Жінка у хустці: про волинянку Антоніну Ситник, яка керує фермою (фото)*
Антоніна Ситник щодня прокидається удосвіта. Вона туго зав'язує хустку, п'є каву і готує сніданок. Порається біля молодої корови Красуні, а потім бере велосипед і їде на роботу. Жінка працює на фермі у Бубнові. Тут у неї ще шість сотень корів.
Антоніна каже, по-старому її посада називається «завферми» – і це дуже відповідально. Вона приходить на роботу о 5:30 ранку, щоб приготувати ферму до початку нового робочого дня. О сьомій, коли сюди прийдуть підлеглі пані Антоніни, вона вже запланує їм роботу.
Журналісти сайту новин Луцька і Волині «Конкурент» спільно з групою компаній ТМ «Вілія» продовжують серію публікацій про особливих людей, які творять історію найбільшого на Волині агропідприємства.
Хустка на фермі обов'язкова, пояснює жінка. Це щоб не продуло, коли ходиш біля корів. Тут завжди протяг. Ходити за день доводиться багато. І Антоніна починає раніше за всіх.
«Поки нам роздавати їсти, поки нам почати доїти, мені треба скрізь по хлівах пройтися і порахувати залишки кормів. Я рахую, скільки кормів лишилося, і нотую, куди треба щось додати, звідки забрати, де будемо стелити. Тоді формую це на комп'ютері в документ, по корівниках розраховую і роздаю усім завдання. Далі вже всі знають, що їм робити. Зранку, коли приходжу, мушу бачити всіх, хто здає зміну. В обід, перед тим, як піти, дивлюся, щоб всі прийшли на зміну. Біля корів треба працювати цілодобово», – пояснює вона.
Антоніна працює на фермі вже 28 років. Коли вона приїхала в Бубнів невісткою у 1994 році, тут був ще колгосп. Працювала спершу ветфельдшером, тоді – обліковицею корму і молока. Жінка закінчила Рожищенський зооветеринарний технікум. Сьогодні на цій фермі вона знає всю роботу. І за всім слідкує.
«Тут треба вникати. Я в курсі всіх хвороб тварин, знаю, як відбувається групування, годування. Зараз роботу набагато простіше робити, ніж коли я сюди прийшла. Фізично це не важко. Але потрібно вміти встигати. У мене ненормований робочий день (сміється – ред.). Здебільшого працюю до 14:00, але за потреби приходжу і після обіду. Там же і корми можуть привезти, і сіль, і решту. Я все це приймаю, видаю. Люблю цю справу», – каже.
Антоніна Ситник рахує все. Загалом на її фермі 503 корови. А разом із биками і телятами – 648. Є ще котики і собаки, які поселилися на фермі, і про яких також потрібно подбати.
Вдома жінка також має господарство. Котів, собак, як годиться, і власну корову – Красуню. І хоч збоку це може здатися виснажливим, Антоніна запевняє: у селі звикли до праці. Тут кожен, хто працює на фермі, вдома має і щось своє. Бо як без цього, дивується вона.
Антоніні 50 років. Вона живе у хаті, яку збудували батьки її чоловіка. За життя жінка добудувала там чималу кухню з ванною, облаштувала веранду.
У Антоніни двоє синів і внук, і щоразу в розмовах про майбутнє у неї на очах з'являються сльози. Жінці 50 років. І найбільша її мрія зараз
«Я хочу, дуже хочу, щоб закінчилася війна – ця страшна біда. У мене брат вже пів року у Донецькій області. До того він в АТО був. А в нього ж троє маленьких дітей. Брати двоюрідні, племінники, син швагра на війні. Це страшно дуже... Я просто бачу по деяких людях, що якщо вони не мають рідних на війні, вони цього не розуміють. Коли від рідних нема дзвінка – мені ні їсти часом не хочеться, ні спати. А як дзвонить невістка – братова жінка – я часто боюся брати трубку, бо думаю, що щось вже сталося», – говорить вона і плаче.
Війна, каже Антоніна, згуртувала Бубнів. І навіть на своїй фермі вони волонтерять – продають залишки корму місцевим мешканцям, а виручені гроші спрямовують на потреби армії.
Крім того, у Бубнові збирають продукти для військових. Кожен допомагає, чим може. Люди продають молоко, аби переказати гроші захисникам. Зараз у кожному куточку країни працюють на перемогу.
Про перемогу і мир Антоніна з Бубнова мріє найбільше. Коли війна закінчиться, вона міцно обійме брата. Головне, щоб повернувся додому живий і здоровий. А поки боротьба триває, всі інші мрії і плани жінка відклала на майбутнє. Тому щоранку вона туго зав'язує хустку, бере велосипед і їде до своїх корів. Працювати, розвивати країну і наближати перемогу так, як вона вміє.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: