Поділитись:

Люди, які роблять нашу перемогу: луцька перукарка Галина готує вареники на передову

Четвер, 10 березня 2022, 08:00

Вареники і пиріжки за неповні два тижні стали ще одним символом українського опору. Нарівні з напрямком руху російського корабля і банкою помідорів, яка збила ворожий дрон. Такий він – дух боротьби нескореної нації. Дещо шалений, по-домашньому теплий і повний турботи про тих, хто стоїть на передовій. І поки ворог годує своїх солдатів протермінованими сухпайками, українські захисники щодня отримують теплу домашню їжу, приготовану з любов'ю в одному з куточків величезної незалежної країни. 

Бо відправляти в українську землю москалів легше на ситий шлунок. А думка про те, що саме зараз в тилу хтось готує для тебе миску запашних вареників, допомагає міцніше стояти на позиціях. 

Журналісти сайту луцьких новин «Конкурент» продовжують серію публікацій про тих, хто робить нашу перемогу. 

 

Поки ми піднімаємося на четвертий поверх будинку на Дружби народів у Луцьку, перукарка Галина Марушко по черзі показує ледь не на кожну квартиру у своєму під'їзді.

«Ось тут ми смажимо пиріжки, і в цій смажимо, – каже, – а ось у цій ми ліпимо вареники». 

Галина відповідає за забезпечення продуктами. Ось вже другий тиждень її телефон не замовкає. Телефонують ті, хто має картоплю, борошно, олію, телефонують інші волонтери. Телефонують біженці, яким вона, стоячи у тісній кухні посеред двох тисяч вареників, намагається «нарішати» житло у Луцьку. 

 

Галина така не одна. Є ще Альона, Таня, Оксана, Оксана, Наталя, Люда, і ще одна Оксана.  Їх на цій кухні восьмеро. Жінок, яким не байдуже. Жінок, які кожного дня роблять свій гарячий і смачний внесок у спільну перемогу. 

«Ми організувалися з першого дня. Як тільки почули, що почалася війна. Мені подзвонили сусідки Таня і Альона, і кажуть «Галя, тут така ситуація. Ми хочемо вареники робити». Все починалося із нас трьох. Ми швидко скупили все, що треба, самі, і приготували вареники. Потім почали підтягуватися ще сусіди. Тепер на «виробництві» задіяні вже чотири квартири», – розповідає жінка. 

 

 

Галина через друзів, знайомих і волонтерів дістає необхідні інгредієнти. Бо спершу, каже, справлялися самі, а зараз, коли обсяги виробництва збільшилися в рази, постійно треба продукти.

«В перший раз ми зробили дві тисячі вареників. А потім було більше і більше. Щодня робимо 15-20 відер вареників, а ще ж є пиріжки. Як люди почали допомагати з продукцією – в нас масштаби виросли. Ми так наловчилися, що дівчата жартома кажуть після війни відкривати свою фірму. Не «Галю балувану», а якусь «Галю вишукану», – сміється вона. 

Готові вареники і пиріжки розфасовують у відерця і приносять у кав'ярню «Старе місто». Звідси їх вже везуть по всій Україні. Жінки кажуть, що захисники Києва, Житомира та інших міст пригощалися стравами, зробленими з любов'ю на одній затишній луцькій кухні. 

 

 

Крім того, жінки «підгодовують» один із блокпостів у Луцьку. Той, на якому у теробороні служить їх сусід. Кажуть, для своїх хлопців хочеться зробити найкраще.

«Популярні вареники у нас із капустою, з картоплею і сиром. Серед пиріжків популярні ті, що з грибами, з гречкою і печінкою, картопляники», – говорить лучанка.

Пані Галина розповідає: робочих рук тут не бракує, а проте їхній невеликій жіночій команді завжди потрібні продукти. А люди, до яких вона звертається по допомогу, ще жодного разу їй не відмовили. Бо час зараз такий – усі тримаються купки, і разом ведуть свою боротьбу. 

 

Галина Марушко, перукарка

В мене є діти. Я тут виросла і живу. І я зроблю все для того, щоб наблизити нашу перемогу. Двоє моїх дітей борються кожен на своєму фронті. В мене є внучок, і я хочу, щоб він жив у вільній щасливій Україні. Я нікуди не поїду. Я потрібна тут. 

Вірю, що після перемоги ми всі з дівчатами зустрінемося і нап'ємось. Ми вже навіть вирішили, хто що готуватиме. Хто буде щуку фарширувати, а хто щось інше. Лишилося тільки перемогти.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
29 червня 2022
22:06
28 червня 2022
22:20
16:21
11:00
27 червня 2022
22:25