Лише 2% українців відчувають себе критично виснаженими через війну, – опитування
Українці на другому місяці війни демонструють хороший рівень життєстійкості (3.9 з 5). Індекс життєстійкості складається із психологічної стійкості (4.0) та підтримки фізичного здоров’я (3.8).
Низький рівень життєстійкості мають лише 2 % опитаних. У більшості він на середньому рівні (59 %). Високу стійкість все ще мають 39 %. Хоча війна вже триває понад місяць, але насправді це критично, оскільки резерви психіки розраховані на більш тривалий складний період життя, – такі дані подає соціологічна група "Рейтинг".
Психологічна життєстійкість пов’язана з інтересом до життя, відчуттям себе корисним, здатністю ухвалювати рішення, наявністю планів на майбутнє та відсутністю жалю за минулим. Українці в цьому є достатньо сильними: цікавляться тим, що відбувається навколо (92 %), та мають плани на майбутнє (82 %). Однак втоми не відчувають лише третина, мають повноцінний сон лише 40 %, стежать за своїм здоров’ям половина. Водночас нормально харчуються більшість (83%).
Найменшу стійкість мають мешканці сходу, пенсіонери та ті, хто втратили роботу. У жінок підтримка фізичного здоров’я у гіршому стані, ніж психологічна стійкість. Найгірший стан у тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах. Підтримка фізичного здоров’я в них на незадовільному рівні. В усіх категоріях опитаних психологічна життєстійкість є вищою за фізичний стан. Тож наразі війна фізично виснажила більше, а психологічно ми є більш витривалими.
Дещо вищий рівень психологічної витривалості, готовності до тривалої боротьби виявляють люди до 50 років, переважно чоловіки, ті, хто повноцінно працює, перебувають у відносно нормальних обставинах, здатні активно розв'язувати проблеми та не змінили місце проживання у зв’язку з війною. Тому зрозумілим є прагнення багатьох швидше повернутися до дому, який є важливим ресурсом в житті людини. Це не лише матеріальна, але і важлива емоційна складова підтримки, нормалізації життя.
Також найбільша життєстійкість у тих, хто відчуває такі емоції щодо країни як радість (53 %), гнів (43 %) та гордість (40 %), а найменше у тих, кому страшно (28 %) та сумно (33 %). Гнів не є позитивною, але є активною емоцією, яка дозволяє підтримувати життя та рухатися вперед, не завмирати та не розсипатися. Особливо коли гнів справедливий.
Довідково:
В опитуванні брати участь 1200 громадян України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Його провели 6 квітня 2022 року, завдяки опитуванню телефоном.
Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«М'ясний хутір» бізнесмена Дмитрука з Луцька можуть продати за 14 млн євро
Страсна п'ятниця: що категорично сьогодні не можна робити
У директора «швидкої» на Волині трагічно загинув син
Замалий тротуар: у центрі Луцька жителів обурив ремонт дороги
На Тернопільщині п'яний батько зґвалтував свою неповнолітню доньку
