Посеред лісу та осушених боліт: на Волині на березі озера стояв витончений палац

У XVIII столітті в селі Ворончин (зараз – село в Луцькому районі Волинської області) на місці боліт і лісів стояв прекрасний палац, оточений чудовим парком.

Про нього розповідає краєзнавиця Тетяна Яцечко-Блаженко у виданні «Український тиждень».

Ворончин на Волині довго був у власності князів Воронецьких, що походили з династії литовських Гедиміновичів.

Точного року побудови палацу не знаємо, але звели його у XVIII столітті. Саме на це й наступне століття припадає пік розвитку життя в палаці.

У XVIII столітті власником палацу був Людовик Кропинський (1767–1844), польський письменник, генерал і візитатор училищ Волині. Він мешкав із дружиною, яка була родом із Блудівського маєтку на Волині (зараз – територія села Мирне Луцького району). Потім палац дістався їхній доньці Софії, яка вийшла заміж за князя Калікста Четвертинського.

«Маєток розташований посеред боліт і лісів. У 1800 році він перетворився на сучасне помешкання, оточене чудовим парком. На місці боліт, що їх нові власники осушили, на березі прекрасного озера розташувались нові газони, дерева, гаї, фруктові сади. Парк створений у романтичному стилі. Посеред парку був круглий грецький храм, захований серед акацій і кленів», – такі спогади про палац залишив драматург, мемуарист, громадський і політичний діяч та масон Юліан Нємцевич, який бував у палаці на Волині на початку ХІХ століття.

Юліан Нємцевич був секретарем Тадеуша Костюшка під час повстання 1794 року проти Росії та Пруссії. Через участь у повстанні його ув’язнили в Петропавлівській фортеці в Петербурзі. Однак згодом звільнили, і він емігрував до США. У період між 1802 і 1804 роками Юліан Нємцевич відвідав Ворончинський палац.

У спогадах Юліан Нємцевич описує парк біля палацу у Ворончині, автором якого був Діонісій Міклер (1762–1853), ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва. Міклер упорядкував понад 50 парків, деякі збереглися до наших днів.

Чи не найбільш відомим палац у Ворончині став за часів сина подружжя Четвертинських Влодзімежа. Він народився у Ворончинсьому палаці 1837 року. В історію увійшов як політичний і суспільний діяч, учасник Січневого повстання проти влади Російської імперії. Саме він був керівником повстанців Луцького повіту. Після придушення повстання російською владою власника палацу заарештували й відправили на каторгу в Сибір. На Волинь він зміг повернутися лише 1867 року. Потім переїхав у Варшаву, де очолював Громадський комітет земельного кредитування й Варшавське благодійне товариство.

Палац у Ворончині свого часу відвідувало багато відомих людей. Хтось приїздив на гостини до власників, хтось – на полювання на Волинь, адже навколо маєтку були чудові ліси, повні різної дичини. У Ворончині бували Тадеуш Чацький (польський освітянин, економіст, історик, нумізмат), Адам Чарторийський (польсько-литовський князь, освітній і політичний діяч)

Палац у Ворончині був справжньою архітектурною перлиною, і його інтер’єри вражали розкішшю та витонченістю. Меблі для палацу привезли спеціально зі Швейцарії та Італії, що надавало резиденції особливого європейського шарму. Стіни палацу прикрашали родинні портрети, що відображали історію та традиції роду, а також картини з пейзажами й натюрмортами, які додавали елегантності та гармонії.

Одна з кімнат палацу була оформлена в зеленому кольорі, що створювало атмосферу спокою та природної краси. Оббивка стін і меблів, а також штори були виконані із зеленого текстилю, що надавало інтер’єру вишуканості та єдності з природою.

В’їзд до палацу був особливою архітектурною композицією – вражав колонами й клумбами, що створювали величний вхід до резиденції. Перед палацом розташовувалася каплиця, де можна було помолитися, а також мальовниче озеро, яке додавало спокійної краси цьому місцю.

Справжнім скарбом палацу була бібліотека, що містила приблизно сім тисяч томів рідкісних видань і рукописів. Окрім книжок, у бібліотеці зберігалася колекція геральдичних книг, що була незвичайною цінністю. Проте доля цієї бібліотеки невідома.

Палац у Ворончині проіснував до Першої світової війни, але під час бойових дій його зруйнували, розібрали й більше не відбудовували, тож він залишив після себе лише спогади про минулу велич.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Розкіш серед лісів: у XVIII ст. гусарський полковник звів на Волині мисливську резиденцію (фото)
• На Панській горі над водами Стиру стояв розкішний палац (фото)
• Архітектурна перлина Волині: яким був палац у Воротневі, знищений війною (фото
• Порицька резиденція: що сталося з одним із найвеличніших палаців на Волині (фото)
• Знищений війною: під Луцьком був неймовірний князівський палац, про який мало хто знає