Жирандоль, колони і дубовий паркет: на березі Турії стояв елегантний палац у стилі ампір

У Ковельському районі Волинської області розташоване село Туричани, де колись знаходився один із найвишуканіших шляхетських маєтків Волині XIX століття. У 1806 році тут була зведена елегантна резиденція у стилі ампір, оточена мальовничим парком, засадженим каштанами, липами, ясенами та живоплотом.

Про маєток пише краєзнавиця Тетяна Яцечко-Блаженко для видання «Український тиждень».

Однією з найвиразніших архітектурних особливостей палацу на Ковельщині була кругла зала з колонами і вишуканими сходами, що вели на другий поверх. У цій залі зі стелі звисала масивна кришталева люстра – «жирандоль», що складалася з тисяч елементів і справляла неабияке враження на гостей. На першому поверсі розташувався видовжений прямокутний салон, простір якого ділили іонічні колони – характерна деталь античної архітектури. Підлогу кімнат вкривав добротний дубовий паркет.

Інтер’єр маєтку був витриманий у стилістиці французьких монархів – Людовіка XVI та Людовіка Філіпа. Особливо вражав салон на першому поверсі, оформлений у ніжних блакитних і золотих відтінках. Саме тому його часто називали «небесним салоном». Стіни прикрашали цінні живописні полотна.

Історія маєтку сягає значно глибше, ніж початок XIX століття. Ще у XVI–XVII століттях ці землі належали князям Курцевичам, а згодом родині Сєраковських. Маєток був розташований на мальовничому березі річки Турія, а його територія охоплювала 321 гектар. Сам палац із парком займали площу близько 4 гектарів. До маєтку вели кілька алей, які завершувалися трьома мурованими в’їзними брамами – ще одна характерна риса шляхетської садибної культури.

У 1862 році гостем маєтку став видатний польський етнограф, композитор і фольклорист Оскар Кольберг. Саме в цей період він проводив польові дослідження на західноукраїнських землях, зокрема на Волині, Поліссі, Поділлі та Буковині. В Туричанах він гостював у власників палацу, поєднуючи відпочинок із науковою працею. У своїх нотатках Кольберг згадує, що саме тут записав низку пісень, зокрема відому «Туман яром, туман долиною».

Останнім власником туричанського маєтку був Тадеуш Кжижановський. На початку Другої світової війни він разом із родиною змушений був залишити резиденцію.

У роки війни палац було спалено, і від колишньої розкоші не залишилося практично нічого. Сьогодні ми можемо уявити велич цього місця лише за єдиною збереженою фотографією, що дає змогу бодай частково відчути атмосферу одного з найгарніших зразків волинської палацової архітектури.

Нагадаємо: на Волині спалили італійську віллу XVIII століття.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На березі волинського озера стояв 120-метровий палац з возами золота у підземеллях (фото)
• На Панській горі над водами Стиру стояв розкішний палац (фото)
• Посеред лісу та осушених боліт: на Волині на березі озера стояв витончений палац
• Знищений війною: під Луцьком був неймовірний князівський палац, про який мало хто знає
• Архітектурна перлина Волині: яким був палац у Воротневі, знищений війною (фото)