг Давнього Сходу, що дивним чином опинився на Волині», – зазначає дослідник.

Скарб із Доросинів досі вважають однією з найяскравіших археологічних знахідок Волині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: