Пізно пити «Боржомі», – командир роти «Любарта» про вишколи для цивільних

Командир роби ОЗСП «Любарт» Андрій Д'яченко зазначив, що підготувати повноцінного бійця з людини, яка на 1,5-2 години після роботи приходить на військовий вишкіл, неможливо. Разом з тим, навіть опанування азів поводження зі зброєю – це вже важливий досвід.

Про це він зазначив у інтерв'ю сайту новин Луцька і Волині «Конкурент».

«У перші дні війни в мене обривався телефон. Багато людей дзвонили з питаннями: «А де можна легально купити зброю?, «А де можна пройти курси?» тощо. Я їм просто кричав у трубку. Ну, пізно пити «Боржомі», коли нирки відмовили. Згадайте перші дні війни – всі магазини були зачинені, не те, що якісь там зброярні. Курсів також не було, адже всі люди, які могли тоді проводити курси, поїхали на фронт», – розповідає про перші дні війни Андрій Д'яченко.

Однак у Луцьку декілька сотень охочих пройшли курси з цивільного захисту та військовий вишкіл.

«Не можна зробити повноцінного бійця з людини, які після роботи прийшла на навчання на 1,5-2 години. Але були випадки, коли о 8 ранку такі люди записувалися до тероборони, а вже о 5 вечора вони приймали перший у своєму житті бій. До того вони або взагалі не служили в армії, або десь колись якось проходили строкову службу. Тому, звісно, що навіть коли люди змогли оволодіти азами користування зброєю, це вже добре», – розповідає офіцер.

За словами Андрія Д'яченка, потримати у руках справжню бойову зброю – це цікавий психологічний досвід. Адже є певний відсоток людей, у яких у голові є психологічний блок.

«Людина – це все ж істота, яка не створена для того, щоб вбивати собі подібних. Навіть у випадку, коли ми всі безперечно розуміємо, що ця війна для нас справедлива, що у цій війні правда повністю на нашому боці, а не на боці противника, все ж ми стикалися з тим, що на тренуванні люди не могли взяти до рук зброї», – розповідає командир роти «Любарту».

Як додає військовий, є певний відсоток людей, які можуть бути корисними Батьківщині у медицині чи ще десь, але давати зброю їм до рук не варто, адже зрозуміло, що така людина не буде бійцем.

«Вишколи – це добре, хоча вони й не готують до повноцінного спротиву. І, я думаю, що надалі і держава і територіальні громади врахують цей досвід і система цивільного захисту і допризовної підготовки у навчальних закладах будуть удосконалені. Думаю, що ця війна змусить владу серйозніше ставитися до цих речей», – додає офіцер.

Детальніше про перші дні війни, загрозу наступу на Волинь з території Білорусі, «проблему Півдня», ситуацію на «Азовсталі» та майбутню перемогу України – в інтерв'ю з ексбійцем добровольчого батальйону «Азов», командиром роти окремого загону спецпризначення «Любарт» Андрієм Д'яченком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Окупант»: що побачили журналісти у фільмі, змонтованому з відео рашиста
• Zе-енд путіна: злет і падіння рашистської росії
• Сльози, піар та «розгрузки»: розповідь луцьких волонтерів (фото)