Злитками та монетами з Волині всіяний острів у Балтійському морі: які скарби там знайшли

Волинь у часи давньої Русі була багатим краєм. Знайдені за останні два століття скарби це підтверджують. Особливо часто їх знаходили у великих містах – Київ, Чернігів, Львів, Володимир та Луцьк, городищах та на торгових факторіях. 

Про це пише «Історична Волинь».

Далекий від Волині острів Готланд у Балтійському морі буквально всіяним десятками депозитів, зокрема арабських високопробних монет.

У VІІІ-ІХ ст. через Волинь пролягав важливий торгівельний шлях «із хозар в немец», який вважають другою, поряд зі шляхом «із варяг в греки», основною віссю, вздовж якої концентрувалися перші зовнішньополітичні зусилля молодої Київської держави, розвивалися торгівельні зв'язки. Для торгових розрахунків використовувались арабські дирхеми, візантійські динари, західноєвропейські монети, а в ХІІІ-ХІV ст. – золотоординські монети.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 25 кілограмів золота та загадковий перстень: два підлітки знайшли найбільший скарб України

Для значних купівельних операцій використовувались срібні зливки – гривні вагою від 95 до 200 г. За даними В. Терського, гривні знайдено в Луцьку, Дорогобужі, Городищі поблизу Шепетівки та в інших місцях. Такий зливок (гривня) походить, зокрема, з Ринкового майдану м. Луцька. Його вага – 239,8 г, датується він XIV ст.

Гривні волинського типу

Відомо, що в XI- XII ст. на Волині відливали власні гривні. Автори називають їх «волинський тип гривень». Однин зі скарбів знайдено в басейні р. Сарни – на основі сокирки-амулету з напівкруглим лезом.

Окремих знахідок гривень волинського типу (з 1-3 монет) відомо 13 випадків, усього – 26 гривень. Крім того, знайдено близько 10 більших скарбів (р. Сарна, Ківерцівський р- н Волинської обл., с. Городок Рівненської обл., с. Борщівка Здолбунівського р-ну Рівненської обл. та ін.), де сумарно нараховується приблизно 175 гривень. Тобто всього гривень волинського типу відомо приблизно 180. Таким чином, кількість монет київського та волинського типів приблизно однакова (з можливим переважанням київських).

Гривні волинського типу зі скарбу Ківерцівського р-ну Волинської області

У басейні р. Сарни знайдено скарб, до якого входили бронзові амулети у формі двох сокирок та кігтя та 9 «прутикоподібних» зливків - гривень. Довжина зливків від 14,5 до 17,0 см, ширина - від 1,7 до 2,8 см, товщина - від 0,8 до 1,2 см. Вага від 199,3 до 206,2 г, проба - 946-993. Три з них вужчі від інших, які були ширшими. Екземпляри більших розмірів мають вищу пробу. Поверхня гривень гладка, інколи пориста. Кінці однієї гривні дуже розплескані. У перетині ці зливки сегментоподібні. Зважаючи на їхні обриси, вони відливалися в різних формах.

На сході Ківерцівського р-ну Волинської обл. знайдено грошово-речовий скарб, у якому були три шийні гривни з плетеного дроту, срібний браслет або підвіска більших розмірів, два плетені срібні ланцюжки та 26 «прутикоподібних» зливків. Приблизно половина з них мала розміри 18,4-18,6 см. Менші були довжиною 12,8 см, інші 13,2 -15,4 см, шириною 20-24 мм. 12 «прутиків» мають сліди легких ударів (від одного до чотирьох) гострим предметом з обох боків. На п'яти помітні сліди розплескування на одному або двох кінцях. Одні «прутики» прямі (12 штук), інші ледь вигнуті.

Фрагменти давньоруських срібних гривен зі скарбу Ківерцівського р-ну Волинської області

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Шестикласника луцької школи забрали в армію: історія, яку мало хто знає
• У центрі Луцька знайшли скарб – старовинний гаманець з монетами та золотими каблучками (фото)
• У місті на Волині знайшли скарб – намисто давньоруської модниці, якому майже 800 років (фото)