«Газова залежність», дороге тепло і «вибивання» боргів: інтерв’ю з директором «Луцьктепла» Іваном Скорупським

Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»  – одне зі стратегічних підприємств Луцька. Ефективна і злагоджена робота «Луцьктепла» – це не просто теплі батареї і гаряча вода в кранах, це, значною мірою, питання техногенної безпеки обласного центру Волині. Адже серйозні збої у роботі такого підприємства можуть потягнути за собою катастрофічні наслідки для всього міста. А ще – послуги централізованого опалення складають значний відсоток у платіжках за комунальні послуги. Своєю чергою «Луцьктепло» – заручник цін на природний газ та вартості послуг з його розподілу.

Про те, як входили в опалювальний сезон, яка ситуація із боргами за газ, чи лякатися лучанам платіжок за тепло і що робиться для того, щоб цифри в цих платіжках були меншими – спілкуємось із директором ДКП «Луцьктепло» Іваном Скорупським.

– Опалювальний сезон у 2021 році у Луцьку був під загрозою зриву. Розкажіть, як ДКП «Луцьктепло» готувалося до цього опалювального сезону і чому з такими потугами його розпочали? 

– Я з формулюванням, що він був під загрозою зриву, не погоджуюся. Ніде таке не звучало, ні з наших вуст, ні з вуст міського голови. Чому стоїть питання, що опалювальний сезон був під загрозою зриву?

– Про це писали ЗМІ.

– Для мене це дивно. Звісно, початок цього опалювального сезону був непростим. Я б не сказав, що він був під загрозою зриву, але він був непростим. Це пов’язано із енергоресурсами і їхньою вартістю. Це був основний виклик, з яким ми зіштовхнулися на початку опалювального сезону. Як зазначається в усіх українських та іноземних ЗМІ – ціни на газ пішли вверх. В минулому році ми купували газ за 4 500 гривень за 1 000 кубометрів. Однак, ціни на природний газ зросли кардинально. І для населення держава зафіксувала ціну, яка у нас відображена в договорі з постачальником газу – це компанія «Нафтогаз Трейдинг». Це 7 420 гривень за 1 000 кубометрів. Ця ціна є сталою до квітня 2022 року. Якою буде ціна після квітня – невідомо.

По-друге, це глобальне підняття ціни для бюджетних установ та організацій й інших споживачів. Ще у вересні для бюджетних установ ціна була 17 100 гривень. Держава втрутилася і зафіксувала ціну для бюджетних організацій на рівні 16 400 гривень за 1 000 кубічних метрів. Для інших споживачів ціна є спотовою (ціна, за якою продається товар в реальному часі – ред.) і змінюється щомісяця. Тому основним викликом було забезпечення розрахунків за енергоресурси, адже договір з постачальником у нас жорсткий. Попередні договори передбачали не менше ніж 90% сплати щоб отримувати так звані номінації (ліміти) на газ на наступний місяць. Тобто, потрібно було заплатити не менше 90% від об’єму споживання. Ми стабільно мали газ, використовували стільки, скільки хотіли, і в нас не було з цим ніяких проблем в останні роки.

Новий договір передбачає 100% оплату і жорсткі об’єми. Використання газу понад цих об’ємів тягне за собою нарахування за спотовими цінами. До прикладу, у листопаді ми купуємо газ для інших споживачів за спотовою ціною 36 140 гривень за 1 000 метрів кубічних. Іншими словами, якщо ми для населення маємо визначений об’єм, наприклад, 3 мільйони 100 тисяч, а використали 4 мільйони, то за надлишкові 900 тисяч потрібно заплатити не по ціні 7 400, а по ціні 24 700 гривень. Різниця відчутна. Тому це був основний виклик.

«У місті функціонує 132 кілометри мереж. З них 80% – зношені»

Завершення робіт із винесення теплової мережі за межі спортивного майданчика на вул. Грабовського.

Другий виклик, з яким ми зіштовхуємося постійно, це наші втрати в теплових мережах: витоки на магістралях і розподільних мережах. Ці витоки траплялися завжди. В середньому за 3-5 останніх років ми беремо орієнтовно 150 ордерів впродовж року на ліквідацію поривів. Не є виключенням і цей рік. Наприклад, у жовтні цього року було більше поривів, ніж у попередні роки. Звичайно, для нас це гнітюче явище, яке тягне за собою додаткові витрати. Адже «втікає» теплоносій, ми несемо затрати на ремонт мережі. Але разом з тим у нас є аварійний запас труб. Ми підготувалися до цього і впевнені, що нам не забракне труби чи інших матеріальних засобів чи людських ресурсів для того, щоб боротися з тими поривами далі.

У місті функціонує 132 кілометри мереж у двотрубному вимірі, тобто це подавальні і зворотні мережі. З них 80% – зношені. Це мережі, які експлуатуються 20 і більше років і підлягають заміні. Ми маємо певні ділянки, де мережі прокладені в агресивному середовищі, це болотисті місця, де високі ґрунтові води. Там термін зносу мереж значно коротший – в межах 10-12 років. Ми розуміємо, що тільки попередньо ізольована труба може вирішити питання збільшення терміну використання мереж.

На жаль, ми маємо лише близько 8% мереж, які мають статус попередньо ізольованих. Зокрема, готуючись до цього сезону, під час реконструкції проспекту Волі ми проклали там 3 переходи ізольованих тепломереж, щоб в подальшому не мати проблем із ремонтом цих ділянок. В основному, в рамках кредитного договору між Європейським банком реконструкції та розвитку та ДКП «Луцьктепло», в 2017-2018 роках ми замінили приблизно 3,5 кілометра тепломереж. Переважно це магістральні мережі і мережі, які дозволили вивести з експлуатації 9 неефективних підвальних котелень, і підключити їх споживачів до котелень, які сьогодні експлуатуються.

Орієнтовна вартість одного метра труби діаметром 273 міліметри (з ізоляцією 400 міліметрів) становить 25 000 гривень за метр. А це труби, які у нас найбільш поширені на підприємстві. Труба діаметром 108 міліметрів (з ізоляцією 200 міліметрів) коштує 9 000 гривень за метр. Можна уявити скільки коштуватиме замінити всі мережі. Для цього не вистачить декілька бюджетів міста. За чиї кошти це робити? Якщо це інвестиційна програма – то там є певне обмеження. Зокрема, інвестиційна програма підприємства затверджена на 22 мільйони гривень. За ці кошти ми можемо замінити 150-200 метрів мереж. Тому ми зобов’язані експлуатувати те, що ми маємо.

Пориви трапляються, і зараз ми працюємо над тим, щоб мати певну перспективу на заміну теплових мереж. Разом з тим у жовтні місяці ми створили достатню кількість бригад аварійно-відновлювального призначення. І у жовтні ми впоралися із завданням ліквідації поривів і забезпеченням лучан теплом. Опалювальний сезон розпочався 11 жовтня. В першу чергу він розпочався для лікувальних і навчальних закладів. Ми подали тепло своєчасно. Під час подачі тепла сталися пориви на п’яти загальноосвітніх школах. Це, переважно, у дворах шкіл. Наголошую, що ці мережі перебувають на балансі «Луцьктепла», а не шкіл. І ми оперативно проводили роботи з ліквідації. В першу чергу було завдання забезпечити теплом лікувальні і навчальні заклади. По лікувальних закладах не виникло жодних питань, ми їх всіх забезпечили теплом вчасно. А вже з 18 жовтня ми почали подачу тепла для населення. Процес подачі теплоносія у житловий фонд не є короткотривалим. Його неможливо забезпечити за 1-2 дні. Це тривалий процес.

Паралельно з цим процесом тривало й встановлення ІТП. В це міжсезоння підрядник в рамках проєкту співпраці з Євробанком за рахунок грантових коштів встановив близько 140 ІТП. Ще 80 встановили в минулому році. Відтак старт опалювального сезону ще супроводжувався роботою підрядника щодо пуско-налагоджувальних робіт і запуску цих ІТП. Тому природно, що орієнтовно 5-7 днів йде на те, щоб забезпечити подачу тепла до житлового фонду. ЖЕК-и працюють над тим, щоб розповітрити систему. А в деяких випадках ще й заповнювали внутрішньобудинкові системи. Це відбувалося у будинках, де встановлювали ІТП та загальнобудинкові лічильники.

Кожухотрубний теплообмінник - основне обладнання центрального теплового пункту, за допомогою якого здійснюється підігрів води.

ДКП «Луцьктепло» в міжсезоння забезпечило встановлення 50 лічильників тепла у будинках, виконуючи вимоги закону про комерційний облік. Тому пориви та введення нового обладнання на об’єктах супроводжували старт цього опалювального сезону. Але на сьогодні всі житлові будинки із теплом. Ми щодня аналізуємо звернення на лінію «15-80» і бачимо як поступово, з виконанням завдань на мережах, кількість звернень зменшується. Це говорить про те, що зараз ми вийшли на стабільний темп, тож працюємо й надалі над тим, щоб забезпечувати лучан теплом.

«Якщо «Волиньгаз» підніме тарифи – ми будемо вимушені робити відповідні корегування. Адже інших джерел погашення цієї різниці немає»

– Ріст тарифів на розподіл газу – ще одна проблема, яка не дозволяє економічно розвиватися підприємствам, залежним від природного газу. Яка ситуація у ДКП «Луцьктепло» з цим? Адже планується істотне підвищення тарифів на розподіл природного газу. Якщо НКРЕКП  затвердить це зростання, то в середньому по Україні тариф за розподіл газу зросте майже в 4 рази. Ріст тарифу в підсумку впаде на плечі споживачів ваших послуг? Чи можливе часткове покриття різниці в тарифах з інших джерел? Що очікувати лучанам?

– Я озвучу деякі цифри і розповім, з чим зараз стикнулося підприємство ще до ймовірного підняття тарифів. Змінилося законодавство. Як до 2019 року підприємство оплачувало послуги за розподіл природного газу? Впродовж зимових місяців було використання великих об’ємів природного газу. Взимку «Луцьктепло» використовує 10 мільйонів кубометрів газу щомісяця. Є тариф на розподіл, тож 10 мільйонів множилось на цей тариф і визначалася сума нарахувань за послугу. Після зміни законодавства послуга за розподіл газу почала визначатися як річна замовлена потужність, яка визначається на основі використання газу впродовж попередніх років. І є вартість послуги. Сумарна річна потужність розділяється на 12 місяців. Кожен побутовий споживач це знає і сплачує за цю доставку.

Зросла вартість цієї послуги для підприємства. Тариф за розподіл складає 1 884 гривні за 1 000 кубічних метрів. НКРЕКП затвердила «Волиньгазу» таку ціну. ДКП «Луцьктепло» щомісяця сплачує за розподіл газу 9 мільйонів 734 тисячі гривень. І сплачуємо ми їх і влітку і взимку рівними долями. Виключно через ці зміни підприємство було вимушене перейти на двоставкові тарифи для споживачів. Ми зробили це в лютому цього року. Адже ми зобов’язані щомісяця платити за доставку газу шалені кошти. Влітку у попередні роки при одноставковому тарифі підприємство таких коштів не бачило – це шалені кошти.

Уявіть, влітку ми використовуємо орієнтовно півтора мільйона кубометрів газу на виробництво гарячої води. В еквіваленті послуга з розподілу мала би становити орієнтовно 2,5 мільйона гривень. А зараз потрібно платити 10. Коли всі доходи підприємства, які ми раніше отримували влітку, до запровадження двоставкового тарифу, становили 11-12 мільйонів гривень. А 10 потрібно було віддати за розподіл газу. Без введення двоставкового тарифу ми б не мали можливості рухатися далі.

Так ось, кілька тижнів тому була риторика щодо підняття тарифу на розподіл природнього газу втричі. Луцька міська рада прийняла звернення до всіх гілок влади для того, щоб не допустити в умовах опалювального сезону такого різкого підняття. Є підписаний меморандумі між Асоціацією міст України і Урядом про те, що в цей опалювальний сезон ціни за розподіл газу для населення не зміняться. Однак, оператори з розподілу газу ініціюють підняття.

Сьогодні у структурі тарифу наших послуг енергоресурси становлять 70%. Доля природного газу і його розподілу – це 67-68%. Доля електричної енергії становить 5-7%. Тобто, будь-які коливання вартості енергоресурсів позначаться на платіжках, які постачальники цих послуг нададуть підприємству. Джерело погашення одне – тариф. Інших джерел, на жаль, немає.

Іван Скорупський

– Яку суму «Луцьктепло» наразі винне «Волиньгазу»?

– Впродовж року ми виконували всі свої зобов’язання. І наші оплати перевищили нарахування. В цьому році ми оплачуємо поточні платежі і погашаємо заборгованість. У нас вона на сьогодні ще є. Середньомісячне нарахування становить 10 мільйонів гривень. І за цю послугу потрібно платити наперед. Наприклад, послуга за листопад мала бути оплачена до 31 жовтня. А споживач наших послуг платить післяплату. Знайти джерело для оплати цих 10 мільйонів гривень наперед підприємство не може.

Щоб ми могли оплачувати послуги наперед – необхідно вносити зміни в законодавство, які би передбачали стовідсоткове авансування споживачами. Тобто – оплата послуги наперед. Сьогодні такої практики немає, тому нам важко віднайти ці 10 мільйонів гривень. Але всі свої поточні зобов’язання ми виконуємо і заборгованість перед товариством «Волиньгаз» на сьогодні (18 листопада – ред.) становить, без урахування 10 мільйонів гривень передоплати, близько 10 мільйонів гривень. Але ще не закінчився місяць, ми маємо ще 2 тижні. І щомісяця зараз ми виплачуємо по 12-13 мільйонів гривень. Тобто, ми рухаємося до погашення заборгованості. Це дозволило нам без проблем розпочати опалювальний сезон.

В меморандумі між Урядом та Асоціацією міст України, підписаного у лютому, передбачалося, що тарифи на газ зростати не будуть, відповідно, не будуть зростати тарифи за тепло. Підписанти з боку Уряду умов меморандуму не виконали, тарифи на газ піднялися, однак, ми тарифи на тепло не змінювали.

В меморандумі було зазначено, що держава мала до 1 жовтня віднайти джерела погашення різниці в тарифах. В тому числі – різниці в тарифах, зумовлених підвищенням ціни природного газу. Підприємство «Луцьктепло» не отримало жодної копійки, жодної допомоги. Тож була загроза того, що «Волиньгаз» міг не надати нам послуги з розподілу природного газу. Але ми знайшли порозуміння, платили. Тож, не дивлячись на риторику про зрив опалювального сезону через борги виробників тепла, ми його розпочали. І насправді наші борги на той час не були найбільшими в Україні, навпаки, вони були чи не найменшими. Але риторика була по всій Україні однакова.

На сьогодні триває опалювальний сезон і немає жодних загроз його зриву, адже ми здійснюємо платежі по всім своїм зобов’язанням. Однак, якщо «Волиньгаз» підніме тарифи за розподіл природного газу до певного рівня – ми будемо вимушені робити відповідні корегування. Адже інших джерел погашення цієї різниці немає.

«Ми подали позовів і судових наказів про стягнення боргу за тепло на загальну суму понад 8 мільйонів гривень»

– Скільки лучани боргують «Луцьктеплу»? Це «хронічні» боржники, чи з’являються нові споживачі, які не можуть платити за послуги по вже існуючим тарифам? І чи прогнозуєте ви, що таких боржників стане більше у разі підняття тарифу?

– Звісно! Це як закон сполучених посудин. Чим більше дорожчає послуга – тим менше населення сьогодні спроможне її оплачувати в повному обсязі. Якщо ми говоримо про борги населення – це 114 мільйонів гривень без нарахувань за жовтень. Їх некоректно озвучувати, адже до кінця листопада вони оплачуються. Тому ми поки що не знаємо, який рівень розрахунків буде за підсумками жовтня. Але сподіваємося і постійно закликаємо населення проводити 100% розрахунок.

В протилежному випадку у нас виникне загроза щодо неможливості виконання своїх зобов’язань перед постачальниками природних ресурсів. В першу чергу – це природний газ і електрична енергія. Адже контракти вимагають виключно 100% оплати. Якщо немає 100% оплати, нас той чи інший постачальник може перевести у статус так званого «постачальника останньої надії». Це дозволить ще впродовж 2 місяців утримувати споживача, однак, за цінами, вдвічі вищими за ринкові. Тому вкрай важливо не допустити перехід до «постачальників останньої надії» як по газу, так і по електричній енергії. Тому необхідно виконувати зобов’язання на 100%.

– Наскільки ефективними є судові процеси для стягнення боргу зі споживачів? Закон дозволяє при досягненні певних сум боргу конфісковувати майно, в тому числі – житло. Чи варто лучанам боятися, що за борги можуть відібрати квартиру?

– У цьому році ми ставимо перед собою нову планку в організації претензійно-позовної роботи. Адже відчувається, що заборгованість зростає, а не зменшується. Тому нам потрібно працювати з населенням. Ми впродовж року подали позовів і судових наказів про стягнення боргу за тепло на загальну суму понад 8 мільйонів гривень.

Звичайно, що виконавча служба працює. Ми не будемо коментувати їхні методи. У липні місяці ми всі читали про зміни у законодавстві, якими дозволили арештовувати рахунки у банках саме для погашення заборгованості, яка є на виконанні.

З 8 мільйонів гривень заборгованості, які ми подали на виконання, ми отримали лише частину. Але рік ще не закінчився, виконавча служба продовжує працювати. А ми, своєю чергою, вводимо в штат ще 2 юристи. З 15 листопада у нас працює 6 юристів, до цього часу працювало 4. Тому претензійно-позовна робота з населенням буде нарощуватися. 

– «Луцьктепло» також скорочує власні витрати, в тому числі за рахунок непопулярного кроку – оптимізації кадрів. Скільки ви звільнили працівників впродовж 2021 року і чи плануєте ще звільнення? Скільки це дозволило заощадити?

– Насправді, глобальної реорганізації у 2021 році не було. Більш масштабні реорганізації персоналу відбувалися у 2019-2020 роках. В 2019 році скоротили 120 штатних одиниць, і 60 одиниць скоротили у 2020 році. У травні цього року була загроза зупинки підприємства в частині виробництва гарячої води, коли ми переходили від «Нафтогазу» до «Нафтогаз Трейдингу». Тоді «Нафтогаз» вже не мав статусу постачальника, на якого покладені спецообов’язки. До 21 травня постачальником був «Нафтогаз», а далі – «Нафтогаз Трейдинг». І був перехідний період, допоки «Нафтогаз Трейдинг» розробляло договори. Відтак нам потрібно було зробити 100% передоплату для закупівлі газу на червень місяць.

«Луцьктепло» на той час мало кошти, однак, затягнувся процес переходу, допоки «Нафтогаз» підписав договори. Тому в той період ми моделювали ситуацію, що не матимемо постачальника до зими. Тож ми попередили весь свій персонал, який був задіяний на котельнях і центральних теплових пунктах, про можливе скорочення. Ми попередили до 100 штатних одиниць, але не скоротили їх, адже вже в червні відновили надання послуги з постачання гарячої води.

Але, все ж таки, непоодинокі скорочення у нас відбувалися впродовж року, ми скоротили близько двох десятків працівників. Це скорочення відбувалося у зв’язку із автоматизацією деяких об’єктів. Ми ліквідували ряд об’єктів – центральних теплових пунктів та встановили ІТП. Відтак, коли для виробництва гарячої води запрацювали ІТП, то нам ЦТП стали не потрібними, тож ми скоротили операторський персонал.

Є й інші об’єкти, де ми автоматизували процес, де без присутності оператора відбувається виробництво гарячої води. В найближчій перспективі ми дійдемо до того, щоб підписати контракт з підрядником, який працюватиме над повним переоснащенням всього обладнання центральних теплових пунктів. Це дасть змогу підприємству підійти до більш глобального скорочення. Адже автоматизовані процеси сьогодні мають пріоритет. Наша аварійно-диспетчерська служба обслуговує 20 котелень, які працюють без операторів. Диспетчери мають всі технічні показники в режимі онлайн.

Нові димові труби котельні на вул. Боженка, 32

– Вистачає персоналу, який займається ліквідацією поривів?

– Так. У нас є окремо створена служба з ремонту теплових мереж та устаткування. Ця служба сьогодні має 4 аварійно-відновлювальні бригади. У жовтні у нас виникла потреба збільшити кількість персоналу, який працює на котельнях. Тож ми сформували ще 2 бригади з числа працівників теплових районів і служб. Зараз знову займається лише 4 бригади, які мають свої завдання і зараз працюють на ділянках, усувають витоки та забезпечують надійність роботи теплових мереж.

– Розкажіть про участь у міжнародних проєктах. Що вже вдалося втілити, модернізувати впродовж останніх років, і що лишається в планах?

– До підписання угоди з Євробанком підприємство жодної модернізації на своїх об’єктах не здійснювало. Однак з 2014 року було немало зроблено. В рамках контракту із Європейським банком (на 10 мільйонів євро) та за рахунок грантових коштів Фонду Східного партнерства з енергоефективності та екології (4 мільйони євро) в 2019 році ми закупили і ввели в експлуатацію твердопаливний котел на вулиці Боженка, а сьогодні ми працюємо над встановленням ІТП. Коштів вистачало для того, щоб встановити 254 ІТП, однак, підрядник переміг у тендері, запропонувавши меншу суму, аніж передбачав бюджет. Відтак за сприяння міського голови і за погодженням із Євробанком нам дозволили укласти додаткову угоду до контракту на встановлення ще 76 ІТП. Ми їх будемо встановлювати в наступному році. Загалом у Луцьку встановимо 330 ІТП. Тож завдяки грантовим коштам вдалося встановити 330 ІТП і твердопаливний котел на вулиці Боженка. Котел на Боженка вже приносить нам свій економічний ефект. ІТП приносить комфортні умови споживання наших послуг у житлових будинках.

Також, відповідно до інвестиційної програми, до початку опалювального сезону 2022-2023 року ми зобов’язані забезпечити 100% обліку тепла на будинках. Ми йдемо цим шляхом і орієнтовно 100 житлових будинків ми оснастимо засобами обліку тепла до початку наступного опалювального сезону. Тобто, ми маємо 100% облік відпуску теплової енергії на котельнях, а маючи 100% обліку конкретного споживача, ми будемо чітко розуміти, де в першу чергу нам потрібно працювати над заміною мереж.

Разом з тим у нас буде впроваджена електронна карта теплових мереж, яка дозволить нам здійснювати як гідравлічні розрахунки, так і наносити місця витоків на мапу. Тож в подальшому на карті будуть відображені найбільш проблемні місця, над якими необхідно буде працювати. Ця карта дасть нам можливість більш оперативно реагувати на ті виклики, які у нас будуть відбуватися. 

Інші заходи, які реалізовані згідно із цим контрактом, це заміна теплових мереж, перепідключення споживачів малоефективних котелень до котелень, які ми сьогодні експлуатуємо. А також – переоснащення 12 малих котелень. Крім того ми в процесі реалізації ще двох контрактів. Це, зокрема, заміна насосного обладнання. Наразі «Луцьктепло» використовує приблизно 20 мільйонів кВт/год. через старі неефективні насоси. Проєкт передбачає встановлення 43 мережевих насосів на котельнях з автоматикою частотного регулювання. Це дасть можливість значно зменшити використання електричної енергії і, у свою чергу, це зменшить собівартість тепла, відповідно, споживач платитиме менше.

Також ми реалізовуємо контракт на встановлення сучасних пальникових систем на квартальних котельнях – це 18 котлів і 36 пальників. Окрім того на завершальному етапі співпраці із Європейським банком ми запровадимо систему, яка передбачатиме диспетчеризацію та автоматизацію всіх виробничих процесів. 

Відтак, наразі ми в першу чергу працюємо над лічильниками, ІТП, котлами та мережам. Звісно, мережі – це головний пріоритет, адже саме від них залежить старт опалювального сезону і його успішне проходження. Але на все це потрібні «шалені» кошти.

Нові пальники "СНТ" на котельні вул. Боженка, 32.

Пуско-налагоджувальні роботи нового пальникового обладнання на котельні вул. Конякіна, 24к.

Запас труб для ліквідації поривів

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• 33-й квартал у Луцьку тимчасово залишиться без опалення і гарячої води
• З димом, але без шкоди: у дитячій лікарні у Луцьку буде твердопаливний котел
• Розкопали, а залатати – бракує грошей: лучани скаржаться на величезну траншею вздовж вулиці (відео)