Поділитись:

Люди, які роблять нашу перемогу: історія про Надю з луцького блокпоста

Субота, 05 березня 2022, 07:20

На одній із вулиць Луцька є блокпост. І це, мабуть, все, що слід про нього сказати. Є на тому блокпості Люди, а серед них Надя. Надю тут знають усі. Її називають «головною». Надя на це посміхається, і просто відповідає: всі тут головні. Чоловіки і жінки, військові і кухарки. Бо всі роблять одну велику справу - наближають перемогу України у війні з росією. 

Журналісти сайту луцьких новин «Конкурент» починають серію публікацій про тих, хто робить нашу перемогу. 

 

Блокпост Наді добре укріплений і оснащений всім, чим можуть бути оснащені трушні українські блокпости. Цим вона і займається. Каже, її робота - створити ворогу перешкоду, яку він не зможе оминути. 

«Я вам скажу, коли все це почалося – звуки сирени і таке інше – я просиділа перший день вдома. Але ну не можу сидіти вдома, мені спокійніше приходити і бути десь корисною. Я приїхала на цей блокпост, бо мене запросила інша волонтерка – Ірина. Разом із нею ми боролися і на Помаранчевій революції, і коли потрібна була де завгодно допомога. Я прийшла сюди в перший день, і волонтерила. В другий. На четвертий лишилася тут ледь не сама, і вже чую, що я головна. Мені, звісно, не треба цього «головна». Ми всі тут головні, тому що один ніде ніколи нічого не зробить. Але і одна людина, яка просто має досвід, і корисні зв'язки, здатна щось змінити на краще», – говорить Надя.

Їй на вигляд трошки більше 30-ти. Красива жінка з манікюром, легким макіяжем, і довгою чорною косою, яка визирає з-під шапки болотно-зеленого кольору, а потім ховається в широкій камуфляжній куртці. Надя – фінансовий консультант компанії OVB allfinanz. Це німецький холдинг надання консультацій. Зараз жінка відійшла від роботи. Для неї допомагати тут важливіше. 

Перші два дні, коли війна почалася, блокпост взагалі не був укріплений. Тут лежали кілька не дуже масивних бетонних плит. Зовсім іншу картину бачать сьогодні перед собою водії і пасажири, що їдуть повз. Пісок, мішки, дріт і все те, що зараз захищає наше місто, шукали і знаходили ці руки з манікюром, який вона точно освіжить після війни. 

«У нас є група волонтерів, і є актуальні запити. Ми зв'язуємо запити і волонтерів, які готові їх задовільнити. Шукаємо людей, які можуть допомогти на цьому конкретному блокпосту. Та якщо є запити на інших блокпостах, ми кидаємо свою роботу і направляємо волонтерів туди. Але робота ніде не припиняється. Воно все іде так, як має іти», – розповідає Надя.

На цьому блокпосту своя атмосфера. Тут є гарячий чай, печиво і фрукти. Тричі на день добрі люди привозять сюди їжу для тих, хто стоїть на варті. Чоловіки зі зброєю стають у чергу за пиріжками з вишнею.  

 

 

Чоловіки тут теж радяться з Надею. А вона – з ними. Бо найкращі рішення народжуються колективно. 

Надя, волонтерка блокпоста:

«Найтяжче – це коли приходять не зовсім тверезі або адекватні люди, яких бісить, що дівчинку поставили, ще й назвали головною на блокпості. Ось це найтяжче - коли людина не допомагає, а починає знецінювати тебе, ображати навіть. Але мені приємно, що тут є люди, які стали стіною за мене. Повірте, люди у нас чудові. Ще місяць тому ми ділилися на схід і захід, на Порошенка та Зеленського. Трошки сумно, що під таким приводом, але приємно, що ми всі нарешті об'єдналися. І всі ми стоїмо проти одного ворога. 

Блокпост – насамперед це перешкода для чогось. Тобто, якщо тут нічого не встановити, вони просто візьмуть і проїдуть. Я дуже сподіваюся і молю бога, щоб вороги сюди не дійшли. Але, як кажуть, хочеш миру – готуйся до війни. І якщо ми хочемо, щоб у нас тут все було добре – слід гуртуватися і робити те, що можна зробити. А коли ми переможемо, я відвідаю маму. В цьому році, на жаль, тата не стало. 29 лютого в моєї мами День народження. Тому я хочу забрати свою доню-красуню, чоловіка і поїхати до мами. Просто побути разом. Це буде найбільше свято для мене». 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів