Які сорти харчового спирту виробляють в Україні, та як змінювалися наші стандарти якості етилового спирту

Еволюція стандартів на етиловий спирт у колишньому у сучасній Україні демонструє, як змінювалися вимоги до якості та безпеки цього продукту. Від перших ГОСТів до сучасного ДСТУ, розвиток нормативної бази відображає не лише технологічний прогрес, але й зміну підходів до визначення властивостей спирту.

Вимоги безпеки (від радянських часів до сьогодення)

У перших радянських ГОСТах, зокрема в редакціях 1972 та 1982 років, етиловий спирт характеризувався як безбарвна, легкозаймиста рідина з характерним запахом. У документах також зазначалося, що спирт належить до сильнодіючих речовин наркотичного характеру. Це пояснювалося його впливом на організм: у невеликих дозах він спричиняє збудження, а перевищення норми може призводити до паралічу нервової системи.

Однак у ГОСТі 1982 року деталізація впливу на організм була значно скорочена. Згадувалося лише основне визначення спирту як речовини, що має наркотичний ефект, але додаткових пояснень не наводилося.

Сучасний український стандарт ДСТУ 4221:2003 зберігає багато положень радянських нормативів. У ньому зазначено, що етиловий спирт є легкозаймистою рідиною, яка горить синім полум'ям і утворює нетоксичні продукти горіння – воду та вуглекислий газ. Водночас спирт досі вважається токсичною речовиною з наркотичним характером дії.

Технічні вимоги та ключові параметри якості

Одним із важливих аспектів регулювання якості спирту є технічні вимоги до його складу. Радянський ГОСТ 18300-72 встановлював необхідну концентрацію спирту на рівні 96–96,2%. 

Також зазначалися допустимі рівні сивушних олій: для спирту першого сорту – 2 мг/дм³, для другого сорту – цілих 15 мг/дм³. 

Обов’язковим було проведення тестування на наявність метанолу.

Український ДСТУ 4221:2003 має дещо інші показники. Концентрація етилового спирту встановлена на рівні 96,3%, а вміст сивушних олій – 2–3 мг/дм³. 

Цікаво, що у сучасних українських стандартах відсутнє поняття харчового спирту другого сорту. 

Відомо, що цей спирт колись мав значно нижчі якісні характеристики, але все одно вважався придатним для використання у харчовій промисловості.

Міцність спирту у радянських і сучасних стандартах залишається майже незмінною. Незначні відмінності у цифрах можна вважати допустимою похибкою при документуванні.

Як класифікують сучасний український спирт та в чому відмінності між різними сортами

Етиловий спирт класифікують на сорти залежно від ступеня очищення та використаної сировини. В Україні стандартизовані такі сорти: перший сорт (для виготовлення напоїв взагалі не використовується), спирт вищого очищення, «Екстра», «Люкс», «Альфа», «Пшенична сльоза». 

Особливу увагу варто звернути на спирти сортів «Альфа» та «Пшенична сльоза», які виготовляються виключно з зернових культур і проходять багаторівневе очищення. Саме ці спирти часто використовують для виробництва високоякісної преміальної горілки.

Чим «Пшенична сльоза» відрізняється від сорту «Альфа»

Спирт «Пшенична сльоза» виготовляється з добірного зерна найвищої якості. Процес очищення цього спирту базується на сучасних технологіях, що забезпечують виняткову чистоту продукту. Якщо сорту «Альфа» цілком заслужено можна поставити оцінку «відмінно», то «Пшенична сльоза» – це «відмінно з плюсом».

Така різниця у якості робить спирт «Пшенична сльоза» найкращим вибором для виробництва напоїв, які вимагають максимальної чистоти та досконалого смаку.